Морфологічні терміни як об’єкт дослідження в українському мовознавстві. Закономірності взаємодії українських і запозичених термінів. Вплив внутрішньолінгвальних і позалінгвальних чинників на процес вироблення української морфологічної термінології.

Специфіка мовних знаків із компонентами-епонімами, структурних моделей епонімів, функціонуванні термінів-епонімів в анатомічній і кардіологічній, англійській медичній, оперативно-хірургічній термінології. Походження термінів-епонімів у стоматології.

Розгляд питання семантичних відносин компонентів, частотності вживання конструкції, її продуктивності та ролі у створенні мовного стандарту. Характеристика досліджуваного словосполучення, що є одним із засобів компресії тексту на синтаксичному рівні.

Особливості використання дієслів і незмінних частин мови. З'ясування частини семантики слова як морфологічної (граматичне значення). Опис сукупності формальних засобів, закріплених за відповідними частинами мови та їхніми морфологічними категоріями.

Общие закономерности фразовой акцентуации некоторых грамматических классов слов. Проблема соотношения акцентной структуры слова с морфологической точки зрения. Взаимоотношения между планом выражения и планом содержания в языке. Сущностные свойства языка.

Пути и способы активизации познавательной деятельности студентов-филологов и их интереса к лингвистическим знаниям, развития интеллектуальной инициативы и творческого подхода к исследовательским поискам на примере изучения способов словообразования.

Аналіз морфолого-синтаксичної організації англійських речень універсальної поступки у сучасних англійських художніх драматичних, прозових та віршованих текстах Британського національного корпусу. Морфологічні риси засобів синтаксичного зв’язку.

Характеристика типових відтінків у значеннєвих структурах префіксів ви-, пере-, по-, які є репрезентантами локативної, темпоральної і квантитативної семантики. Аналіз впливу синтаксичного оточення на особливості вияву окремих семантичних складників.

Граматична специфіка дієприслівника як одиниці мови, яка поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника. Осмислення сутності дієприслівника як синкретичної мовної одиниці. Категорійні властивості, специфіка граматичного функціонування дієприслівника.

Анализ фонологических закономерностей русского языка. Изучение семантической структуры текстов и значения смягчения согласных. Построение стратификационной модели русской морфонологии. Оценка связи между контекстом и природой чередования сегментов речи.

Понимание деривационной морфонологии как особого динамического уровня семиозиса. Специфика формирования структуры морфемных последовательностей. Анализ диаграммы иконичности мотивированных слов. Критика догмы Соссюра о произвольности языкового знака.

Решение морфонологической проблемы выявления зависимости степени редукции безударного гласного /a/ от положения в той или иной морфеме или слове. Реализация гласных в первообразных предлогах как аллофонов нижнего или среднего подъема непереднего ряда.

Характеристика основных видов суффиксальных прилагательных в русском языке, исходя из грамматического характера мотивирующего слова. Альтернация - процесс чередования звуков в одной и той же морфеме в разных случаях её грамматического употребления.

Визначення основного морфонологічного статусу внутрішньої флексії та інтерфікса у віддієслівному словотворенні в російській мові. Проведення дослідження зв'язку між словотвірним потенціалом словотвірного гнізда та його морфонологічною маркованістю.

Роль морфонологічного чинника у формуванні відіменникових словотвірних гнізд шляхом виділення моделей морфонологічної взаємодії словотворчих морфем у структурі їхніх дериватів та окреслення функцій цих моделей. Різновиди структури словотвірних гнізд.

Любая языковая единица, в том числе вспомогательные части речи, не имеющие самостоятельного лексического значения, так или иначе играют роль в выражении мысли. Рассмотрено, какое значение придают суффиксы словам на примере азербайджанского языка.

Морфосинтаксическая интерференция - результат взаимодействия структурных элементов двух языков в процессе длительного исторического контактирования. Характеристика основных грамматических категорий именных частей речи в русском и удмуртском языках.

Становление русских числительных как особой части речи. Морфосинтаксическая противопоставленность малых и больших русских числительных. Суть переустройства синтаксической сочетаемости русских числительных. Результаты эволюции русских обозначений.

Тенденции английского языка к номинативной предикации. Рассмотрение основных морфосинтаксических типов инфинитивных конструкций на материале английских художественных и интеллективных текстов. Выявление количества и качества инфинитивных конструкций.

Статья посвящена изучению лингвокультурологических аспектов восприятия Москвы представителями китайской культуры. Целью настоящего исследования являлся анализ мнений китайских студентов о столице России – Москве. Материалом послужили блоги и статьи.

Лингвокультурологические характеристики московского топонимикона. Характеристика территориально-административных уровней московской топонимической системы и ее межуровневые связи. Иерархия структурно-семантических моделей московского топонимикона.

Определение основных разногласий между представителями Московской и Ленинградской фонологических школ о фонеме. Сходства и отличия во взглядах представителей Московской и Ленинградской фонологических школ о фонологической системе русского языка.

Определение и исследование наиболее типичных структуры ресторонимов и их лексико-грамматическом содержании на большом фактическом материале название предприятий ресторанного бизнеса Москвы. Онимизация как способ образования названий ресторанов Москвы.

Репрезентується новий виток осмислення диз’юнктивної опозиції термінів, яку утворюють мотив як аспект текстового наративу і мотив як волютивний феномен. Окреслюється традиційне літературознавче трактування мотиву як елемента оповіді та смислового повтору.

Анализ лингвокультурных семиотических знаков метатекста Джона Фаулза. Особенности семантического поля "одиссея" ("путь", "инициация"), которое приобретает доминирующий для всего метатекста характер, соединяя многочисленные сюжетные и семантические линии.

Рассмотрение статуи и таких ее вариантов, как игрушка, статуэтка, бюст. Маркирование различных немецких локусов, которые можно поделить на идиллические, мортальные и филистерские. Изучение амбивалентных черт, характерных для разного типа пространств.

Своеобразие семантики и прагматики специфического смехового ритуально-игрового испытания одной из сторон брачного процесса. Разыгрывание сценки с ложным свадебным персонажем. Связи с песенными и прозаическими жанрами русского и мирового фольклора.

Аналіз стратифікації словникового масиву мови за різноманітними параметрами. Особливості внутрішніх форм номінацій ювелірних прикрас на прикладі англомовних тлумачних та енциклопедичних словників. Зв’язок золотих виробів із певними історичними особами.

Аналіз специфіки найменувань риб із мотиватором рівня кількості у німецькій мові. Рівень кількості представлений в ономасіологічних структурах німецьких іхтіонімів. Важливість інформації щодо певного виду риби для німецькомовної іхтіологічної спільноти.

Лингвистическая теория мотивации речи. Описание и исследование языка в культурном ареале. Роль слова как способа "обращения человеческих мыслей ". Мотивация термина и его системная значимость. Организация системных отношений в терминологической лексике.