Засади принципово антикартезіанської позиції Паскаля з точки зору можливості християнської апологетики. Поняття та головний зміст, роль риторики в паскалівській герменевтиці. Оцінка кінцевої мети герменевтики Паскаля, історико-філософська експлікація.

Вивчення паскалівської філософської спадщини. Розгляд проблем методології філософії Б. Паскаля. Історико-філософська реконструкція герменевтико-семологічного методу. Розкриття христоцентризму і глибокого символізму. Вивчення понять традиція і авторитет.

Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.

Витоки концепції прав людини як провідної політико-правової доктрини, формування філософського знання. Розгляд ідей мислителів античності, середньовіччя та Нового часу щодо людської гідності, що становлять принципи та цінності концепції прав людини.

Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.

Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.

Врахування диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості в філософському аспекті диференціації в освіті. Розробка принципу індивідуалізації з врахуванням природних відмінностей дітей. Природовідповідність виховання особистості.

Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.

Активізація процесу становлення руської ідентичності після перемоги литовсько-руського війська над монголо-татарами на р. Сині Води. Дія норм "Руської правди" в Литовській державі. Елементи соціальної справедливості в Україні в складі Литовської держави.

Визначено узагальнення поглядів дослідників різних історичних епох на феномен демократії. Наголошується, що демократія протягом історії свого існування не мала схвального ставлення, що підтверджують висловлювання Платона, Арістотеля, У. Черчіля та ін.

Ознайомлення з філософсько-гносеологічною візією поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Дослідження та характеристика предметного поля онто-гносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова.

Огляд освітньо-філософських концептів індивідуалізації як практики тьюторингу від античних часів до сьогодення. Ідеї філософів щодо врахування природи дитини під час навчання, спирання на її інтереси та таланти, сократівський метод евристичної бесіди.

Особливості формування розвитку фізичної культури і спорту. Пояснення закономірностей історичної спадкоємності, сприяння витонченому розумінню процесів, що відбуваються в цій сфері. Особливо це актуально в епоху інтелектуальної інформаційної цивілізації.

Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.

Аналіз творчих установ Олександра Аксініна у широкому історичному, соціально-психологічному та філософському дискурсі. Дослідження історичних реалій та психологічних рефлексій суспільства, пов’язаних із екзистенційною кризою індивіда в епоху "застою".

Дослідження історико-філософських ідей українського романтизму. Вивчення духовної спорідненості між західноєвропейським та українським романтизмом. Сутність філософії хуторянства П. Куліша. Аналіз головних засад історіософської концепції М. Костомарова.

Історико-філософські основи визначення поняття музичної терапії як нової професійної дисципліни у Великобританії та США. Формування історичних та філософських основ, які передували становленню професії музичного терапевта. Призначення музичної терапії.

Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.

Розгляд історії написання роману Л. Костенко "Маруся Чурай". Визначення жанру, історично-фольклорної основи, теми, ідеї твору. Аналіз сюжету, композиції, центральних проблем. Створення образного портрету Марусі, висловлення ставлення до вчинків героїні.

Оцінка поглядів О.О. Потебні на генетичні зв’язки мов, фонетичний закон і аналогію, подана М.М. Соколовим. Висвітлення фонетичних взаємозв’язків східнослов’янських мов зі старослов’янською в працях Потебні з позицій порівняльно-історичного методу.

Поняття і суть культури. Історико–культурні рекреаційно–туристичні ресурси. Дослідження музеїв Івано-Франківської області. Проблеми туристичної галузі в регіоні та шляхи їх вирішення. Основні перспективи розвитку туризму в Івано–Франківській області.

Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.

Лихоліття революцій 1917 року - одна з причин помітного регресу у російському слов’янознавстві. Зміст процесу етнічного самозбереження болгарської діаспори та адаптації до інонаціонального середовища - предмет наукових досліджень Миколи Державіна.

Визначення основних етапів імплементації організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення. Аналіз викликів та загроз демографічного характеру, які суттєво впливають на функціонування вітчизняного ринку праці.

Вивчення основних причин державотворення. Генеза нормотворчої діяльності ранніх держав від II тисячоліття до н.е. до V століття н.е. (Межиріччя, Стародавній Китай, Стародавня Індія, Афінська і Римська імперія). Природа повноважень органів влади.

Значення досліджень історичної географії, її місце у системі наук. Основні національні школи історичної географії, їх характеристика та функціонування. Джерела та методика історико-географічних досліджень. Специфіка світової історичної географії.

М. Кордуба як один із найталановитіших учнів М. Грушевського, історик Східної і Центральної Європи, видатний дослідник давньої й середньовічної історії України та доби Хмельниччини. Загальна характеристика історично-географічних праць М. Кордуби.

Місце історичної географії серед спеціальних історичних дисциплін у російських імператорських університетах. Перші історико-географічні дослідження та практика викладання історичної географії. Внесок в історичну географію В.Б. Антоновича та його школи.

З’ясування місця географії в історичній освіті у російських імператорських університетах в Наддніпрянській Україні у XIX – на початку XX ст. Характеристика наукової та навчальної літератури з історичної географії, огляд викладання предмету в закладах.

Взаємозв’язок саамів з давнім населенням Європейської Півночі. Роль у саамському суспільстві язичницьких жерців-нойдів. Особливість включення протосаамів до фіно-угорської спільноти. Відображення етапу колонізації північних земель карелами та фінами.