Степень маркированности публицистического текста. Анализ отрывка, в котором Харрис настаивает на том, что Шекспир был вынужден вступить в брак против своей воли. Лексика с эмоционально-оценочно-экспрессивными коннотациями. Исследования научного стиля.

Характеристика особенностей трех основных аспектов культуры речи. Изучение её коммуникативных качеств. Рассмотрение значимости точности и правильности речи. Анализ аспектов её богатства и разнообразия. Анализ основ измерения уровня речевой культуры.

Анализ неоднозначности употребления понятий "наречие", "диалект" и "говор", часто употребляемых для обозначения одной и той же лингвистической сущности. Распространенные трактовки понятий. Оформление иерархии "наречие-диалект-говор" в лингвистике.

Характерная особенность научного дискурса, стратегии научного дискурса. Разделение различных типов текста в научной коммуникации по принципу первичности/вторичности. Специфика основных ценностей научного дискурса, сущность его ключевых концептов.

Изучение семантики языковых единиц, подпадающих под категорию "конкретность-неконкретность" на основании принадлежности их к сфере понятий "пространство" и "время". Объяснительный потенциал данных понятий при анализе семантики и функций языковых единиц.

Анализ теории психосистематики в структуре языкознания. Исследование языковых структур о возможностях человеческого мышления в определенный момент человеческой истории. Взаимозависящие и взаимодополняющие стороны одного сложного феномена "язык".

Освещение особенностей менталитета народа, обусловленных его историей и отраженных в языке - сущность лингвокультурологического подхода к рассмотрению текстовой информации. Текст — основная единица коммуникативного акта, имеющая смысловое наполнение.

Связь лингвистических терминов "усиление", "акцентирование", "фокус" с компонентами речевого акта (отправитель, адресат, речевое воздействие). Оценка продуктивности их использования при описании речевого взаимодействия отправителя и получателя сообщения.

Сравнительный анализ терминов, связанных с молотьбой и жатвой, в ордубадском диалекте, джульфинском говоре с диалектами других тюркских языков, древними тюркскими письменными памятниками. Роль в обогащении терминологической системы азербайджанского языка.

Изучение отдельных результатов системных исследований функций падежей в простом русском предложении. Определение понятия события. Силлогизм как значение внутренней формы простого предложения. Инвариантность значения языкового знака и падежной морфемы.

Анализ новой научной парадигмы в рамках антропоцентрического подхода в лингвистике. Особенности феноменов эксплицитности и имплицитности с точки зрения категории оценочности и разграничению смежных понятий: "эксплицитная оценка" и "прямая оценка".

У статті розглянуто семантичні компоненти афікса -acak у сучасній турецькій мові. Цей афікс можна вживати в різних типах конструкцій, а семантика, яку зазначена морфема виражає, безпосередньо залежить від положення форманту в синтаксичній конструкції.

Оцінка впливу індійської лінгвістичної традиції на сучасні дослідження в галузі фонетики та фонології. Розгляд деяких давньоіндійських фонетичних уявлень і пов’язаних з ними термінів з їхніми сучасними відповідниками з позиції подібності та розбіжностей.

Наукова розвідка понятійного компоненту концепту application в сучасному англомовному дискурсі. Когнітивні ознаки, ключове ім'я application в значеннях "комп'ютерний додаток" і "комп'ютерна програма". Огляд ядра і двох шарів концепту, когнітивна ознака.

Аналіз словникових статей лексеми obligation, представлених у дев’ятьох тлумачних словниках англійської мови з метою виявлення понятійних ознак концепту obligation в англійській мовній картині світу. Основні підходи до визначення терміна концепт.

Огляд понятійно-термінологічного апарату реабілітаційної сфери (фізичної терапії, ерготерапії) шляхом аналізу законодавчої бази, наукових джерел. Підготовка фахівців реабілітаційної сфери на різних освітніх рівнях, роль реабілітації в структурі навчання.

Лексикографічна характеристика терміну "націоналізм", виявлення дефініцій даного поняття. Виявлення доповнення терміну "націоналізм" Дмитром Донцовим різними атрибутами. Дослідження атрибутивних модифікаторів, у яких простежується негативна конотація.

Поняттєвий компонент концепту health в статтях газети "The Guardian". Іменники, які використовуються для позначення морального або фізичного стану, суспільства, молодості, старості, хвороби людини, як вербалізатори концепту. Семні ознаки концепту health.

Інтерпретаційне дослідження концепту доброчесність в українській і англійських мовах. Основні риси вербального втілення концепту, які свідчать про його універсальний характер, що пов'язано із втіленням однієї з головних духовних цінностей чесноти.

Вивчення ментальної структури, яка лежить у підґрунті продукування та сприйняття ініціальних (завершальних) висловлювань в діалогічному дискурсі, досліджуваних з функціональної точки зору. Фактуальна та образна інформація, яку вміщує концепт "контакт".

У цій роботі на основі аналізу лексикографічних джерел здійснюється дослідження синонімічної групи лексем на позначення концепту death, структури його ядра та поняттєвих складників концепту. Проаналізовано поняттєвий обсяг концепту, встановлено структуру.

Дослідження підходів до інтерпретації поняття "спонукальна модальність". Співвідношення термінолексем, їхні спільні та відмінні ознаки. Суперечливі питання категорій "модусу", "модальності", "імператива", "спонукання". Синонімічне використання понять.

Дослідження різних підходів до інтерпретації поняття "спонукальна модальність". Окреслення поняттєвих сфер для її номінації: співвідношення термінолексем, їхні спільні та відмінні ознаки. Систематизація лінгвістичного та психолінгвістичного вимірів.

Дослідження процесу проєктування поняттєвої та ментальної сфер категорії футуральності та виокремлення мовних засобів, що її вербалізують. Розгляд засобів, що передають значення відношення між двома ситуаціями та значення відношення суб'єкта мовлення.

Розгляд понять "варіативність" та "варіантність" і співвідносних з ними термінів фонетики. Аналіз поглядів лінгвістів щодо тлумачення цих понять. Розгляд загальнотеоретичної проблеми з’ясування передумов та закономірностей виникнення варіювання одиниць.

Концепт, як основна одиниця лінгвокультурології. Виявлення підходів до дослідження мовної картини світу. Аналіз семантичного простору ключової лексеми "гість" у різносистемних мовах німецької та української. Особливість ключових понять гостинності.

Лінгвокультурологічне дослідження понять "гість" та "гостинність" в українській та німецькій мовних картинах світу. Тотожність та національна специфіка понять. Зв'язок досліджуваних понять з концептом "душа" і "серце" в німецькій та українській мовах.

Аналіз проблеми мовної реалізації знань і уявлень, що визначають антропоцентричну картину світу представників німецькомовної спільноти. Тлумачення лінгвістів стосовно поняття "ґендер" та особливості функціонування суміжних термінологічних одиниць.

Найбільш релевантні сучасні лінгвістичні підходи до розуміння поняття концепт. Різні підходи до трактування даного феномена відображають його двосторонню природу: як значення мовного знака і як змістовної сторони знака, представленої в ментальності.

Дослідження проблеми співвідношення мови і мислення в межі мовознавства. Розуміння природи і структури концепту як одиниці, що входить до декількох наукових галузей. Аналіз основних ідей концептології. Виникнення нових дисциплін, когнітивної лінгвістики.