Поняття гуманізація і гуманітаризація освіти, їх значення у формуванні творчої особистості в дослідницьких університетах природоохоронного профілю. Виховання морально-духовної культури особистості засобами мистецтва дисциплін гуманітарного циклу.

Шляхи гуманізації і гуманітаризації шкільної природничо-наукової освіти. Зміст, форми та методи експериментального навчання. Результати та аналіз констатуючого і формуючого експерименту. Показники інформаційно-інтелектуального та операційного критеріїв.

Проблема гуманізації технічної освіти у ВНЗ. Підходи щодо тлумачення цієї категорії, ідеї та методи її впровадження та реалізації. Формування критичної свідомості майбутнього інженера, його здатності до саморефлексії. Моделі гуманізації технічної освіти.

Перегляд системостворюючих понять та цінностей на початку ХХІ ст. Розмежування раціонального та ірраціонального начал у людській природі. Аналіз впливу сучасних трансформаційних змін у суспільстві на усвідомлення людиною нових гуманістичних цінностей.

З'ясування співвідношення метафізики, онтології та антропології. Аналіз філософії Б. Спінози. Метафізичні та онтологічні концепції як похідні, вторинні щодо теоретичного людського самовизначення. Гуманістична антропологія екзистенціальної спрямованості.

Співвідношення метафізики, гносеології, антропології та етики у філософії Б. Спінози. Підтвердження первинності антропології щодо метафізики та гносеології у роботах Б. Спінози. Гуманістична антропологія екзистенціального штибу у дослідженнях вченого.

Особливості періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті Західної Європи. Гуманізм і проблема індивідуальності, становлення та розвиток епохи Відродження, її художньо-естетичний вплив.

Загальна характеристика епохи Відродження: історія її зародження в умовах кризи феодалізму, основні мислителі. Гуманізм як домінуючий напрям епохи Відродження. Гуманізм і сьогодення. Чи актуальне поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в наш час.

Передумови виникнення і системні напрями в розвитку гуманізму епохи Відродження. Особливості становлення реформації і ренесансного гуманізму в Україні другої половини ХV – початку ХVІІ століття. Зміст сучасних гуманістичних течій в теорії філософії.

Аналіз питання співвідношення гуманістичної спрямованості та глибини гуманності сучасної культури в умовах інформаційного суспільства, його протиріч та викликів. Тенденції взаємовпливу різних культурних традицій за допомогою новітніх засобів комунікації.

Розгляд ідей гуманізму, що присутні у спадщині Карла Маркса. Аналіз частини марксової філософії, що відображає його гуманістичні настрої і стосується періоду молодого Маркса. Вплив ідей Фейєрбаха та Гегеля. Формування ідеї рівності, свободи й розуму.

Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Історія виникнення та сутність понять "гуманізм" та "гуманістичні цінності". Передумови та причини появи гуманізму. Основоположники гуманістичної культури. Ренесансний антропоцентризм як основа філософії гуманізму. Філософські ідеї епохи Відродження.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.

Аналіз західноєвропейських рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Ознаки, які характеризують постмодерністський текст. Відмінності в розумінні тексту постмодерністами і представниками філософії модерну. "Презумпції нерозуміння" Ж. Дельоза та Ж. Дерріда).

Виявлення на підставі аналізу західноєвропейських філософських концепцій специфічних рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Гуманізм, як породження світової культури, ознака людської присутності в світі. Постмодерністські стратегії реконструкції гуманізму.

Дослідження ідеї філософії гуманізму щодо формування особистості педагога. Американська система підготовки вчителів. Розвиток професійно значущих особистісних якостей учителів, педагогічно доцільних форм взаємодії між учасниками навчального процесу.

Сутність та зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Підходи вчених до визначення категорії "правовий порядок". Відносини громадянського суспільства і державної влади.

Вивчення дискурсу відносно сучасного розуміння гуманізму та людиноцентризму як світоглядної основи прав людини. Аналіз факторів трансформації розуміння гуманізму та людиноцентризму. Обґрунтування необхідності врегулювання природних прав людини.

Відродження - епоха заперечення норм життя Середньовіччя і переходу до нових стосунків. Небезпека війн як крайнього уособлення антигуманізму. Міжнаціональна підтримка націй в боротьбі з міжнародним тероризмом. Гуманізм у широкому і вузькому розуміннях.

Аналіз логіки становлення й динаміки історичного розвитку гуманізму: ХІV - поч. ХV ст., "еклектичний гуманізм", веризм як гуманізм "життєвої правди". Дослідження італійської моделі гуманізму – системи світоглядних орієнтацій, центром яких є людина.

Гуманізм являє собою світогляд, що розглядає людину як вищу, самодостатню і самоусвідомлюючу цінність. Отже, гуманізм є певною моральною вимогою до поведінки людей, категорією морального усвідомлення людини найвищою соціальною цінністю в державі.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Філософська спадщина, культура та світогляд епохи Відродження. Поняття гуманізму, як суспільного явища. Формування і розвиток філософської думки в Україні. Основні ідеї гуманістичної течії. Зачинателі та видатні діячі гуманістичної культури в Україні.

Гуманізм і його головний принцип, який визнає саму цінність людини, її гідність, право на щастя, виявлення своїх здібностей. Стрижневі етичні ідеї сучасного гуманізму, який оцінює й схвалює багатоманітність моральних поглядів і людських цінностей.

Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.

Аналіз складників гуманістичної концепції академіка І.А. Зязюна. Оцінювання педагогічної спадщини у вимірах сучасності й майбутнього; інноваційний характер елементів педагогічної концепції; сучасне трактування основних постулатів гуманістичної концепції.

Визначення основних складників гуманістичної освіти епохи Відродження. Порівняльний аналіз гуманістичної освіти Відродження зі схоластичною. Дослідження ролі читання і добору літератури в освіті. Роль індивідуалізованої освіти в сучасному світі.

Осмислення художнього i гуманiстичного iдеалу Винниченка-драматурга в контекстi української та європейської драматергiчних традицiй. Дослiдження особливостей художньої реалiзацiї мистецько-етичних проблем, суголосних добi, осягнення його творчого здобутку