Походження терміна "концепт" та історія його семантичної трансформації. Сучасне розуміння терміна у лінгвістиці, період адаптації у сучасному українському мовознавстві. Специфіка поетичного концепту. Різна природа мовної та поетичної картини світу.

Походження терміна "концепт", його еволюційний поступ від доби Середньовіччя до термінологічної системи сучасного наукознавства й філології зокрема. Розгляд дефініційних характеристик поняття "концепт", що функціонує в сучасній філологічній науці.

З'ясування своєрідності різних підходів до розуміння понять "концепт" та "концептосфера" в сучасному мовознавстві. Проблема дослідження культурної самобутності народу, яка відображається в мовній картині світу. Інтегративний підхід до розуміння концепту.

Сутність терміну "кровні узи" як складника англомовного концепту BLOOD. Аналіз та особливості лексичної одиниці, що вербалізують феномен "кровні узи", виявлення його лінгвокультурної специфіки. Ідіоматичний фонд поняття "кровні узи" в англійській мові.

Аналіз сучасних термінологічних систем. Диференціація лексичної семантики за сферами діяльності. Актуалізація епістеміологічних концептів і правових концептосфер в українській мові. Оцінка ономасіологічного потенціалу понять "менеджмент" і "управління".

Зміст понять "параметр" і "параметризація" у контексті мовознавчих студій. Проаналізовано наукові праці, присвячені вивченню видів лінгвістичної параметризації та пов’язаних з ними параметрів. Доцільність вживання термінів "параметр" і "параметризація".

Аналіз функціонування поняття "пограниччя" в українській і польській довідковій та науковій літературі. Розглядається використання в етнологічній науці суміжних термінів "кордон", "прикордонна смуга", "прикордонна зона" в контексті дослідження пограниччя.

Зміст поняття "прагматичний потенціал" відносно назв Інтернет-магазинів та рекламних слоганів, їх вплив на свідомість людини. Кількісні характеристики рівня використання наявного потенціалу. Визначення ефективності комунікації опитуванням носіїв мови.

Аналіз поняття "термін". Основні характеристики та вимоги до терміну, місце та призначення терміну сучасній лінгвістиці. Дослідження поняття "термін" Б. Головіним, В. Лейчиком, Т. Кияком. Вивчення змісту терміну у наукових дослідженнях В. Даниленко.

Дослідження наукової мови в аспекті номінування й металінгвістичного закріплення понять термінологічною системою сучасного педагогічного дискурсу. Поширення неоднослівних термінів на базі чіткого розмежування поняттєвих та термінологічних орієнтацій.

Аналіз поняття дискурсу в гуманітарних науках, зокрема лінгвістиці, соціології, психології та філософії. Аналіз різноманітних підходів до визначення терміна "дискурс" у лінгвістичній літературі. Характеристика дискурсу як соціолінгвістичного феномену.

Уніфікація поняття документа на сучасному етапі розвитку суспільства для розширення криміналістичних знань щодо документів як носіїв інформації. Властивості документу в юриспруденції, його функції і вимоги щодо його укладання, яким він має відповідати.

Праці сучасних дослідників, присвячені звертанню або його окремим аспектам. Вивчення ними форм звертання з граматичного погляду як елементів дискурсу. Прагматичний потенціал звертань, прагмалінгвістичні аспекти, засоби вираження, сфери функціонування.

Виділення суттєвих ознак та характеристик поняття "інтертекстуальність". Аналіз інтертекстуальністі з погляду історико-літературного, комунікативного, системного та типологічного методів. Аналіз основних положень та думок дослідників інтертекстуальності.

Аналіз результатів дослідження особливостей тлумачення Полібієм поняття істинності історичного твору. Основні вимоги, які висуваються автором щодо правдивості та об'єктивності висвітлення історичних подій. Опис історичних подій без зайвого драматизму.

Визначення коду як терміна, зазначення поглядів науковців на питання його детермінування. Співвідношення між лінгвальним і культурним кодом, причина їх диференціації, означення особливостей застосування термінів, а також їхні спільних та відмінних рис.

Дослідження класичних та сучасних підходів до розуміння поняття "комунікативного іміджу", здійснення спроби виокремлення основних засобів його формування учасниками дискурсу засобів масової інформації. Лінгвістичний визначення комунікативного акту.

Сутність і дослідження комунікативного стилю в сучасних лінгвістичних розвідках, їх основні аспекти та особливості. Зв’язок комунікативного стилю та характеристик комуніканта. Особливості проявів його індивідуальних аспектів у процесі обміну інформацією.

Перекладознавче, змістовне і просторове визначення поняття культури. Її розуміння в процесі міжкультурної комунікації і роль художнього перекладу в ньому. Шляхи розв’язання проблеми ідентифікації і перекладу культурної інформації в художньому тексті.

Вивчення та характеристика основ розгалуження лінгвокультурології на зіставну та порівняльну лінгвокультурологію. Розгляд терміну лінгвокультури, як гіпероніму (родового поняття), що репрезентує гіпер-гіпонімічні зв'язки з термінами-конкретизаторами.

Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів, визначення основних концептів, в яких себе репрезентує феномен даного тексту, окреслення соціально-культурного поля буття медіатексту та його соціально-історичної обумовленості.

Дослідження динаміки основних підходів до тлумачення поняття ментального лексикону. Мислення як когнітивний процес. Сучасні моделі організації знань у пам’яті людини. Вивчення загальних тенденцій розвитку психолінгвістики та генеративної граматики.

Розгляд мовного трансферу як ключового поняття в галузі засвоєння третьої мови. Дослідження засвоєння третьої мови на тлі актуальності вивчення мультилінгвізму як соціокультурного феномена. Засвоєння третьої мови та роль в них феномена мовного трансферу.

Тлумачення терміна "номінація" в лінгвістичних дослідженнях. Етимологія та загальне визначення номінації слова. Виявлення сутності переосмислення значення слова та його впливу на номінацію. Приведення прикладів центральної одиниці номінативної системи.

Аналіз англійських запозичень на первинному етапі входження в лексико-семантичну систему української мови, так званій нульовій транссемантизації. Причини необдуманого використання англійських запозичень на позначення понять, що мають усталені назви.

Дослідження проблеми зміни структури речень оригіналу для повноцінної передачі змісту тексту. Причини відступу від системних еквівалентів, які пропонуються у лінгвістичному словнику. Побудова єдиної системи класифікації перекладацьких трансформацій.

Зміст поняття "перекладацькі універсалії". Порівняння перекладу з текстом оригіналу. S-універсалії, T-універсалії. Скорочення складних манер оповіді, гіпотеза ретрансляції, зменшення кількості повторів. Пояснювальна сила законів перекладацької поведінки.

Перекладацькі універсали як мовні особливості, які типово зустрічаються в текстах перекладу, а не в текстах оригіналу. Аналіз тенденцій до надмірного використання типових рис мови перекладу. Характеристика завдань дескриптивного перекладознавства.

Діалект як вид мови, що вживається особами, пов'язаними між собою регіоном, фахом або соціальною спільністю. Територіальний і соціальний види та одиниці діалектної лексики: говірка, говір, наріччя. Зв'язок діалектної мови з національною та літературною.

Структурний аналіз і роль текстового контексту в рекламі. Стилістичні прийоми, які використовують рекламодавці для створення рекламного тексту. Заголовки та слогани як найважливіший лінгвістичний елемент рекламних текстів, типові риси рекламної мови.