Поняття, функції, види та рівні спілкування як основної форми діяльності. Поняття інтеракції та її місце в структурі спілкування. Сутність та природа конфліктів; умови їх конструктивного вирішення. Особливості бесіди, зборів, переговорів, розмови.

З’ясування екстралінгвістичних та інтралінгвістичних чинників, що спричиняють появу глосем у текстах масової періодики. Виділення типів глосем в українській, російській та англійській мовах за джерелом породження. Їх якісна й кількісна характеристика.

Характеристика специфічних особливостей декомпресемної асиметрії у словниках загальновживаної, галузевої лексики. Порівняльне дослідження англійських компресем та регулярних і оказіональних українських декомпресем представлених в художньому мовленні.

Визначення дефініцій термінів, види і варіанти введення в текст термінів у науково-навчальних текстах з радіоелектроніки та телекомунікацій. Самостійні підходи до вивчення теорії і практики визначення. Точне найменування відповідному спеціальному поняттю.

Діалогізація текстів та входження розмовного мовлення у книжну мову XXI ст. Розкриття причини відмінностей між діалогічними конструкціями у китайських художніх текстах і аналіз їх наближеності до європейської моделі. Стандартизація діалогових конструкцій.

Вплив посилення ролі художньої літератури на зростання в мові питомої ваги запозичень у зв’язку з їхніми високими виражальними можливостями та впливом на читача. Типи запозичень в українському та зарубіжному мовознавстві. Властивості іншомовної лексики.

Статтю присвячено одній з актуальних проблем лінгвометафорології – моделюванню метафоризації. На підставі аналізу лінгвометафорологічних досліджень із метафоричного моделювання схарактеризовано різні підходи до розуміння метафори та метафоричної моделі.

У даній роботі досліджуються типи іллокутивних мовленнєвих актів та способи їх реалізації в сучасному англійському дискурсі. Також, на прикладах сучасної англійської мови проведений семантичний аналіз основних типів іллокутивних мовленнєвих актів.

Особливості інтенційного художнього мовлення, процес простеження специфіки його прагматики. Порядок виявлення напрямків адекватності (неадекватного) лінгвістичного коментування аспектів художнього мовлення. Побудова трьохкоординатної площини комунікації.

Розгляд проблеми перекладацького коментування як можливого способу компенсації смислових втрат в українсько-російському художньому перекладі. Визначення кола безеквівалентних транслатем з етнокультурною складовою, які потребують особливих приміток.

Формування професійного функціонального мовлення у російськомовних студентів. Розробка лінгводидактичних завдань із фахової лексики для збагачення словникового запасу спеціалістів. Засвоєння термінології майбутньої спеціальності в межах наукового стилю.

Розгляд елементів метафоричної картини світу у П’ятикнижжі. Виявлення закономірностей метафоричного моделювання дійсності та доведення, що образне світовідчуття є антропоцентричним, детермінованим продуктивністю сфери метафоризації поняття "Людина".

Основні типи міжмовних співвідношень стійких порівняльних одиниць в англійській, французькій, українській та російській мовах. Аналіз критеріїв віднесення фразеологічних порівнянь до групи еквівалентних, аналогових чи безеквівалентних відповідників.

Основні історичні, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку мультилінгвізму в соціокомунікативній спільноті (мешканці с. Старі Трояни). Вплив демографічних та соціокультурних чинників на варіативність мовної поведінки.

Характеристика сучасних досліджень категорії модальності. Основоположний аналіз граматичної системи китайської мови. Визначення лексико-семантичних розрядів слів. Особливість вивчення подвійного заперечення, що надає реченню стверджувальне значення.

Проведення мотивологічного аналізу діалектних назв птахів. Аналіз основних типів мотивації орнітономенів. Вивчення внутрішньої форми похідних лексем. Особливість причин семантичної транспозиції та її видів. Дослідження механізмів народної етимології.

Аналіз семантичних типів неозначеного суб’єкта-діяча, вираженого особовими займенниками, в англійській і українській мовах. Визначення рис подібності та розбіжності кількісного характеру у використанні відповідних займенників у зіставлюваних мовах.

Аналіз ідіоматичного фонду національної мови з урахуванням структурного, семантичного й лінгвокультурного аспектів. Розгляд диференційних ознак фразеологічних одиниць. Низка принципів класифікації паремій. Особливості перекладу прислів’їв та приказок.

Аналіз підходів класифікації реакцій на комплімент. Типологія реакцій, створена на основі проаналізованого мовного матеріалу. Характер певних мовленнєвих актів, завданням яких є встановлення певних обов’язків. Відхилення компліменту та незгода з ним.

Проблеми теорії складнопідрядних речень. Дослідження конструкції з прислівними валентно зумовленими підрядними частинами словосполучень з погляду їх семантики. Лексична семантика опорних слів. Засоби комунікативного увиразнення повідомлюваної інформації.

З'ясування основних особливостей структурного моделювання складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними. Визначення специфіки прислівного підрядного зв'язку між ними. Основні засоби вираження функціонально-семантичної категорії компаративності.

Засоби вираження функціонально-семантичної категорії компаративності, з'ясування місця в ній конструкцій з прикомпаративними предикатвиними елементами. Статус підрядних прикомпаративних у системі синтаксичної деривації. Типологія синтаксичних зв'язків.

Визначення сутності словників та їх основних різновидів - енциклопедичних та лінгвістичних. Формування української лексикографії в кінці 18 століття. Визначення ролі словників у сучасній культурі та в житті людини. Виникнення електронних словників.

Словотвір як підвид лінгвістичної дисципліни та предмет її досліджень. Морфема, суфікс, префікс, інфікс, аломорфи та напівсуфікси. Морфемна структура та складні слова в сучасній англійській мові. Другорядні типи словотвору: скорочення та конверсія.

Зосереджено увагу на семантичній кваліфікації членів речення. Визначено суб’єкт як носій основного лексичного значення суб’єктно-предикативної взаємодії. Охарактеризовано лексико-семантичну репрезентацію суб’єкта у конструкціях фахового мовлення.

Використання мовної гри у процесі каузації людичних моно- та поліпредикативних мовленнєвих інновацій із синтаксичною синонімією як прояву амбігуентності мови. Аналіз реалізації граматизованих та аграматизованих структур із недостатністю вираження.

Використання типів мовної гри у процесі каузації людичних моно- та поліпредикативних мовленнєвих інновацій із синтаксичною синонімією як прояву амбігуентності мови. Аналіз штучної заміни актуалізованої структури системними синонімічними трансформами.

Фразеологія як підсистема лексичного складу. Поняття, значення та особливості фразеологізмів. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості фразеології та типи українських фразеологізмів. Функціональна специфіка фразеологізмів у творчості Остапа Вишні.

Систематизація та узагальнення основних модифікацій об’єктних форм вияву адресації в українській ліриці ХІХ-ХХ століть. Характеристика класифікацій внутрішньотекстового адресата за ознакою його формально-предметної вираженості та персоналізованості.

Свойства структурно-семантической языковой модели констатирующего текста "описание". Применение семиотического принципа. Семантические свойства описания, каузированные когнитивной природой объекта. Метаязыковая таксономия семантических свойств актантов.