Тенденції розвитку вищої освіти України на теренах європейського простору. Вимоги до професійної компетентності фахівців, зокрема майбутніх вокалістів. Обґрунтування поняття "емоційна виразність" та його значення для підготовки майбутнього вокаліста.

Аналіз психологічної структури емоційної гнучкості особистості психолога. Опис її інсталяційного, перцептивного, оціночного, експресивного, регулятивного, результативного компонентів. Дослідження показників емоційного сприйняття навколишнього середовища.

Сучасні підходи до трактування поняття "компетентність", розвиток емоційної грамотності майбутнього педагога як складової частини його професійної компетентності. Структура та функції педагогічного спілкування як соціально-психологічного процесу.

Аналіз відсутності теорії психологічного здоров’я у віковий період ранньої дорослості. Недооцінка своєрідності емоційного складника здоров’я сучасного студентства в психологічній сфері. Особливість аргументації конструктивності логіко-смислової моделі.

Аналіз емоційної експресивності та асертивності в структурі комунікативної компетентності особистості на прикладі студентської молоді в умовах полікультурного освітнього простору закладу вищої освіти. Програма розвитку комунікативної компетентності.

Оцінка ставлення особистості до свого здоров’я. Роль ставлення родини до хвороби у процесі одужання. Дослідження негативного впливу емоційної експресивності на якість життя людини. Комплексне вивчення причин каузальної атрибуції та діатезного стресу.

Поняття та причини емоційної залежності. З’ясування ролі ранніх дисфункційних схем як посередника між несприятливим дитячим досвідом та емоційною залежністю у романтичних стосунках. Вплив пережитого досвіду емоційного занедбання на емоційну залежність.

Модель структурного змісту професійної толерантності. Аналіз верифікації психологічного змісту співвідношення показників професійної толерантності та емоційної зрілості психологів з різним стажем професійної діяльності. Уявлення про емоційну зрілість.

Визначення поняття емоційної зрілості та емоційної саморегуляції професійного становлення особистості. Характеристика основних компонентів емоційної зрілості. Виявлення позитивного зв'язку між емоційною зрілістю та рівнем сформованості особистості.

Аналіз підходів визначення суті поняття "емоційна компетентність викладача". Обґрунтування емоційної компетентності викладача, що складається з двох аспектів: внутрішньо особистісного і міжособистісного. Ефективність процесу навчання іноземних студентів.

Розуміння емоційної компетентності вчителя початкової школи як динамічної комбінації поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження. Оволодіння викладачем початкової школи вмінням трактувати вербальні й невербальні інструменти виразності.

Аналіз підходів до визначення емоційної компетентності. Визначення рівнів психічного здоров’я. Наслідки зневажливого ставлення особистості до емоційної сфери. Розгляд структури емоційної компетентності та визначення чинників, які впливають на її розвиток.

Поняття професійної і емоційної компетенції, етапи їх формування. Зміст педагогічного сприяння формуванню професійної і емоційної компетенції вихователів. Формування професійної компетентності майбутніх педагогів, зокрема вихователів дошкільного закладу.

Становлення поняття емоційної культури як феномену особистості на основі досвіду психолого-педагогічної літератури. Дослідження емоційної культури сучасного фахівця дошкільної освіти як основного елементу впливу на становлення особистості дошкільника.

Аналіз теоретичних позицій науковців і дефінітивних підходів щодо сутності та змісту поняття "емоційна культура вчителя", з’ясування специфіки його тлумачення в різних галузях науки. Розкриття феноменології цього явища в контексті надзвичайних ситуацій.

Дослідження емоційної культури, що представлена в контексті професійно-педагогічної культурної діяльності педагога. Характеристика основних шляхів розвитку емоціональної системи особистості, що впливає на підвищення продуктивності процесу самовизначення.

Формування емоційної культури майбутнього вчителя початкової школи, яка є одним із аспектів професійної підготовки фахівця. Емоції як обов’язковий регулювальний компонент пізнавальної діяльності особистості, що поєднує розум з практичною діяльністю.

Виявлення ролі і значення емоційної культури як складової педагогічної взаємодії. Обґрунтування ролі емпатії в педагогічній взаємодії суб’єктів процесу виховання, з’ясування основних причин динаміки емпатії і можливостей корекції її функціонування.

Визначення принципу людиноцентризму як засадничого для набуття компетенций та їх реалізації в освітній діяльності, що згладжує суперечності між пізнавальним, виховним та розвивальним потенціалом емоційної культури в цілому та емоційної сфери особистості.

Розгляд проблеми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, як складової професійно-педагогічної культури педагога. Відповідність особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівців дошкільної освіти.

Виявляються можливості використання поняття "емоційна культура матері" у системі наукових термінів педагогіки родинного виховання. Аналізуються моделі емоційної культури і емоційного інтелекту, визначаються характеристики емоційної культури матері.

Особливості проявів емоційної лабільності у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями у континуумі з депресією та невротизацією особистості. Астенічна, тривожна та астено-тривожна форми депресій, невротизовані способи відреагування.

Розгляд емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови. Причини емоційної вмотивованості. Можливі зміни значення емотивів та емотивів-неологізмів. Встановлення класифікації семантичних типів емоційної лексики, виявлення засобів вираження емоційності.

Встановлено домінуючі по відношенню до психічно хворих емоції. Побудовано класифікацію емоційного наповнення соціальних практик взаємодії з психічно хворими за різними критеріями. Виділено характеристики емоційного наповнення цих соціальних практик.

Розкрито конструкт емоційної нестійкості як проблему психології здоров’я та психологічного консультування особистості. Показано, що психологія здоров’я - галузь психології, що швидко розвивається, та розглядається як об’єднання конкретних досягнень.

Закономірності функціонування емоційної пам'яті в когнітивній сфері особистості, характер її впливу на основні пізнавальні процеси. Основні форми продуктивного функціонування емоційної пам'яті людини в структурі професійної й навчальної діяльності.

Дослідження різниці між жіночім та чоловічим організмами, стосовно здатності відтворювати пережитий раніше емоційний стан разом з елементами ситуації, що його викликала. Психологія позитивного й негативного відтворення спогадів. Властивості емоцій.

Розгляд індивідуально-психологічних особливостей в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. визначення понять "лідер", "тип лідерства", "стиль лідерства", "стиль поведінки лідера".

Поняття, характеристика та суть "емоційної поведінки". Види її прояву: агресивна, фрустраційна, альтруїстична. Основні теоретичні підходи у вивченні форм реакцій людини (екстрапунітивної, інтрапунітивної, імпунітивної, афекта неадекватності та ін.).

Поведінкові ознаки та невербальні характеристики спілкування. Виявлення кореляційних зв’язків між показниками психологічної проникливості та рівнем емоційного інтелекту людини. Дослідження процесів розпізнавання переживань за експресивними сигналами.