Мовна та художня метафора і метонімія. Особливості вторинної номінації в українській медичній термінології. Принципи унормування вторинних медичних найменувань. Взаємозв’язок загальновживаного слова та медичного терміна в актах вторинної номінації.

Мета статті – розглянути процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови середньопольської (XVI ст. – 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. – поч. ХХ ст.) доби, на які припали її зародження та становлення.

Терміноодиниці, що позначають поняття в галузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови данного періоду.

Дослідження допоміжних засобів вираження дієслівної множинності. Визначення частин мови та окремих форм, які відтворюють множинну семантику або підсилюють її вираження. Дослідження поняття "кількості" як основного джерела категорії множинності.

Розгляд чинників формування та тенденції побутування неавтономних (міжслівних, контекстно залежних) вторинних номінацій, дослідження ролі контексту у формуванні номінацій. Передумова появи нових значень слів, їхня лексична й синтаксична сполучуваність.

Головні особливості топонімічної системи штатів США. Аналіз використання вторинних номінацій, серед яких виділяють офіційні і неофіційні. Характеристика вторинного позначення географічного об'єкта, тобто називання новим ім'ям вже названого об'єкту.

Розкриття поняття топонімічної вторинної номінації. Опис неофіційних назв штатів США, в яких проявляється національно-культурна своєрідність досліджуваних лексичних одиниць. Розкриття мовних та соціальних мотивів цих назв та їх ролі у процесі комунікації.

Розбудова біологічної термінології української мови. Іменники-юкстапозити як постійні номінативні знаки, позначені цілісністю значення і відтворюваністю. Дослідження процесів вторинної номінації в біологічній термінології в українському термінознавстві.

Розгляд термінів-юкстапозитів в лексиці біологічної галузі. Розмежування іменників-юкстапозитів і аппозитивних словосполучень за допомогою методу трансформації, за яким додаток в аппозитивному словосполученні замінено прикметником або дієприкметником.

Способы аспектуальных противопоставлений в русском языке. Особенность изменения суффиксом вторичного имперфектива грамматического значения глагольной словоформы. Сущность внутренних и внешних приставок. Изучение начинательных глаголов с префиксом за-.

Фокус исследования направлен на выявление факторов, определяющих специфику интерпретации научных знаний в медиадискурсе с учетом концептуальной и собственно языковой природы вторичной языковой интерпретации. Анализ вторичной языковой интерпретации.

Этимологическое значение термина "номинация". Роль метафоры в профессиональном подъязыке. Анализ особенностей вторичной номинации в русском и английском вариантах профессионального подъязыка авиации. Продуктивные модели метафорического переноса.

Понятие вторичной номинации как ключа к пониманию иерархии ценностей народа, способы ее образования. Функции метафоры, выявление особенностей ее функционирования в загадках. Определение частотности появления в загадках ассоциативных групп денотата.

Описание окказиональных номинаций, обладающих высоким уровнем экспрессии и образностью. Исследование особого типа вторичного именования для создания автором литературного художественного произведения для нового, неожиданного взгляда на явления жизни.

Исследование понятий "языковой символ" и "эталон", релевантных дальнейшему развитию теории изучения вторичной номинации с позиций этимологии. Перечень семантических примитивов по А. Вежбицкой. Специфика семантики квазиэталонов и зоонимической лексики.

Проблема вторичной номинации в уже освоенных заимствованиях, в частности, исследованию английских орнитонимов, образованных на основе заимствованных ранее названий из тюркских языков путем семантической деривации. Анализ характера вторичной номинации.

Проблемы теории текста. Виды институционального дискурса. Первичность и вторичность как общефилософские и текстовые лингвистические категории. Характеристики внешней и внутренней структуры учебного вторичного текста-описания. Модель механизма вторичности.

Значение категории вторичности в текстопорождении, буквальный перевод как сохранение "природы чужого языка". История науки о переводе как история отношений оригинала и перевода. Вольный перевод, или "искажение оригинала как гарантия соответствия ему".

Средства реализации актуального членения предложения в современном немецком языке. Принципы функционирования категории соотнесённости или референции. Особенности употребления в речи имен конкретных объектов и отвлеченных понятий. Сочетание темы и ремы.

Обобщение опыта использования вторичных текстов в процессе обучения связной речи студентов, изучающих русский язык как иностранный. Методические преимущества вторичного текста как средства обучения. Содержание деятельности преподавателя и обучаемых.

Выделение возможных типов передачи чужого текста: объективного (трансляция) и субъективного (трансформация). Рассмотрение искажения и интерпретации чужой речи в аспекте судебных разбирательств, вызванных неадекватным представлением текста-первоисточника.

Проблема определения места второго активно-процессного сказуемого в системе предикативных средств. Соотнесенное с грамматической основой предложения деепричастие. Обоснование многоуровневой системы предикативных средств в структуре русского предложения.

Второстепенные члены предложения: дополнение, определение, обстоятельство. Согласованное определение, части речи, которые могут выступать в роли несогласованного определения. Место второстепенных подлежащих в современном русском языке и литературе.

Отличительные свойства второстепенных членов предложения от главных, определение какими членами предложения является та или иная словоформа. Формирование коммуникативных навыков и нравственных позиций у учащихся. Развитие культуры речи и мышления.

Посилення плюралізації аргументів, розширення жанрово-стильових різновидів усних форм спілкування - тенденція у розвитку сучасної масової культури. Функціонально-семантичне навантаження вербальної вульгаризації дитячого мультиплікаційного дискурсу.

У дослідженні розглядається природа морфемного значення на прикладі китайських ієрогліфів. Результати аналізу форми ієрогліфа надають підстави пов’язати природу морфемного значення з поняттям "внутрішньої форми слова", сформульованим О. Потебнею.

Раскрытие содержания проблемы анализа эргонимической лексики с точки зрения лингвокультурологического и имидже-рекламного подхода. Исследование результатов экспериментальной психолингвистики эргонимов популярных коммерческих фирм города Магнитогорска.

Роль творческой индивидуальности переводчика в европейской лингвистической традиции. Методика отбора материала для анализа словообразования сложных существительных на материале текстов переводов художественных произведений с русского языка на английский.

Выявление самых эффективных стратегий перевода безэквивалентной лексики английского языка. Обоснование приоритета способов транслитерации и создания неологизмов. Исследование и оценка наиболее ярких примеров перевода посредством указанных способов.

Проведение лингвокогнитивного анализа концепта "умный дом". Особенность выбора лексических единиц для их дальнейшего использования в качестве хэштегов, служащих наиболее успешному продвижению видеорекламы, посвященной проектированию "Умного дома".