Критерії складного та нестандартного ендопротезування кульшового суглоба при дефектах і деформаціях проксимального відділу стегнової кістки і кульшової западини. Принципи, методи післяопераційної реабілітації пацієнтів з дефектами та деформаціями кісток.

Поліпшення результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на коксартроз шляхом розробки оптимальних варіантів конструкцій ендопротезів. Дослідження рентгеноантропометричних і клінічних характеристик кульшового суглоба у хворих.

Поліпшення результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на диспластичний коксартроз шляхом розробки оптимальних варіантів конструкцій ендопротезів на підставі дослідження рентгеноантропометричних і клінічних характеристик кульшового суглоба.

Підвищенням якості лікування зламів шийки стегна за допомогою операції ендопротезування. Визначення диференційовані показання до ендопротезування з урахуванням віку, ступеня остеопорозу, форми проксимального відділу стегна та активності пацієнта.

Утворення ендорфінів ("гормонів задоволення") з особливої речовини, що виробляється гіпофізом. Історія відкриття та хімічний склад. Протидія ендорфінів стресовим ефектам: нормалізування артеріального тиску, дихання, діяльності нирок і травної системи.

Вплив відкритих та ендоскопічних втручань на стан гомеостазу організму пацієнта. Характеристика зв’язку медіаторів запальної відповіді зі змінами у загальному і біохімічному аналізах крові, розвиток ускладнень у найближчому післяопераційному періоді.

Проблема діагностики та лікування кровотечі з гастродуоденальних виразок та варикозно-розширених вен стравоходу і шлунку. Оцінка ефективності сучасних ендохірургічних втручань на кровоточивих ранах для гемостазу і профілактики рецидиву крововиливу.

Лікування хворих з дискогенними попереково-крижовими радикулітами. Покази до ендоскопічної портальної нуклеоектомії. Уточнення основного діагнозу та визначення доцільності проведення ендоскопічної портальної нуклеоектомії в передопераційному періоді.

Ендоскопічна склеротерапія варикозно розширених вен стравоходу у хворих цирозом печінки після спленодекомпресивних шунтуючих операцій. Зміни гемодинаміки, її вплив на функціональний стан печінки. Лікування портальної гіпертензії у хворих цирозом печінки.

Хвороба Крона як хронічне рецидивуюче захворювання шлунково-кишкового тракту, що характеризується трансмуральним сегментарним розповсюдженням запального процесу. Ендоскопічні критерії диференціальної діагностики неспецифічного виразкового коліту.

Фактори ризику виникнення міоми матки, клініка та можливі методи ендоскопічного лікування. Медикаментозне (консервативне) лікування міоми негормональними засобами та препаратами гормональної терапії. Хірургічне лікування: консервативна міомектомія.

Вивчення поєднання міхурово-сечовідного рефлюксу і дисфункції сечового міхура у дітей. Аналіз структурно-функціонального стану нирок у дітей до і після ендоскопічного лікування. Розробка методики комплексної патогенетичної терапії в період реабілітації.

Зміст застосування балонних дилятаторів і телескопічних катетерів для формування достатнього діаметру сечоводів та мисково-сечовідного сегменту при протяжних стриктурах. Суть віддалених результатів ендоскопічної реканалізації верхніх сечовивідних шляхів.

Розгляд питань ендоскопічного хірургічного лікування хворих на одонтогенний верхньощелепний синусит. Виконання операції Колдуэлл-Люка. Періапікальні запальні процеси і низьке розташування дна верхньощелепної пазухи по відношенню до дна порожнини носа.

Вплив і оцінка різних електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань у пацієнтів з кровоточивими гастродуоденальними виразками. Профілактика рецидиву кровотечі у пацієнтів. Ускладнення після ендохірургічних втручань, профілактика рецедиву.

Цитогенетичне дослідження біопсійного матеріалу хворих на поліпи шлунка з метою поліпшення методів діагностики та лікування. Динаміка загоєння ран після ендоскопічної поліпектомії та засоби їх лікування. Інфікованість H. pylori у хворих на поліпи шлунка.

Лікування хворих на післягастрорезекційні синдроми. Оптимізація обстеження верхніх відділів травного тракту із застосуванням ендоскопічних технологій. Ендоскопічне обстеження проксимального відділу шлунково-кишкового тракту після резекції шлунка.

Вивчення стану функції ендотелія з метою розкриття механізму включення Нelicobacter рylori до патогенезу виразкоутворення. Патогенетичне обґрунтування доцільності включення ніфедипіна для корекції ендотеліальної дисфункції у хворих на дуоденальну виразку.

Огляд функціонального стану судинного ендотелію у хворих на хронічне запальне захворювання кишечнику. Аналіз зв’язку ендотеліальної дисфункції з оксидативниим стресом і метаболічними порушеннями. Розробка методів лікування запальних захворювань кишечнику.

Ефективність впливу а-ліпоєвої кислоти у складі комплексної терапії на ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою і діабетом 2-го типу. Покращення метаболічного гомеостазу, зменшення ендотеліальної дисфункції.

Порушення периферичної гемодинаміки у хворих з різними варіантами клінічного перебігу гіпертонічної хвороби, взаємозв’язок з показниками ендотеліальної дисфункції. Ефективність застосування антагоністу ірбесартану для корекції ендотеліально-судинних змін.

Оцінювання динаміки рівнів простацикліну, тромбоксану у плазмі крові у хворих на гіпертонічну хворобу. Дослідження специфічних особливостей порушень периферичної гемодинаміки у пацієнтів з різними варіантами клінічного перебігу даного захворювання.

Особливості морфологічних змін шлунку, стану ендотелію, метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу у хворих. Розробка способу лікування залежно від проявів ендотеліальної дисфункції, варіанту моторно-евакуаторних розладів шлунку та типу діабету.

Вивчення ендотеліальної дисфункції у хворих на артеріальну гіпертензію із супутньою серцевою недостатністю із застосуванням, окрім базової терапії, селективного інгібітору if-каналів клітин синусового вузла серця івабрадину. Результати його застосування.

Комплексне дослідження частоти, характеру і клінічних особливостей порушень серцевого ритму та провідності у дітей на фоні ендотеліальної дисфункції. Встановлення зв'язку порушень серцевого ритму і провідності у дітей з алельним поліморфізмом в гені eNOS.

Особливості ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нормальною масою тіла. Дослідження впливу ожиріння на стан ендотеліальної дисфункції за показниками основних компонентів ліпідного спектру крові у хворих з ожирінням.

Визначення основних показників ендотеліально дисфункції у хворих на ВІЛ-інфекцію до і після лікування. Кореляція між кількістю Т-хелперів та рівнем ендотеліну-1. Встановлення діагнозу вірусу імунодефіциту людини за допомогою імонодефіцитного аналізу.

Обґрунтування ролі дисфункції ендотелію у патогенезі ішемічної хвороби серця та удосконалення її лікування шляхом використання лікарських препаратів. Доповнення традиційної терапії стенокардії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл).

Дослідження особливостей імунного статусу у хворих на хронічну хворобу нирок І–ІІІ стадій з ураженням гастродуоденальної зони і їх динаміки під впливом антигомотоксичних препаратів. Визначення стану сольового обміну в хворих з ендотеліальною дисфункцією.

Визначення патогенетичної значущості порушень ендотеліальної функції судин (ЕФС) у розвитку обмеженої склеродермії (ОС) та її окремих форм. Визначення в крові рівнів ендотеліну, тромбоксану, простацикліну (PgI2), циклічного гуанозинмонофосфату, нітритів.