Концептуалізовано поняття практичної естетики та окреслено її роль у філософських поглядах минулого та сучасності. Кулінарне мистецтво як різновид творчої діяльності, яка викликає естетичне переживання. Виокремлено сучасні тенденції декорування тортів.

Естетика сценічного простору вистави, що поєднує всі засоби художньої виразності, об’єднує всі частини постановки в гармонійне ціле і є тим візуальним середовищем, без якого дія вистави стає схематичною, а сценічні образи втрачають життєву достовірність.

Естетика в системі наукового знання. Історичні парадигми їх осягнення. Діалектика прекрасного і потворного. Зв’язок та взаємодія цих естетичних категорій з етичними категоріями добра і зла. Категорії піднесеного та величного, трагічного і комічного.

Вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення письменницької критики кінця XIX – початку XX ст. Розробка естетичних критеріїв (жанрового, стильового та ін.) оцінки літературно-критичних явищ й подолання попередніх ідеологічно зумовлених оцінок.

Аналіз філософських поглядів щодо краси та цінності Миколи Онуфрійовича Лоського, який увійшов в історію як видатний філософ-інтуїтивіст та творець оригінальної релігійно-філософської концепції. Особливості естетичних цінностей в монографіях М. Лоського.

Огляд формування базових принципів естетичного буття людини через трагедію обставин війни та миру. Дослідження поняття внутрішньої естетики людини, що знаходиться в трагічних обставинах. Обґрунтування зміни світогляду із зовнішнього на внутрішній.

Розгляд філософських, художніх та естетичних особливостей авангардистського руху в Україні початку минулого століття, цілісне осмислення його "ідеології" й "іконосфери". Слов’янське переломлення європейських ціннісних орієнтацій в вітчизняному мистецтві.

Способи церковної інтерпретації малих хорових форм А. Брукнера, пов’язаних з образом Пресвятої Діви Марії. Співвіднесення музичного тексту Маріанських мотетів із християнською традицією. Розшифрування закладених у хорах сакральних образів і символів.

Виведення методологічних засад для розуміння категорійного, феноменологічного та соціоісторичного коду феномену естетики негативності. Естетика підміни життєвих сенсів сенсами позбавленості, яку Шеллінг вважав визначальною умовою феномену потворного.

Естетичні оціни, дизайнерські прийоми, функціональне використання простору. Розвиток Нової естетики від робіт Гайдеггера, до концепцій "Атмосфери" Г. Бьоме, Thrilling О. Беккера. Опис різноманітності ринку ідентичності, структура почуттів "прихильність".

Особливості відтворення психології українців у народних ліричних родинно-побутових піснях. Розвиток співоцтва на Слобожанщині. Відокремлення поетико-виражальних засобів реалізації у фольклорних текстах етичних та естетичних переконань українського народу.

Розгляд зв’язків між культурою і освітою, роль естетико-культурологічного виховання та підготовки майбутнього спеціаліста, згідно з якою акцент переноситься з традиційної педагогіки на розвиток естети-ко-культурного виховання розвиненої особистості.

Дослідження впливу маніпулятивних механізмів на такі духовно-естетичні об’єкти свідомості як знакові системи, уява, увага, мислення, пам'ять. Особливості сприйняття масовою свідомістю творів тоталітарної та масової культури в процесах комунікації.

Наголошується, що із часом народна пісня в Україні за умови дискретності традицій почала втрачати свою оригінальну семантику і почала перетворюватися на естетично-мистецький феномен під впливом нових історичних, соціальних і культурних тенденцій.

Інтерпретація поняття "художній простір" та умови його поширення у мистецтві, зокрема в осмисленні картини світу, характеристиці художніх процесів, видів мистецтва. Естетико-культурологічні особливості художнього простору у живописі імпресіонізму.

Інтерпретація поняття "художній простір" та умови його поширення у мистецтві, зокрема в осмисленні картини світу, характеристиці художніх процесів, видів мистецтва, конкретного твору. Аналіз розквіту пейзажу у Харкові під впливом художніх традицій.

Аналіз прояву наслідувальної здатності в контексті культуротворчої діяльності людини. Створення цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художньо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва.

Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.

Почуття провини і компенсація як психологічний контекст ідентифікації. Аналіз діапазону символічного смисловиразу ідентифікації. Дослідження специфіки ідентифікації в процесі літературної творчості. Перенесення в світ зразків, символів, персоніфікаций.

Аналіз жанрово-стильових новацій перекладів творів для струнно-смичкового інструменту (альта) у композиторській творчій діяльності українських митців XX століття. Теоретичні засади та методологічні напрямки здійснення художнього даного перекладення.

Етнокультурний дискурс у літературі польсько-українського пограниччя ХХ століття. Польська повоєнна проза пограниччя: ідентичність, часопростір, катастрофізм. Розгляд особливостей творчої манери Ярослава Івашкевича. Світогляд і естетичні смаки митця.

Теоретичне осмислення специфіки засобів хореографічної виразності в спортивних бальних танцях як інструментарію для створення індивідуального стилю виконання. Розробка особистісно-орієнтованого підходу до застосування засобів естетичної виразності.

Застосування діалектичного, аналітичного методів для вивчення різноманітності жанрів, технік виконання української графіки ХХ ст. Міфологічна основа символіки живопису українського модерну та авангарду. Динаміка поширення художньо-мистецьких напрямів.

Традиційний поділ праці в виробництві на творчу і репродуктивну. Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності. Створення особистого стилю через формування зовнішності. Природа в структурі діяльності. Естетична діяльність і мистецтво.

Особливість виникнення в людини особливих чуттєвих реакцій і образного сприйняття. Використання основних засобів, методів та форм естетичного та художнього виховання, які спрямовані на розвиток творчої фантазії та художньо-естетичного світосприйняття.

Характеристика комплексу критеріїв для оцінки естетичної компетентності, що охоплюють мотиваційно-ціннісну, особистісну, когнітивну, діяльнісну та рефлективну групи. Дослідження їх ролі у формуванні та розвитку професійних якостей майбутніх вчителів.

Філософсько-педагогічні аспекти формування естетичної компетентності майбутнього педагога. Здатність особистості до осмислення сутності естетичного як емоційно-почуттєвих знань про цінності людського співбуття, їх втілення у педагогічній діяльності.

Аналіз основних етапів генезису естетичної домінанти у поглядах Зерова. Реконструкція його наукових і творчих здобутків шляхом аналізу й осмислення теоретичних праць і біографії мислителя. Розгляд проблеми вибору напрямів розвитку української естетики.

Основні етапи генезису естетичної домінанти у поглядах М. Зерова, реконструкція його наукових і творчих здобутків. Характер рецепції мислителем відповідних ідей і ступінь впливу на нього естетичних концепцій, літературних творів і філософських учень.

Збагачення людини цінностями - умова її повноцінної життєдіяльності в сучасних соціокультурних реаліях. Вища дизайн-освіта - одна з важливих ланок процесу становлення особистості фахівця, що прагне естетичного перетворення навколишньої дійсності.