Становлення та розвиток збирацької діяльності Івана Білика й Панаса Мирного в контексті фольклористичних проблем. Етнографічні надбання братів Рудченків як представників нового покоління збирачів. Роль у розвитку науки про українську народну творчість.

Аналіз методологічних принципів К. Грушевської у дослідженні первісної культури на етнологічному та фольклорному матеріалі в контексті сучасного тлумачення системи українського фольклору. Еволюційні чинники перспективності використання ідей етнолога.

Визначення ролі М. Драгоманова в історії української фольклористики на основі аналізу його наукового доробку. З'ясування наукової новизни "драгоманівської едиторської трилогії"про українську народну пісенність в контексті позитивістських досліджень.

Діяльність М. Євшана як фольклориста і дослідника фольклору, якого стереотипно називають "чистим літературним критиком". Доповнення усної народної творчості до окреслення літературно-критичної концепції, яка базувалася на чітких національних традиціях.

Окреслення фольклорного дискурсу М. Євшана та доповнення до розуміння літературно-критичної спадщини вченого. Відстеження рецепції усної народної творчості та її відображення у літературно-критичній парадигмі дослідника. Причини виникнення М. Євшана.

Фольклористична діяльність видатного вченого М.Ф. Сумцова та його наукова спадщина. Зачинання різних напрямків у дослідженні народної культури родинного та календарного обряду поезії, казкової і легендарної прози, зокрема демонології, ономастики.

Проаналізовано поетичні твори В. Свідзинського, у яких відображено фольклорно-міфологічне бачення поета. Поетичні стилізації під фольклорні тексти, які належать до найпотаємнішого шару української духовної культури – народних молитов та замовлянь.

Комплексний аналіз новели В. Стефаника "Давня мелодія". Концептуальне окреслення обрядової поведінки колядницької громади. Вивчення шляху Стефаникового наближення до пізнання духу Різдва у контексті фольклорно-етнографічного складника "Давньої мелодії".

Відображення екзистенційної події у фольклорному творі, функцій екзистенційного слова. Аналіз екзистенційної свідомості автора-виконавця у фольклорному творі через розуміння унікальності кожної людини. Сюжетне моделювання необрядового фольклорного твору.

Суть концепції підготовки студентів-філологів до здійснення українознавчої роботи в школі, згідно якій була розроблена Програма фольклорної практики. Контакт з носіями фольклорної традиції, інформаторами, правильний запис й оформлення зібраного матеріалу.

Аналіз фольклорної практики як основи національного виховання та засобу популяризації українознавства серед студентів-філологів. Головні завдання практики, які полягають у необхідності навчити студентів бачити сучасний стан усної народної творчості.

Погляди науковців щодо ритму, рими та строфіки поета. Тлумачення народності форми творів Т.Г. Шевченка. Особливості народнопісенної ритміки, які вплинули на творчість Кобзаря. Використання переносів, непритаманне народній пісні. Зміст поетичної спадщини.

З’ясування особливостей народнопісенної ритміки, яка найбільше вплинула на поетичну творчість Кобзаря (такі розміри, як 11-12-складники, 13-складник, 14-складник, 8-складник), та модифікацій цих рис (використання переносів, непритаманне народній пісні).

Дослідження особливостей функціонування феномену "фольклорна традиція "у дебютній п'єсі Миколи Куліша. Вивчення ідейно-світоглядного підґрунтя, функцій та поетикальних прийомів художнього втілення фольклорних елементів у творі українського драматурга.

Установление связи между фольклором как разделом литературы и математикой. Анализ сказок, пословиц, поговорок о символике чисел, их роли в сознании наших предков. Сведения о старинных единицах измерения, упоминания о которых встречаются в решении задач.

Влияние фольклора на мировидение Р. Семенова. Мифологические образы смерти, отражающие разные эпохи религиозного сознания, их сохранение в языковой памяти любого народа в виде древнейших суеверий и верований. Формирование нравственной позиции автора.

Анализ особенностей использования фольклорной традиции Л.М. Леоновым в рассказе "Деяния Азлазивона". Изучение творческих заимствований из фольклора. Характеристика использования структурной модели фольклорных жанров в качестве основы произведения.

Активное взаимодействие литературы и фольклора, обогащение литературных форм традиционными темами, мотивами, символами, жанрово-стилевыми приемами. Формы и функции освоения традиции в произведениях русской литературы на примере рассказов В. Шукшина.

Анализ фольклорных традиций на различных уровнях художественной прозы писателя - тематики, мотивной организации, образной системы, символики. Значение фольклора для формирования художественной концепции художника, развития его творческого метода.

Самостоятельное фантастическое произведение, в основе которого традиции волшебной сказки. Расширение границ детской литературной сказки, попытка создать произведение с большей эпичностью повествования. Выявление фольклорных традиций, используемых автором.

Специфіка та еволюція форм і методів вираження інформації, її роль у розвитку творчого інтелекту. Висвітлення архітектоніки інформаційно-художньої свідомості та її головних горизонтів мислення – міфологічного, фольклорного, художнього та публіцистичного.

Дослідження фольклорного емоційного концепту "сімейне щастя" в народній прозі. Універсальні характеристики концепту сімейне щастя, представленого у фольклорній свідомості етнофорів. Мотиви "чарівного отримання" дитини на матеріалі українських казок.

Роль фольклорних елементів в українській історичній прозі у творах В. Кулаковського, Р. Іваничука, Ю. Мушкетика, М. Вінграновського, І. Корбача. Розгляд образів козака Мамая та вовкулаки. функції фольклорних жанрів як інтертекстуальних компонентів.

Представленню терміна "концепт" як продуктивного інструменту не тільки для філософсько-лінгвістичних дисциплін, але й для фольклористики. Введення терміна "фольклорний концепт" у понятійний апарат фольклористики. Фольклор як історико-культурне явище.

Аналіз осмислення М. Матіос фольклорного мотиву заборони-порушення як вияву міфологічного світогляду персонажів. Аналіз специфіки використання традиційного принципу сюжетотворення казки, а також ролі мотиву в обумовленні головних подій у житті персонажів.

Аналіз осмислення М. Матіос фольклорного мотиву заборони-порушення як вияву міфологічного світогляду персонажів. Специфіка використання традиційного принципу сюжетотворення казки в прозі письменниці. Роль мотиву в обумовленні подій у житті персонажів.

Розгляд народних оповідань та пісень про січових стрільців Карпатської України, які побутують в регіональній усній традиції. Сюжетотворчі мотиви, які беруть участь у художньо-естетичному конструюванні трагічної екзистенції образу героя-січовика.

Хоровод як синтетичний вид народної творчості. Фольклорний танець як чинник збереження українських традицій. Конструктивна цілісність народної танцювальної композиції. Теоретико-методичні основи збереження та творчого переосмислення фольклорних танців.

Становлення фольклорного танцю в історії українського народу. Характеристика напрямків фольклорного хореографічного мистецтва. Гармонійна єдність музики і руху у фольклорних танцях. Засоби і методи впливу фольклорного танцю на виховання і розвиток дитини.

Архетипи - основа літературної творчості Г. Яструбецької, яка сприяє внутрішній єдності людської культури. Впізнаваність образів - фактор, що безпосередньо впливає на розум та викликає певний ряд асоціацій, який буде однаковим для багатьох читачів.