Мовна особистість - сукупність здібностей, характеристик людини, які зумовлюють створення, сприйняття нею текстів, що відрізняються глибиною, точністю відображення дійсності. Фахові уміння, що необхідні молодшим редакторам для професійної діяльності.

Комунікативна ситуація - контекст для розгортання діалогу, який обґрунтовує конфліктні зони, що потребують осмислення. Літературний дискурс - комунікативний феномен оприявнення, функціонування явища, що існує в літературі у соціокультурній сфері.

Визначення поняття "алюзія". Дослідження літературних алюзій, які використовуються в англомовному медіадискурсі США, а також способів їх перекладу українською мовою. Алюзія як стилістичний засіб і як маркер інтертекстуальності та форми його вияву.

Онімний фонд літератури для дітей і юнацтва. Аналіз функційно-семантичних особливостей дитячих творів Л. Ворониної, О. Дерманського, Г Малик, В. Читая. Роль онімів у структуруванні художнього простору творів. Характеристика репрезентантів онімного фонду.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні, її мета. Завдання сучасної лінгводидактики. Критерії відбору текстів як дидактичних одиниць. Характеристика виражальних особливостей оцінних суфіксів на прикладі уривка з оповідання А.Тесленка "Школяр".

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у ретродетективах про старий Львів сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. Роль онімної лексики у художньому тексті. Виражальні способності літературно-художніх антропонімів.

Комплексне вивчення власних назв персонажів, що вживаються в оригінальних літературно-художніх текстах П. Куліша. Кількісні характеристики, особливості структури, джерельна база, ресурси, мовне походження літературно-художньої антропонімії П. Куліша.

Характеристика літературно-художніх антропонімів як важливої складової художнього твору. Дослідження їх стилістичних функцій, виражальних можливостей на прикладі романів С. Дзюби та А. Кірсанова "Позивний "Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос".

Описання явища синонімії, внутрішньо- та міждисциплінарної омонімії, а також полісемії на матеріалі термінолексики літературознавчих статей. Аналіз виявів семантичних відношень між термінами та їх багатозначності у різних напрямах однієї галузі знань.

Определение термина "вопрос", его логико-лингвистический анализ, структура и классификация по цели, типу вопросительных слов, значимости, интеллектуальному уровню и другим признакам. Понятие софистического, провокационного и риторического вопросов.

Логический анализ текста роли, рассказа, лекции, любого публичного выступления. Речевые такты и логические паузы. Пауза между речевыми тактами или тесно связанными между собой по смыслу предложениями (соединительная). Знаки препинания при анализе текста.

Философский анализ отношения "язык-мышление" через оценочное влияние языковых форм на когнитивную деятельность человека. Влияние логико-операционной функции языка на методы и процедуры измышлений, манеру умственной деятельности языковой личности.

Современное состояние логико-понятийного моделирования, его графическое представление в терминологических словарях. Подходы к составлению логико-понятийных схем. Метод изображения, позволяющий глубже понять логику предметной области "атомная энергетика".

Исследование логико-синтаксического аспекта дефиниционных отношений. Логическая суть построения текстовых дефиниций, которая базируется на отношениях тождества, включения и дистинкции. Характеристика семантико-синтаксической структуры высказываний.

Рассмотрение перфекта как средства обеспечения когезии компонентов текста. Выделение различных логико-смысловых функций перфекта в английских художественных текстах. Связь перфекта с ретроспекцией, которая устанавливается глаголом в перфектной форме.

Язык как сложная система, которая реализована для задач хранения, обработки, преобразования, передачи и обновления информации о мире. Характеристика основных видов лексико-семантических и грамматико-семантических ограничений на общеязыковом уровне.

Синтаксические особенности русского языка, которые влекут нарушение логических законов. Примеры семантических парадоксов, бросающих вызов языку. Некоторые рекомендации, способствующие предупреждению логических ошибок при использовании русского языка.

Рассмотрены сирконстантные логические компликаторы как разновидность обстоятельственных осложняющих структур в составе семантически осложнённых предложений в английском языке. Особенности функционирования и семантики предложений с данными компликаторами.

Главные причины возникновения логического направления в языкознании. Основные положения, идеи, теории и специфика. Логико-синтаксическая школа, ее распространение и представители. Сильные и слабые стороны, значение данного направления для науки в целом.

Данина пам’яті видатного українського мовознавця Л. Лисиченко, яка розвинула теорію мовної картини. Теорія не є сталою й отримує нове висвітлення: ідентифіковано етапи динаміки скасування старої і побудови нової онтології вигаданого світу тексту жахів.

Структура реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Місце причини в парадигматичній системі української мови. Текстотвірний потенціал причини і її реалізація в межах надфразних єдностей.

Аналіз особливостей структурування й засобів реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Опис парадигматичних зв’язків в системі категорій української мови та її поліцентричної організації.

Характеристика формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокультурного маркування сміхової культури мовної особистості. Особливості виявлення індикаторів стереотипних уявлень мовної особистості.

Особливості формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Функціонально-комунікативні риси жарту, елементи логіко-поняттєвої моделі.

Дослідження особливостей формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Механізми формування вторинної номінації мовних одиниць у жартах.

Проблеми моделювання значення прикметників, пов’язаних з їхнім функціонуванням як контекстуальних синонімів. Співвідношення контекстуальних синонімів-прикметників із текстовими смислами. Зв’язок між лінгвістичною інформацією і особливостями її кодування.

Аналіз семантичної ємності прикметника. Проблеми моделювання значення прикметників. Зв'язок між лінгвістичною інформацією і особливостями її кодування з урахуванням логіко-семіотичних зв'язків між контекстуальними синонімами та іншими елементами тексту.

Концептуальний аналіз як головний метод моделювання структур уявлення знань. Його психологічна та логічна орієнтація в лінгвістиці. Питання розуміння метафори та конотації. Їх функції у когнітивному аспекті виникнення нового відтінку значення слова.

Аналіз семантико-синтаксичної структури речення в українській і французькій мовах з погляду функціонування відносин предикат - вторинний предикат. Характеристика логічних відношень каузальної, умовно-наслідкової, допустової та таксисної семантики.

Уточнення як логіко-синтаксична категорія, що реалізується з урахуванням прагматичних установок, комунікативних завдань. Використання слів, словосполучень, лексій та фразових номінантів як компонентів уточнювальних членів речення в російській мові.