- 13921. Психологізація образу персонажу в творах В. Вульф (на прикладі головного героя роману "Орландо")
Визначення способів та прийомів психологізації, які використовує В. Вульф для зображення головного героя роману "Орландо". Опис зовнішності головного героя за допомогою зображення портрету. Роль життєпису персонажу в зображенні психологічного портрету.
Дослідження дитячої психології І. Франком, розкриття таємниці п'ятирічного віку. Аналіз оповідань "Малий Мирон", "Оловець", "Отець-гуморист". Опис бачення та розуміння письменником найскладніших психічних процесів, які відбуваються в дитячій душі.
В. Винниченко як український політичний, державний діяч, знайомство з художньої спадщиною. Загальна характеристика проблем психологізму та характеротворення в дитячій прозі. Аналіз полемічних інтенцій В. Винниченка щодо української літературної традиції.
Цінність досвіду Франка для розвитку сучасної дитячої літератури. Розуміння завдань дитячої літератури, розробка проблем її теорії і критики, практика роботи над літературною казкою. Створення письменником неперевершених образів дітей сільської бідноти.
Критичне осмислення інтелектуальної психологічної драми Ю. Щербака "Відкриття". Психологізм конфлікту, зумовленого світоглядними позиціями персонажів. Атмосфера творчого наукового пошуку в п'єсі. Дослідження тексту на предмет гуманістичної змістовності.
Розгляд особливості психологізму малої прози М. Козоріса на прикладі оповідання "По кам’яній стежці". Дослідження специфіки майстерності зображення письменником внутрішнього світу персонажа. Особливості творчої манери в окремих оповіданнях В. Винниченка.
Знайомство з головними особливостями та проблемами моделювання образного світу М. Могилянського. Принцип психологізму як одна з найбільш провідних манер відтворення внутрішнього світу персонажа. Загальна характеристика раннього українського модернізму.
Внутрішнє мовлення в системі засобів психологізації. Видима мова почуттів. Психологічний інструментарій художнього пізнання людини в новелістиці Л. Первомайського: збірка "Оповідання не для розваги", оповідання "Посмішка Джоконди", та "Нічний автобус".
Огляд прозових творів Є. Гуцала, опублікованих всередині минулого століття в журналі "Дніпро", розглянуто їхню тематику, проблематику й образну систему та проаналізовано особливості ідіостилю прозаїка-дебютанта, який творив в умовах догм соцреалізму.
Франкова рецепція творів української та зарубіжної літератури. Функціональне спрямування психологічного зображення в романах, окреслення людинознавчої концепції митця, враховуючи автобіографічний, а також і психографічний контекст його творчості.
Визначення факторів психології творчості Михайла Стельмаха-прозаїка, а також ролі зображувально-виражальних засобів у розкритті характерів персонажів. Розкриття особливостей індивідуального стилю митця у зв'язку з проблемою психологізму його романів.
Розгляд одного із зразків британської літератури - роман Меґґі О’Фаррелл "Гамлет", в якому авторка репрезентувала власну версію приватного життя англійського письменника епохи Ренесансу Вільяма Шекспіра. Історія створення знаменитої трагедії "Гамлет".
Розгляд одного із зразків сучасної британської літератури - психологічного роману Меґґі О’Фаррелл "Гамнет". Репрезентація авторкою власної версії приватного життя та творчості найвизначнішого англійського письменника епохи Ренесансу Вільяма Шекспіра.
Психологізм як спосіб зображення душевного життя. Зосередженість на внутрішньому житті героїв як втілення філософських ідей, письменницьких традицій французьких та російських митців. Дослідження прямого та непрямого психологізму у творах Ф. Моріака.
Василь Стефаник як майстер психологічної прози. Перенесення основної уваги на душевні процеси людини. Глибокий психологізм, драматизм, локанізм, прихований ліризм, трагізм літературного доробку автора. Новий підхід у розв'язанні селянської теми.
Оцінка нових естетичних тенденцій українській прозі. Аналіз екзистенціальних, естетичних і стильових віянь у творчості Івана Франка. Ускладнення автором мистецької палітри живописання внутрішнього світу людини. Осмислення явищ в поведінці протагоніста.
Проблема психологічної змістовності епізоду в оповіданнях Григора Тютюнника "Оддавали Катрю" та "Три зозулі з поклоном". Поняття епізоду. Психологічна змістовність епізодів виражається у зображенні портретних характеристик, жестів, в мовленні героїв.
Психологізм британських постпостмодерністських романів. На матеріалі сучасних британських романів С. Вотерс, І. Мак’юена, М.Дж. Гайленд, М. Геддона, Д. Мітчелла розвинуто концепцію постмодерністських ідентичностей, представлену в роботах Ф. Штейнбука.
Прийоми вираження авторської свідомості в ліриці поетеси-шістдесятниці Ірини Жиленко, через які оприявнюється психологічний портрет її ліричної героїні. Поетична книга "Пори року", на матеріалі якої вдалося у кількох аспектах реалізувати мету дослідження.
Розглядаються особливості психологічного аналізу в романі М. Сінклер "Три сестри". Досліджено роль, яку відігравало фройдівське психоаналітичне вчення, а також психологічні розвідки Юнґа, Жане, Берґсона, на трансформацію творчого методу письменниці.
Визначення особливостей відтворення емоційного світу героїв на прикладі новелістики Г. Тютюнника. Заходи інтерпретації художніх творів у психологічному аспекті. Літературознавче дослідження технік розкриття внутрішнього світу персонажів малої прози.
Аналіз тенденцій розвитку віршознавства ХХ століття. Вивчення інтонаційних типів ритмомелодики вірша. Дослідження процесу актуалізації психологічних компонентів художніх напрямків модернізму. Дослідження класифікації інтонаційних видів версифікації.
Поняття психології мистецтва, художньої та літературної творчості. Психолітературознавча теорія О. Потебні: головний зміст, роль і значення. Порівняння з теорією психології творчості Д.М. Овсянико-Куликовського як новим методом дослідження літератури.
Стаття присвячена дослідженню листів, написаних поетом-байкарем, перекладачем М. Годованцем протягом 1960-х років, як джерела біографічної та психологічної інформації. Епістоли письменника адресовані професору, доктору філологічних наук І. Дузеві.
Особливості художнього зображення теми подружньої зради на матеріалі сучасної української драматургії. Типи любовних трикутників, психологічна поведінка їх учасників та сюжетна специфіка п’єс як наслідок психологічної взаємодії героїв в умовах адюльтеру.
Аналіз психологічних особливостей літературних творів В.А. Роменця. Характеристика основних типів вчинків героїв і системи психологічних механізмів захисту. Характеристика процесу амбівалентності та поляризації поведінкових ліній і світу головних героїв.
Психологічно-наративний аналіз повісті "16 весна" В. Теремка. Галерея шкільних образів-персонажів у тексті з авторською розповіддю. Лінії персонажів Ілони, Артика, Хруща, Ванька як зразки різних моделей поведінки, самопізнання і самоствердження юних.
Визначення характеру й образних форм взаємодії візуальних та вербальних кодів створення художньої реальності в піктопоетичній збірці П. Елюара та М. Рея. Виділення окремих компонентів (назва, композиція, вірш тощо) та членування виділених одиниць збірки.
Особенности психоповествования в прозе Б. Поплавского, экзистенциональное отчаяние персонажа, его уныние и предельная форма тоски при пассивном созерцании повседневного мира и самого себя. Система языковых средств конструирования психоповествования.
Форми виокремлення індивідуального "я" у сучасній українській літературі. Специфіка мистецької рефлексії у романі жахів, її екзистенційній і соціальній психосемантиці, ролі художньої деталі в авторському емоційному досвіді, психопоетиці загалом.