Якщо спробувати узагальнити філософсько-естетичну формулу, "культурний код" українського авангарду першої третини ХХ ст., то це буде ідея "вітаїзму" – пафосу життя в умовах декадансу і пробудження волі до відродження. Теоретична спадщина М. Хвильового.

Оцінка генезису духовної культури в гендерному контексті відносно оцінок соціальної реальності ХІХ-ХХ ст. Ґенеза підходів естетики як науки до феномену гендеру через абрисну оцінку явищ соціальної дійсності. Особливості та етапи розвитку фемінізму.

Подолання трансценденталізму в європейській філософії та формування бахтінської думки. Відокремлення філософської естетики від мистецтвознавства. Мета філософії та завдання естетики Когена. Систематизація понять, законів чистого почуття та свідомості.

Ретроспективний аналіз закономірностей становлення стилю гламур в одязі. Визначення найбільш характерних структурних і образно-стильових ознак формоутворення чоловічого костюма з метою проєктування перспективних форм сучасного одягу у стилі гламур.

Загальна характеристика періоду Відродження. Специфіка естетики цієї епохи, її розподіл з теорією мистецтва. Терміни "естетичне" та "чуттєве" у філософії Канта, його відношення до проблеми прекрасного. Естетика Канта з точки зору побудови системи.

Оцінка неоромантизму як оригінального стилю, який, вбираючи поетикальні відкриття стилів модернізму, в основних своїх засадах спирався на класично-романтичні традиції літератури. Естетичні погляди вісниківців, їхні концепції розуміння природи творчості.

Аналіз та визначення місця й значення ключових ідей естетики І. Канта – продуктивної уяви, здатності судження, а також принципу доцільності – у філософській системі німецького мислителя та у сучасній теоретичній думці, естетиці, психології та філософії.

Ознайомлення з основними етапами формування кліпу, як медіа-форми. Характеристика впливу його символічних образів і фрагментарної структури на сучасний спосіб мислення та світосприйняття. Розгляд найбільш значущих моментів становлення кліп-культури.

Дослідження творчого портрету композиторки Марини Денисенко-Cапмаз. Окреслення основних етапів становлення її творчої особистості. Панорамний огляд знакових у її мистецькій біографії творів. Характеристика її схильності до комбінування неостилів.

Уперше в українській культурології здійснено спробу творчого портрету композиторки Марини Денисенко-Cапмаз. Також окреслено основні етапи становлення її творчої особистості, запропоновано панорамний огляд знакових у її мистецькій біографії творів.

Дослідження естетичної змістовності категорії "міф" у сучасній образотворчості. Генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні зразки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою й на засадах міжсистемного буття символу.

Специфіка й функції естетичної категорії "міф" у сучасній образотворчості, характеристика генетичних засад художньо-міфологічної свідомості. Місце, роль й типологічні форми феномену образотворчого неоміфологізму в українському художньому процесі.

Предметом дослідження є проблема міфу в літературі, його інтерпретаційної, структурної та функціональної своєрідності в естетиці раннього українського модернізму. Розгляд міфологізації літератури кінця ХІХ та початку ХХ ст. на трьох рівнях утворення.

Розгляд семантики та конотативних відтінків мовно-естетичної лексеми криниця у поетичній мові В. Голобородька. Уживання синонімічних відповідників на позначення гідрооб’єктів для видобування і споживання води, як образно-поетичних знаків-символів.

Вивчення естетичного підґрунтя спільних та індивідуальних особливостей у поезіях шістдесятників. Дослідження внеску мовотворчості шістдесятників у збагачення системи виражально-зображальних засобів та розбудову естетики сучасної української мови.

Особливості інтерпретації поняття "постмодернізм" у філософських й естетичних джерелах. Комплекс некласичних і постнекласичних теорій та концепцій. Взаємовідносини між загальноестетичними концептуальними стратегіями з музичною естетикою постмодернізму.

Дослідження творчості народного художника України Андрія Антонюка. Головний розгляд казково-замріяного, міфологічного і релігійного характеру в його картинах. Вплив наївізму на живопис. Особливість забезпечення способу накладання живописного мазка.

Прояв тенденцій нонконформізму у творчості народного художника України, головного художника Київського академічного українського драматичного театру імені І. Франка Данила Лідера в 1965-1975 рр. Сугестивність образів, гра метафор у його творчості.

Специфіка прояву тенденцій нонконформізму у творчості народного художника України, головного художника Київського академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка Д. Лідера в 1965-1975 рр. Дизайн сценічного мистецтва України у 1960-90-х рр.

Специфіка прояву тенденцій нонконформізму у творчості народного художника України, головного художника Київського академічного українського драматичного театру імені Івана Франка Данила Лідера. Особливості візуального образу сценічного простору.

Інтерпретація лінгвопоетичного аналізу тексту як такого, що вирізняється багатовекторністю, охоплює особливості мовної організації тексту, функції поетичного інструментарію у його складі й естетичну цінність конструктів. Естетика пейзажу в описовій поемі.

Розглядаються особливості становлення та тематичної еволюції естетики повсякденності. Акцентується увага на тому, що орієнтація класичної естетичної теорії на мистецьку сферу залишала поза увагою дослідників немистецькі джерела естетичного досвіду.

Поділ історії на "античність", "середні віки" і сучасність. Визначення хронологічних меж та концептуалізація поняття "Середньовіччя". Основи формування західноєвропейського націоналізму. Аналіз відносин між державою та церквою, сеньйорами та васалами.

У дослідженні проаналізовано сучасний стан промислової архітектури. Обґрунтовано необхідність її оновлення та модернізації з дотриманням сучасних вимог у формуванні гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища на прикладі будівель "нового зразка".

Проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами. Перетворення за допомогою їх на рівні підсвідомості художніх різновидів поетичного мовлення на чуттєвої системи пізнання глибин думки.

Дослідження проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами, які на рівні підсвідомості перетворюють художній різновид поетичного мовлення на чуттєву систему пізнання глибин думки.

Перегляд традиційного тлумачення романної форми як суто літературної. Трансформування зазначеної форми із теорії літератури в теорію філософської естетики обґрунтовується особливостями теоретико-пізнавальної ситуації і характером художньої практики.

Процес проникнення структуралістських ідей в гуманітарні науки в 50-х роках. Особливості російської фундаментальної школи та використання сциєнтистського підходу. Характеристика розвитку європейської естетичної теорії та російського формалізму.

Дослідження естетики смерті постмодерної епохи. Характеристика представників психологічно-естетичної двополюсності української прози Є. Пашковського та О. Ульяненко. Осмислення авторами історичних національних катастроф, демонізація картини світу.

Аналіз фільмової обробки життєпису Шевченка (режисер І. Савченко), датованої 1951 роком, що відбиває не лише риси соціалістичного реалізму, але й історіографічні деформації літературознавства, їхні наслідки на рецепцію Шевченка в культурному середовищі.