Системний аналіз тематичної й ідейно-стильової своєрідності поезії Станкевича, еволюція літературно-естетичних поглядів письменника. Ідейно-художна своєрідність трагедії Станкевича "Василий Шуйский", її місце і значення у драматургії 30–40-х років ХІХ ст.

Характерні особливості творчості французького комедіографа, театрального актора й творця класичної комедії - Ж. Мольєра. Дослідження композиційного відображення проблем XVII століття в комедії "Тартюф". Літературні заходи передачі образів у п’єсі.

З’ясування композиційних та сюжетних особливостей віршової й прозової епіки М. Кононенка, ефективності його характеротворення. Виявлення типології ліричного героя, ієрархії ліричних та епічних жанрів, особливостей архітектоніки, ритміки й метрики творів.

Оцінка літературної спадщини творчості Х.Д. Алчевської. Обґрунтування світоглядних та ідейно-естетичних позицій української письменниці. Аналіз її мемуарів та літературно-критичних праць. Огляд значення діяльності Алчевської, як педагога-просвітителя.

Літературна функція "Молитви Єремії пророка" та проблема самоототожнення Шевченка з Єремією. Біблійні моделі допомогли Шевченкові створити оригінальний образ української неволі в Російській імперії й українського майбутнього після подолання імперії.

Літературна спадщина українського письменника-фантаста О. Бердника. Дисидентська діяльність Бердника та її прояви у творах письменника. Заснування Олесем громадської організації "Ноосферний фронт Зоряний ключ", мета якої - збереження духовних цінностей.

Олітературення народної балади "Ой не ходи, Грицю…". Визначення специфіки жанру. Аналіз художніх творів з установкою на виявлення жанрового генотипу, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, що не позбавленні й ознак балади.

Аналіз поняття "краєзнавство". Важливість викладання спецкурсу "Літературне краєзнавство" для спеціалістів з організації туристичної діяльності. Краєзнавство як педагогічне поняття, його суспільно-економічний, освітньо-виховний і методичний аспекти.

Літературне краєзнавство як важливий чинник патріотичного, морально-етичного виховання, засіб поглиблення знань з літератури і розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Виховання загальнолюдських та національних цінностей в молодших школярів.

Досліджуються мемуари письменника В. Гжицького "Спогади про минуле". Розглядається опис атмосфери плужанських літературних вечорів, власного вступу до організації. Розкриваються суперечливі процеси у середовищі літературно-мистецької інтелігенції.

Дослідження в історичному контексті феномену літоб’єднання Вільної академії пролетарської літератури в річищі шукань української прози. Жанрово-стильова особливість творів "романтики вітаїзму". Участь письменників у полілозі про призначення мистецтва.

Структура та предмет аналізу літературного редагування. Структура редакторського процесу, його головні складові. Вимоги до літературного редактора як до кваліфікованого читача. Аналіз фактологічної структури твору. Композиція та тема, основні види правок.

Огляд обставин організаційної еволюції, розвитку книжної культури, просвітницької діяльності інституції в 1873—1892 рр. Місце цих явищ у громадському житті, в національній культурній пам’яті українців. Діяльність Літературного товариства ім. Шевченка.

Розгляд проблеми автора, його взаємин з текстом, можливості експлікації автора у власних творах і його ролі щодо конструювання-віртуальних світів. Аналіз щоденників та розкриття засобів втілення авторської свідомості в мемуарній літературі Д. Гуменної.

Дослідження поетики заголовків літературних творів навчальної програми для середніх та старших класів. Окреслення загальних підходів до опрацювання назв художніх творів у взаємозв’язку з характеристикою власних найменувань головних персонажів.

Журналістська діяльності В. Симоненка в умовах тоталітарного режиму. Порушуються проблеми свободи слова та ідеологічної монополізації духовного життя особистості. Висвітлено методи митця журналіста, за допомогою яких він доносив правду до суспільства.

Комунікативна ситуація - контекст для розгортання діалогу, який обґрунтовує конфліктні зони, що потребують осмислення. Літературний дискурс - комунікативний феномен оприявнення, функціонування явища, що існує в літературі у соціокультурній сфері.

Статтю присвячено літературному доробку Петра Франка (1890-1941), наймолодшого сина Івана та Ольги Франків, в контексті українського літературного процесу першої половини ХХ ст. Мета наукової статті – розкрити творчу індивідуальність Петра Франка.

Аналіз прийомів розкриття образу характерника в художньому світі роману "Щоденник мавки" Дари Корній. Дослідження творчого доробку письменниці та міркування перших критиків стосовно особливостей її письма. Характеристика ознак харизматичного козака.

Етапи формування та розвитку літературного канону на Далекому Сході в його традиційному розумінні. "П'ятикнижжя" як основне джерело цитувань і посилань у будь-яких політичних дебатах, військових суперечках, а також літературних і мистецьких дискусіях.

Аналіз основних аспектів функціонування літературного канону, особливостей процесів канонізації та чинників, що впливали на них. Складові загального уявлення про канон як дискурсивну категорію. Діалектичний зв’язок процесів канонізації і деканонізації.

Основні проблеми літературного конкурсу. Обгрунтування необхідності його вивчення як феномена у видавничій сфері й використання його потенціалу. Комерційна та рекламна функції конкурсу. Дослідження смаків читацької аудиторії й реагування на їхні зміни.

Особливості діалогу творчості Т. Шевченка з літературою XVIII ст. Виявлення форм відображення літературного контексту, таких я алюзивно-ремінісцентний пласт, переосмислення тем, типологічні паралелі у використанні художніх форм і стильових засобів.

Маніфест - програмний документ, який оприлюднює творче кредо або нову мистецьку ідею у формі яскравого гасла, здатного привернути увагу літературного середовища. Металітературні і програмні елементи - один з інструментів розуміння мистецького твору.

Визначення та обгрунтування полілогу жанрів постмодерністичного та модерністичного мистецтв. Місце та роль у розвитку історії літератури аванґардного маніфесту початку ХХ ст., характер та обставини його видозміни від однієї літературної епохи до іншої.

Аналіз одного із різновидів мемуаристики – літературного портрету. Характеристика та простеження основних закономірностей творення, характерних рис, сюжетотвірних елементів, законів типізації, специфіки портретотворення, естетичної сутності жанру.

Розгляд особливостей літературного портрета як жанру мемуарної прози. Знайомство з головними проблемами та ключовими етапами становлення мемуарно-літературного портрету першої половини XIX століття. Аналіз специфіки і характерних рис портретотворення.

Виявлення провідних мотивів у системі екзистенціального філософствування. Аналіз мотивів смерті з урахуванням художніх здобутків митців. Характеристика та специфіка трансформаційних процесів мотиву смерті у малій прозі кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Психологічний стан вагітних та зв'язок з патологічним перебігом вагітності і окремими патологіями. Нозологічні психічні порушення і пограничні розлади у вагітних жінок. Особливості особистісної сфери вагітних жінок з нефізіологічним перебігом вагітності.

Актуальність упровадження квестових технологій, особливості різних видів квестів з літератури, що можуть використовуватися в загальноосвітній школі. Використання квестів в освітній діяльності для посилення інтересу до предмету; приклади таких вправ.