Факторы формирования мировоззрения М.П. Драгоманова. Идея прогресса как центральная идея в общественных взглядах ученого. Исследование возможности реформирования и развития существующих обществ. Теория позитивистской концепции социальной эволюции.

Мониторинг общественного мнения по характеристикам культурной жизни и проблемам эффективности функционирования учреждений культуры в селах. Социологический опрос жителей сельских районов Краснодарского края (Гулькевичского, Каневского, Тбилисского).

Соотношение понятий глобализация, виртуализация потребление как культурных контекстов идентичности. Коммуникативные практики конструирования сетевой идентичности. Результаты эмпирического исследования репрезентации идентичности в социальных сетях.

Изучение барьеров на пути взаимной интеграции россиян и приезжих, основанных на разнице социокультурных ориентаций. Рассмотрение идентичности как результата процесса идентификации. Поиск культурных паттернов как базиса межэтнических взаимоотношений.

Роль культурного национализма как базового механизма развития культурной идентичности китайского социума. Формирование единой гражданской идентичности как одно из приоритетных направлений национальной политики Китая. Размытие сакральных ценностей этносов.

Характеристика философского осмысления результатов социологического исследования, проведенного в 2018 г. в Воронеже, Липецке, Казани, Саратове, Тамбове. Анализ основных предпосылок для противостояния образов культурной памяти россиян и мигрантов.

Условия взаимодействия человека, общества и государства в процессе социализации. Социокультурный потенциал социума и концептуальные подходы к организации культурного пространства молодежи на современном этапе общественного развития Республики Казахстан.

Представлення соціологічної перспективи концептуалізації культурного розмаїття в методологічному, критичному та практичному аспектах. Обґрунтування поняття полікультурного суспільства, полікультурності як невід’ємної ознаки сучасного суспільства.

Аналіз зв’язку структурування простору зі статусними ознаками на прикладі населення Києва. "Антистереотипна" і "спостережницька" тактики дослідження міста. Встановлення відповідності суб’єктивно значущих місць і закладів приналежності до різних категорій.

Визначення поняття культурного інтелекту та його ролі в вихованні студентської молоді. Аналіз взаємного впливу культури і людини. Сутність та основні риси інтелігентності. Критерії розвитку культурного інтелекту у складі інтелектуального виховання.

Дослідження культурного капіталу студентської молоді. Вивчення соціально-статусної характеристики студентів. Взаємозв’язок між видом професійно-трудової діяльності батьків і успішністю студентів. Часова трансмісія статусного культурного капіталу.

Дослідження конфліктів з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку та статусу державної мови. Виникнення соціально-політичних суперечностей з приводу перерозподілу влади, визначення їх гостроти, реальних та можливих наслідків.

Розробка схеми соціальної ідентифікації індивідуальних та колективних акторів у повсякденних практиках на основі культурних кодів. Види знакових і символічних елементів культури. Характер соціальної ідентифікації на прикладі презентації культурних кодів.

Дослідження змін інфраструктури мегаполісів та способів життя населення в умовах пандемії. Пошук шляхів адекватного реагування на поширення коронавірусу. Використання альтернативних цифрових майданчиків, проведення онлайн-екскурсій організаціями культури.

Розглядається роль і можливості івент-сектору у збереженні культурних цінностей та пропагуванні національної самосвідомості. В якості прикладу ефективного інструменту івент-сектору обиралися національні музичні фестивалі, котрі несуть в собі виховну роль.

Аналіз проблеми взаємозв’язку культури та соціальної ідентичності. Досягнення феноменології Е. Гуссерля, феноменологічної соціології А. Шютца, "розуміючої соціології" М. Вебера. Вивчення проблематики культури як чинника формування соціальної ідентичності.

Розгляд важливості дозвіллєвої активності для відчуття стабільності, зняття напруги, послаблення впливу негативних соціальних чинників, попередження конфліктів. Аналіз ролі неформальної освіти в адаптації літніх людей до соціально-економічних умов.

Исследование негативных процессов в сфере духовной жизни. Причины развития внеинституциональных форм молодежного досуга. Изучение вклада культурно-досуговой деятельности на формирование личности. Анализ социокультурных технологий молодежного досуга.

Социально-психологическая адаптация ребенка в обществе. Создание эмоционально-комфортной обстановки для воспитанников детского дома. Успешное включение сирот, оставшихся без попечения родителей, в самостоятельную жизнь, приобщения к социальным нормам.

Военнослужащие как объект социальной работы, их современные проблемы и страховые гарантии. Исследование организации досуговой деятельности военнослужащих, проходящих службу по контракту. Программа по организации досуговой деятельности военнослужащих.

Определение целевой аудитории и наиболее востребованных культурных услуг для города. Тенденция снижения уровня посещения среди мужского населения. Прирост посещаемости в клубных формированиях и любительских объединениях. Проведение отчетных концертов.

Структура и элементы рекреационного пространства крупных городов. Исследование его культурно-исторических факторов, их характеристика и значение в креативизации. Значение творческой активности населения городов и готовности к инновационной деятельности.

Разработка модели культурно-социальной структуры будущего на основе неоднородной "глобальной культуры" и сложной фрагментированной системы пространственно-распределенных социальных групп и их субкультур. Анализ сущности футурологии по Н.Б. Годзь.

Изучение ценностей адаптации и социализации русских, бурятских и монгольских студентов. Этнопсихологические особенности современной молодежи. Рассмотрение возможных ресурсов развития толерантности, преодоления системного кризиса современного общества.

Методология сопряжения формационно-эволюционной, культурно-цивилизационной, этнологической и культурно-антропологической моделей в понимании динамики сложных социокультурных систем. Исследование имперской формы существования российской цивилизации.

Рассмотрение культурно-этнической прайвеси народов Севера как объекта научного исследования культуры. Поэлементное сравнение культуры народов Севера и культуры других социальных субъектов. Отражение этнической специфики культуры локального общества.

Знакомство с особенностями и проблемами развития гражданского общества в Российской Федерации. Рассмотрение социальной активности как вида деятельности, направленного на повышение уровня индикаторов гражданского общества, а также ее разновидности.

Современный подход к развитию территории - культурное планирование, опирающееся на использование культурных и творческих ресурсов конкретной местности как необходимого условия обеспечения ее экономического роста, стимулирования активности населения.

Формирование культурности как наличия в человеке умственного и нравственного образования. Коммуникологические аспекты синтеза и индифференцирования культурности и социальности. Противостояние культу потребительства и аморализма в социальной теории.

Причины и условия, способствующие развитию процессов отклонения от нормы, обуславливающие девиации в поведении членов общества. Аномия как состояние общества переходного периода, когда старые институты и нормы уже разрушены, а новые еще не созданы.