Перевод как вид духовной коммуникативной деятельности человека, предмет и цель перевода, его связь с лингвистическими дисциплинами. Общие проблемы перевода с французского на русский язык. Примеры перевода текста с русского на французский язык и наоборот.
Лексичний та фонетичний рівень діалектної мови. Фонотека та текстотека мовлення діалектоносіїв базової говірки (с. Шевченкове Кілійського р-ну Одеської області). Можливості та ступень евристичної цінності опису граматики говірки на основі корпусу текстів.
Висвітлення та комплексний аналіз основних припущень конструктивістських підходів, які відрізняють їх від підходів генеративної граматики. Конструкція мовного виразу або фрази та слова. Базові принципи, які поділяються усіма напрямами граматики.
Аналіз концепції іменниково-місцевого відмінка (ІМВ) з розкриттям особливостей вияву його форм у лінеарно-позиційній реченнєвій структурі. З’ясування первинних і вторинних семантико-синтаксичних функцій ІМВ. Інвентар аналітичних синтаксичних морфем.
Дослідження граматики тексту з акцентом на дефініції, історії становлення, основних етапах розвитку, її зв’язку з лінгвістично та соціологічно об’єктивною та суб’єктивною граматикою. Мовно-соціальні категорії адресата-лінгвоперсони та адресанта.
Основні засоби вираження граматичних значень слова в українській мові. Категорія роду іменника. Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження. Іменники з ознаками прикметникової парадигми. Родові ознаки незмінюваних слів.
Аналіз складнопідрядних з'ясувальних речень з дієсловами сприйняття та сполучниками "що" і "як", грамем дієслівного виду. Порівняння даних засобів української мови із іншими слов'янськими мовами, в яких існують граматичні показники евіденційності.
Засоби вираження категорії означеності – неозначеності, її граматичні показники в різних індо-європейських мовах: балто-слов’янських (на прикладі болгарської) та германських (на прикладі англійської). Історичні причини виникнення та розвитку артиклів.
Аналіз граматичних особливостей транслокалізованої української говірки, що побутує в полілінгвальному діалектному середовищі. Вивчення варіантності структурно-типологічної, універсальної ознак більшості діалектів, що зумовлено усною формою їх побутування.
Дослідження структурно-типологічної й універсальної ознаки діалектів, що зумовлено усною формою їх побутування, на матеріалі транслокалізованої (переселенської) української говірки - башкирська Степанівка. Вияв граматичних форм різних частин мови.
Розроблення підходів до ідентифікації лексико-граматичних класів турецької мови. Систематизація словозмінних процесів і побудова формалізованих словозмінних класифікацій у системі турецького іменника та створення на цій основі комп’ютеризованих засобів.
Поняття граматичної інтерференції, механізм її виникнення. Аналіз випадків морфологічної інтерференції, їх точний переклад, шляхи подолання негативної дії. Застосування граматичних трансформацій, спрямованих на адекватну передачу змісту оригіналу.
У статті розглядається явище граматичної інтерференції на морфологічному рівні, причини та механізм її виникнення, її вплив на професійно-орієнтовану комунікацію та переклад. Аналізуються випадки морфологічної інтерференції, надається точний переклад.
Дослідження та аналіз обсягу граматичної інформації, поданої в статтях українських літературних і діалектних словників. Обґрунтування значення та необхідності розширення граматичної характеристики вхідних слів в українських діалектних словниках.
Сутність категорії роду іменника української мови в найбільш показових мовознавчих розвідках ХХ століття. Дослідження поглядів українських мовознавців щодо граматичної категорії роду в контексті основних напрямів дослідження індоєвропейського роду.
Показано, що сформовані й закріплені за допомогою низки вдало підібраних вправ і завдань, зокрема й лінгвістичних аналізів, граматичні компетенції дозволять студентам-філологам відчувати мову, добирати правильні форми слів, вправно будувати речення.
Характеристика методу автоматичної корекції речень української мови, основаного на граматиці залежностей. Використання графу взаємовиключних гіпотез для усунення неоднозначності. Застосування методик граматичного та семантичного аналізу текстів.
Визначення граматичної своєрідності керованих членів речення, які схарактеризовано на матеріалі діалектного зв’язного мовлення жителів західнополіського ареалу у контексті літературних відповідників. Вираження об’єктних, суб’єктних, локативних відношень.
Дослідження обставинних детермінантів як незалежних поширювачів речення в сучасному українському художньому мовленні. Аналіз багатоаспектності явища детермінації, що пов'язана з різними поглядами щодо вивчення семантико-синтаксичної структури речення.
Розглянуто граматичну практику вченого і перекладача Біблії Івана Пулюя. Проаналізовано правописно-фонетичний, словотвірний та морфолого-синтаксичний узус мислителя та актуалізовано проблему невідповідності чинного правопису питомій мовній традиції.
Розгляд граматичних ознак діалектизмів як засобу стилізації розмовності в художньому тексті. Виявлення зв'язку діалектизмів із побутом, виробничою діяльністю та родинними стосунками, характерними для культури гуцульсько-покутсько-буковинського ареалу.
Основні граматичні ознаки діалектизмів як засобу стилізації розмовності в художньому тексті. Використання та значення діалектизмів у мовотворчості письменників Буковини початку XXI століття. Класифікація лексичних діалектизмів у художніх текстах.
Інвентар аналітичних сполучників підрядності, що функціонують у складних конструкціях розчленованої структури. Шляхи поповнення класу сполучників одиницями аналітичної будови. Структурно-семантичні варіанти підрядних сполучників аналітичної структури.
Дослідження основної системи іменникових форм за даними моноговіркової дескрипції української степової говірки села Піщаний Брід. Особливість репрезентації граматичних явищ – ідіом за допомогою іменників у формах, виявлених у говірковому дискурсі.
У статті проаналізовано особливості використання метафор для створення художніх образів у збірці Л. Костенко "Сад нетанучих скульптур" з позиції їх приналежності до лексико-граматичних класів. Представлено погляди вчених на сутність і різновиди метафори.
Висвітлено категорію часу в лінгвістичному аспекті, сукупність засобів вираження часових відношень за допомогою дієслів на позначення часу. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні сучасного стану граматичної та лексичної семантики.
Опис однослівних непохідних і похідних меблевих найменувань з погляду граматичної структури. Визначення найпродуктивніших структурних моделей двокомпонентних назв-словосполучень у складі меблевої лексики. Способи номінації меблевої термінології.
Характеристика однослівних непохідних і похідних меблевих найменувань з погляду граматики. Оцінка структурних моделей двокомпонентних назв-словосполучень у складі меблевої лексики. Морфологічна структура сучасних назв меблів житлового приміщення.
Характеристика граматичного вираження та функції художнього атрибута епітетів в мовотворчості П. Скунця. Інтерпретація епітетів у поетичних текстах автора та встановлення взаємозв’язку між формою і змістом художніх означень ідейного навантаження твору.
Предмет і розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Словозмінні (релятивні), морфологічні, дериваційні категорії і їх роль у мовах світу. Лексико-граматичні розряди. Способи вираження граматичних значень. Поняття морфеми і словоформи.
