Аналіз процесу формування радянською владою гуманітарної інтелігенції в Донбасі в 20-і роки. Висвітлення процесу подальшого використання її потенціалу в різних напрямах радянської політики. Характеристика джерел походження нової, радянської інтелігенції.

Формування радянською владою гуманітарної інтелігенції в Донбасі в 20-і роки. Соціальні, економічні, політичні, національні, культурні фактори, які вплинули на становлення її світоглядної позиції. Використання її потенціалу в напрямах радянської політики.

Концептуальний підхід до поняття гуманітарної інтервенції, її зміст та основні ознаки. Основні відмінності від інтерцесії. Операції з порятунку власних громадян за кордоном та з підтримання миру. Сутність та роль мінімального гуманітарного стандарту.

Визначення поняття "гуманітарна інтервенція" в міжнародному праві. Ознаки правомірного та доцільного застосування даної міжнародно-правової процедури. Принципи незастосування сили, захисту та гарантування прав людини при проведенні миротворчих операцій.

Визначення та розуміння поняття "гуманітарна інтервенція". Виокремлення маркерів правомірного та доцільного застосування даної міжнародно-правової процедури. Захист індивіда, його основоположних прав та свобод. Застосування гуманітарної інтервенції.

Захист прав людини на міжнародному рівні. Дослідження проблеми співвідношення принципів поваги до народного суверенітету держави та можливого втручання у її внутрішні справи. Основні суперечності щодо легітимності застосування гуманітарної інтервенції.

Опис роботи Гуманітарного тренінгового центру судово-медичної ідентифікації загиблих. Розв’язання гуманітарних завдань, зокрема під час збройних конфліктів і катастроф. Методичні основи підготовки представників різних організацій до професійної роботи.

Розгляд специфіки гуманітарної освіти, яка демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу. Характеристика системи інноваційних трансформацій патріотичних цінностей.

Суть гуманітарної освіти, її роль та місце у підготовці майбутнього учителя. Проблеми підвищення якості гуманітарної освіти, механізм її взаємозв'язку із професійною освітою. Значущість гуманістичної парадигми у становленні особистості учителя.

Поступова втрата історичних та культурно-гуманітарних пріоритетів і цінностей як характерна особливість сучасного українського суспільства. Сучасний стан проблеми у теорії і практиці педагогічної освіти. Навчання у вищому технічному навчальному закладі.

Дослідження проблеми розробки гуманітарної моделі освіти, як важливої частини державної політики. Роль гуманітарності у громадянському і демократичному суспільстві. Значущість гуманітарної освіти як найважливішої передумови духовної безпеки суспільства.

Матеріал наукової статті присвячено обґрунтуванню доцільності створення та визначенню змістового наповнення спеціалізованої освітньої платформи для юних спортсменів-футболістів, що висвітлюватиме гуманітарні питання, пов’язані із футболом в Україні.

Методологічні засади становлення поняття гуманітарної освіти. Виявлення сутності і соціальної значимості освіченості та освіти. Обґрунтування пріоритетності гуманітарної освіти в контексті соціального розвитку українського суспільства XXI століття.

Розкриття теоретико-методологічних основ гуманітарної парадигми та обґрунтування необхідності її застосування в практиці державного управління України. Аналіз процесу формування гуманітарного розуміння держави в українській суспільно-політичній думці.

Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх медичних та фармацевтичних фахівців – гуманітарній парадигмі освіти, яка відіграє одну з провідних ролей у подальшому формуванні особистості медика. Розкривається сутність поняття освіта.

Аналіз феномену спорту як однієї із складових гуманітарної культури людства, обґрунтування необхідності посилення гуманітарної парадигми його розвитку. Обмеження прагматичних орієнтацій, властивих сучасному спорту, в контексті гуманітарної парадигми.

Місце та роль гуманітарної освіти у підготовці та вихованні інженерних кадрів. Суперечності викладання філософських, психологічних, соціологічних та культурологічних дисциплін в системі підготовки інженерів. Модернізація комплексу гуманітарних предметів.

Філософські аспекти гуманітарної підготовки студентів-медиків і гуманізації вищої медичної освіти. Історична довідка щодо гуманного ставлення до людини в працях філософів і релігійних джерелах. Моральні якості, які є визначальними в діяльності лікаря.

Підходи до гуманітарної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у льотних закладах вищої освіти. Професійне спілкування пілотів у процесі виконання професійної діяльності. Аналіз сучасних підходів до професійного спілкування іноземною мовою у ВНЗ.

Україна за часів гетьманату П. Скоропадського. Політика гетьманату П. Скоропадського в галузі освіти та культури. Українське мистецтво і церковне життя 1917-1920 років. Розвиток української науки та видавничої справи в часи гетьманату Скоропадського.

Місце Автономної Республіки Крим в політично-правовій структурі України. Особливості формування та реалізації гуманітарної політики в Криму. Активність Росії на півострові в сфері культури та освіти як чинник виокремлення АРК серед українських регіонів.

Історичні передумови та особливості формування гуманітарної політики незалежної України. Соціокультурний контекст функціонування та розвитку гуманітарної політики. Прогнозування розвитку в стратегії українського державотворення. Управлінські проблеми.

Поняття, принципи, об’єкти і суб’єкти гуманітарної політики в Україні. Аналіз сучасного стану головних напрямків гуманітарної політики держави. Методика втілення особистісно-зорієнтованої освітньої парадигми. Шляхи покращення стану гуманітарної політики.

Аналіз гуманітарної реінтеграції окупованих територій Донбасу та Криму в український соціокультрний простір. Шляхи та механізми подолання кризи української ідентичності на цих територіях, напрями консолідації суспільства на засадах українських цінностей.

Характеристика сутнісних ознак гуманізації і гуманітаризації сучасної освіти. Дослідження зв’язку між глобалізацією й університетами. Ознайомлення з основним критерієм розмежування природничих та гуманітарних наук. Розгляд головного завдання гуманізації.

Аналіз сутнісних ознак гуманізації і гуманітаризації освіти. Процес інтернаціоналізації університетів. Ризик стандартизації і уніфікації академічних оцінок. Актуальність аксіологічної методології в гуманітарних науках. Гуманістичний вектор філософії.

Аргументація необхідності збільшення гуманітарної компоненти сучасної вищої освіти загалом та медичної освіти зокрема. Важливість заміни традиційної системи освіти на антропоцентричну, для якої характерні принципово нові змістовні та організаційні вимоги.

Обґрунтування потреби вивчення гуманітарних дисциплін під час підготовки майбутніх медичних працівників у медичних вищих навчальних закладах; процеси гуманізації освіти. Формування гуманітарно-орієнтованої свідомості студентів, розвиток їх особистості.

Симбіоз принципів професійної спрямованості навчання й освіти протягом життя, останній з яких неможливо реалізувати без розвитку гуманітарних компетенций. Значення використання у процесі фахового навчання засобів і методів гуманітарного спрямування.

Теоретичні основи засад національної, державної безпеки. Зміст гуманітарної складової державної безпеки, її роль у зміцненні суверенітету, незалежності, територіальної цілісності. Відмінності змісту понять "національна безпека" і "державна безпека".