Аналіз поетонімії романів Юрія Яновського, їх функціональне навантаження, участь у створенні художнього цілого. Особливості використання власних назв у його творах. Виявлення онімічних змін та варіацій, що зафіксовані в різних виданнях романів Яновського.

Виділення та систематизація власних назв усіх ономастичних розрядів, ужитих у чотирьох романах письменника. Виявлення онімічних змін та варіацій, що зафіксовані в різних виданнях романів Ю. Яновського, специфіка функцій власних назв у контекстах творів.

Здійснення комплексного аналізу власних назв усіх поетичних творів Василя Стуса. З’ясовано специфічні особливості авторського онімного простору. Систематизація поетичного онімікону та виявлення кількісної динаміки онімів в ідіостилі поета В. Стуса.

Встановлення когнітивних ознак домінувального онімного концепту, що номінує головного героя. Виокремлення найчастотніших асоціат, які згруповано в асоціативні семантичні гештальти. Аналіз установлення концептуалізації та категоризації антропонімів.

Характеристика функціонування власних назв у мемному контексті. Власні назви як органічна частина культурного фону. Відображення во власних назвах в мемоплексах реакції суспільства під час глобальної пандемії. Дослідження їх онімних компонентів.

Вивчення художньої репрезентації оніричних станів як одного з типів змінених станів свідомості в образному просторі сучасної англомовної крос-культурної прози. Модус транскультурної гібридної квазісвідомості. Рівень активності персонажної свідомості.

Спілкування як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку. Інтернет, його основні риси і особливості. Позитивні та негативні сторони соціальних мереж. Етикет у віртуальному спілкуванні.

Анализ особенностей практики экранного чтения, культурных различий при чтении современной и классической литературы с русскоговорящими детьми в разных странах. Изучение практики онлайн-работы с детьми-билингвами, проживающими вне языковой среды.

Специфика ономасиологической категории "наименование лиц" в системе языка. Ее роль в построении художественного произведения, в развитии сюжета, использование целого ряда семантических подгрупп ЛГР "лицо". Имена лиц как ключевой концепт развития текста.

Характеристика структуры гнезда с общим компонентом "терапия". Анализ единиц данного гнезда с точки зрения их структурной и ономасиологической характеристик. Установление синонимической связи терминов в составе лексического и семантического гнезда.

Проблема выделения основных ономасиологических классов квазикомпозитов, направления их создания. Теория В. Теркулова о трехчленной структуре ономасиологического класса универбализационных композитов. Семантическое тождество с производящим словосочетанием.

Изучение сложных прилагательных с точки зрения их ономасиологической структуры как одна из наиболее спорных проблем в современной лингвистике. Описание основных ономасиологических классов прилагательных-квазикомпозитов, схема и подходы к их исследованию.

Проблема выделения основных ономасиологических классов квазикомпозитов. Квазикомпозиты - слова, которые образуются по моделям, уже имеющимся в языке. Теория В. Теркулова о трехчленной структуре ономасиологического класса универбализационных композитов.

Анализ производных конверсивов-имен в свете когнитивной ономасиологии. Основная ономасиологическая модель, по которой образуются конверсивы данной группы с проекцией на актантную структуру конверсивов, в которой выделяются обязательные "субъект и объект".

Изучение возможностей суффиксального способа образования отыменных наименований лиц по роду профессиональной деятельности в экономико-правовой сфере современного русского языка. Характеристика ономасиологических типов с точки зрения их продуктивности.

Наукову статтю присвячено розробці основних ономасіологійних моделей квазікомпозитів російської мови на позначення об’єктів. Під квазікомпозитами розуміємо слова, які утворилися не шляхом конденсації речень та словосполучень, а альтернативним чином.

Найпоширеніші базиси зі значенням "процедура": терапія, -ектомія, -томія, -тріпсія, -пластика, -пексія. Використання ономасіологійних базисів та ознак в якості принципів класифікації. Базові лінгвістичні терміни: ономасіологічні базис, ознака та предикат.

Інформативність ономасіологічної парадигми і можливості її використання як операційної одиниці в зіставно-ономасіологічних дослідженнях. Типи кореляцій мотиваційних структур маскулінізмів з урахуванням протомотивів та культурної і національної специфіки.

Особливості ономасіологічної структури німецьких назв риб. Ономасіологічна ознака й базис, статус мотиватора в структурі знань, граматичні й акцентні показники в ономасіологічноъ структуры дериватів-іхтіонімів. Граматична й семантична домінанта сполук.

Номени, які репрезентують рослини в українських східнослобожанських говірках. Аналіз назв корисних рослин у них за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Способи однослівної, багатослівної номінації флорооб’єктів.

Всі власні назви, вжиті Р. Далом у його творах для дітей. Зв’язок, характер відношень між ононімами та їх денотатами, конотативні семи, що виявляють себе в такому зв’язку. Розробка функціонального розподілу власних назв у межах твору та поетонімосфери.

Розгляд ономастики дитячих творів Роалда Дала. Вивчення функцій, специфіки вживання онімів у роботах письменника. Особливості онімії дитячих творів Дала. Взаємозв’язок власних назв та їх функцій з ідіостилем автора. Прийоми вивчення дитячих поетонімів.

Виявлення змін, динаміки використання власних назв протягом драматичної творчості поетеси, у чому зрештою відображається динаміка ономастичних концепцій Лесі Українки, а також висвітлення способів участі власних назв у створенні художнього твору.

Изучение истории возникновения и развития ономастики и этимологии. Разделение ономастики на разделы в соответствии с категориями объектов, носящих собственные имена. Этимология названий, обозначающих дни недели и месяцев в современном русском языке.

Характеристика антропонимии героического эпоса шорцев – одного из коренных тюркоязычных народов Южной Сибири – с позиций интертекстуальности. Выявление метафорического потенциала фольклорных "nomina propria" и их связи с древнетюркской антропонимикой.

Особенность развития ономастики как самостоятельной научной дисциплины. Взаимодействие онимической и апеллятивной лексики и их взаимопроникновение. Проведение исследования значения термина "оним". Основная характеристика словесных товарных знаков.

Общее содержание и структура исследуемой трилогии. Понятие и классификация антропопоэтонимов, их типы и особенности применения: индивидуальные и коллективные. Разновидности и разряды топопоэтонимов. Описание и анализ поэтонимов периферийных разрядов.

Особенности динамического преобразования имени собственного при переводе с русского на китайский язык. Использование онимов для воссоздания метафорических смыслов и юмористического эффекта оригинала. Лингвопереводческий анализ китайских антропонимов.

Исследование топонимических и ономастических традиций русского народа. Определение локализации утраченных топонимов на основании анализа названий селищ, городищ и пустошей, упоминаемых в летописях и средневековых документах. История топонима Рязань.

Рассмотрение ономастических единиц, выступающих кличками собак. Анализ лексико-семантических групп кинонимов на базе нарицательных и собственных именований. Роль прецедентной лексики в формировании кличек собак. Мотивирующая база ономастических единиц.