Встановлення особливостей літологічної будови та золотоносності четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний та Білий Черемош. Розподіл золота в алювіальних відкладах в залежності від геолого-геоморфологічних та потамологічних факторів.

Літолого-фаціальні характеристики і особливості діагенетичних перетворень, закономірності осадконакопичення, палеогеографія часу формування візейських осадових порід центральної частини Дніпровсько-Донецької западини. Фаціальні типи візейських відкладів.

Ознайомлення з особливостями процесу відтворення умов осадконакопичення в олігоценовому басейні моря. Дослідження літолого-петрографічних особливостей олігоценових порід за комплексом методів. Визначення літологічних розрізів та потужностей відкладів.

Речовинний склад та структурно-текстурні особливості порід неоком-ранньосеноманського віку. Аналіз палеоокеанографічних реконструкцій теригенної седиментації. Методика проведення типізації літофацій та з’ясування їх просторово-вікового розвитку.

Виявлені особливості рельєфу ділянки досліджень. Виділені і охарактеризовані основні літологічні типи донних відкладів в зоні хвильового впливу. Проаналізований процес диференціації основних літологічних типів за площею. Побудовані схеми розподілу.

Дослідження особливостей літології, будови, петрофізичних властивостей нижньокам’яновугільного алювію Дніпровсько-Донецької западини, зокрема закономірностей його нафтогазоносності. Вивчення формаційної належності алювіально-дельтових відкладів.

Дослідження літологічних і геохімічних умов утворення сірчаних родовищ шляхом метасоматичного заміщення баденської товщі сульфатолітів при змішуванні хлоридних натрієвих солянок і інфільтраційних вод та формуванні вуглецю, стронцію і мікроелементів.

Процеси збагачення органогенною речовиною відкладів нижньої крейди та олігоцену як особливість еволюції літогенезу в гірській споруді Карпат. Дослідження стратиформного розподілу нафти в еоценових глинах і вуглеводнів у кременисто-мергелястому горизонті.

Дослідження та характеристика принципів використання геолого-геофізичної інформації для вивчення літолого-петрофізичних властивостей порід-колекторів. Розгляд основ типізації порід-колекторів нафти і газу за критерієм структури порового простору.

Дослідження особливостей літолого-фаціального складу і стратиграфічного положення райгородської товщі. Роль структурно-тектонічного фактору у формуванні потенційно алмазоносних формацій. Виявлення областей акумуляції алмазоносного уламкового матеріалу.

Виявлення елементів успадкування регіональних і локальних структур за допомогою комплексу літологічних і стратиграфічних методів. З'ясування закономірностей розміщення фаціальних зон седиментації з ієрархічною сукупністю конседиментаційних структур.

Підвищення ефективності лікування гнійної інфекції шляхом опрацювання способу базисної терапії із застосуванням нового фармакологічного засобу - літоніту. Встановлення ранозагоюючої спрямованості дії препарату. Нормалізація механізмів імунного захисту.

Найбільш значимі твори, де описується Середня Наддніпрянщина часів Визвольної війни середини XVII ст. - козацькі літописи Самовидця, Самійла Величка та Г. Граб’янки. Причини повстання українського народу проти поляків. Державотворчі дії Б. Хмельницького.

Вивчення літопису козацького канцеляриста Самійла Величка, найбільшого за обсягом історичного твору свого часу. Спроби відновлення загубленої частини твору. Аналіз стильових особливостей Літопису. Засоби творення образів та манера інтерпретації подій.

Історія прадавнього українського села Кобижчі. Аналіз походження мікротопонімів в обмеженому географічному просторі Сіверщини. Відображення подій, пов’язаних з іменами власників хутірців, слобідок у самому селі і навколо нього, професійних занять жителів.

Боротьба держав проти національних рухів та усунення підстав для потенційних територіальних претензій сусідів в 1944–1946 роках. Історія евакуації українського населення Холмщини та Підляшшя з території Польщі і польських громадян з території УРСР.

Дослідження творчого шляху радянського народного художника В.Г. Пузиркова. Характеристика сюжетних картин воєнної тематики і повоєнного часу, морських пейзажів, портретного живопису та натюрмортів з квітами. Аналіз еволюції живописної манери митця.

Раннє виникнення літописання на Русі як свідчення високого культурного рівня, досягнутого давньоруською державою вже на початку її існування. Вплив даного процесу на розвиток літературної творчості. Історичне значення літопису "Повість временних літ".

Природні умови Ужанського національного природного парку. Порівняльна характеристика видового різноманіття фауни в 2007 та 2012 роках. Дослідження фауни рукокрилих. Облік чисельності мисливської фауни. Відновлювальні, регуляторні біотехнічні заходи.

Дослідження історії сіл Волинської губернії. Побут і взаємовідносини між парафіянами та духівництвом. Розгляд архівів церковних парафій як історичних джерел (на прикладі Літопису Георгіївської церкви Новоград-Волинського повіту Волинської губернії).

Реконструйовання біографії Ярослава Мудрого на матеріалі найдавнішого літопису "Повість минулих літ". Аналіз біографії видатного історичного діяча і просвітника. Події з життя, його військова та державотворча діяльність. Стосунки князя зі своїми родичами.

Дослідження письмових та археологічних джерел розвитку літописного міста Пересопниці. Стратегічно важлива роль цього міста в системі русько-золотоординських стосунків. Характеристики пам’яток матеріальної культури міста, зруйнованого татаро-монголами.

Розгляд життєдіяльності відомих за різними джерелами переяславських бояр. Визначення їх місця у житті великих київських князів. Спроба локалізації окремих літописних сіл Переяславщини, поява яких пов’язана з боярською верствою Переяславської землі.

Куднове сільце - літописна стаття, у якої досліджено протистояння військ Ізяслава Мстиславича та Юрія Долгорукого неподалік від Переяславля Руського. Перекази про Дем’яна Кудьновича як історичний героїко-патріотичний твір усної народної творчості.

Аналіз питання локалізації літописного міста Хотень. Історія вивчення літописних міст із "Списка русских городов дальних и ближних". Дослідження території межиріччя Сули і Орелі у другій половині ХІІІ - XIV ст. З'ясування розташування Хотенської волості.

Аналіз археологічних пам’яток у середній течії р. Ікви та її правої притоки р. Липки навколо м. Дубна. Процеси розвитку літописного Дубна та формування його сільської округи. Спроба реконструкції давніх поселенських структур на окремих етапах їх розвитку.

Проблеми першопочатків давньоруського літописання в літературі. ПВЛ "Повісті минулих літ" як видатна пам’ятка літописання. Розвиток історичних знань в XVII столітті. Історичні твори діячів Посольського і Записного приказів. "Скіфська історія" А. Лизлова.

Початковий етап формування офіційно-ділового стилю української мови. Існування в дохристиянську епоху розгалуженої системи ділової комунікації на основі досить високорозвиненої грамотності. Сформований у ІХ-Х ст. спосіб укладання відповідних документів.

Вивчення літургійної лексики в староукраїнській лексикографії кінця ХVІ — першої половини ХVІІ ст. в аспекті специфіки перекладацької рецепції церковнослов'янської лексичної спадщини. Відхилення від принципів кирило-мефодіївської традиції перекладу.

Церковнослов’янська мова, як один із визначальних компонентів церковного обряду ГКЦ у Галичині, її роль в мовно-культурній ситуації ХІХ-ХХ ст. Літургійно-обрядовий аспект тогочасної мовної полеміки, ключові аргументи Церкви в обстоюванні її збереження.