Розгляд різних аспектів феномена Early music. Використання методів деконструкції та історичної реконструкції при дослідженні музичної культури Ренесансу та Бароко. Особливості інструментарію, канонів нотного запису та виконавства старовинної музики.
Специфіка діалогічних та ігрових проявів у скрипкових концертах ХХ століття. Музикознавчий аналіз засобів музичної виразності концертів для скрипки з оркестром К. Шимановського, Б. Бартока, І. Стравінського, Д. Шостаковича, Є. Станковича та М. Скорика.
Виявлення поетико-інтонаційної унікальності кантати Миколи Лисенка "Радуйся, ниво неполитая" у річищі специфіки відтворення в ній біблійної тематики та християнського світобачення українського народу. Висвітлено ідею кантати та її поетичної основи.
Структура та головні компоненти вокально-джазової культури виконавців: способи інтонування, ритмічна основа, манера виконання, джазова гармонія та атака, специфічне фразування, артикуляція. Аналіз джазового та академічного вокалу, їх відмінності.
Розвиток вокальних та художньо-виконавських умінь, формування оцінювально-аналізувальних умінь, засвоєння теоретичної бази знань з питань вокальної педагогіки. Охорона співацького голосу у процесі фахового навчання у вищих мистецьких освітніх закладах.
Розглянуто специфіку вокального репертуару майбутніх актрис (на прикладі вибраних обробок українських народних пісень для жіночого голосу в супроводі фортепіано) в музично-виконавській площині. Означені обробки народних пісень українських композиторів.
Гітарні твори іспанських композиторів XX століття як загальноєвропейський еталон гітарного виконавства. Звернення до інструментальних форм, що імітують кастаньєти, елементи фламенко. Відображення іспанської національної ідентичності у гітарних творах.
Наратив у музиці - особлива установка на вербальну оповідальність, пов’язана з сюжетністю та емоційною оцінкою відображених подій. Результат співвідношення вербального тексту, відповідної сюжетності вокального твору та особливостей їх музичного втілення.
Значення бек-вокалу в естрадній музиці. Аналіз впливу технологій звукозапису на розвиток та популяризацію поп-музики. Визначення основних компонентів твору, який відповідає запитам музичної індустрії та широкого загалу щодо виконавської майстерності.
Характеристика взаємодії звукорежисерських практик з естрадною музикою під час концертних дійств. Специфіка роботи звукорежисера зі складною схемою одночасного застосування фонограм із програвача-рекордера та звукового супроводу творчого колективу.
Вивчення особливостей втілення художнього образу у діяльності диригента. Окреслення багатовекторності його творчої особистості. Тріада "художній образ – диригент – хоровий колектив", як ключові "фігури" сфери музичного спілкування та художньої взаємодії.
Вивчення та характеристика особливостей лейтмотивного принципу у мюзиклі "Вечори на хуторі біля Диканьки". Дослідження використання в гармонічній мові яскравих співставлень, які надають неповторності звучанню. Визначення специфіки куплетної форми.
Визначення специфіки композиційно-драматургічного вирішення програмного циклу фортепіанних мініатюр К. Шуман Soirees musicales Op. 6. Твір як один із яскравих зразків цього жанру в доробку мисткині та нині потребує комплексного наукового осмислення.
Фактурні особливості музичної тканини в квартетах французьких композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століття як чинник комунікації в цьому жанрі. Виявлення й обґрунтування музичної проксеміки і комунікативної організації струнного квартету.
Дослідження ладової організації китайської музики як характерної складової національної культури, її риси та властивості. Особливості музики ХХ ст., що отримала назву "Нової хвилі" у китайській музичній культурі, підвищення активності у фортепіанній сфері
Виявлення особливостей музичного мислення як фундаментального для виконавської піаністичної діяльності. Структура музичного тексту. Вивчення специфіки музичного мислення як фундаментального для композиторської, виконавської та педагогічної діяльності.
Сутнісні ознаки музики як виду мистецтва. Оволодіння технікою виконання творів відповідно до історико-стильових, національних або жанрових особливостей. Тлумачення художнього задуму композитора. Вирішення інтерпретаційних завдань у виконавському процесі.
Дослідження зразків баянної творчості композиторів-баяністів - Леоніда Горенка, Володимира Подгорного, Анатолія Гайденка, Олександра Назаренка, Юрія Алжнєва, Андрія Стрільця. Втілення пісенно-танцювальної жанровості у творах композиторів-баяністів.
Характеристика творчості Олега Безбородька, який використовує новітні тенденції, що охоплюють інтерес до такої техніки сучасної композиції як сонорика. Аналіз найновітніших прийомів гри на флейті, що значно розширюють можливості її використання.
- 3620. Специфіка співробітництва компаній звукозапису з виконавською та композиторською творчістю Т. Монка
Дослідження взаємозв’язку у роботі між композитором, виконавцями та компаніями звукозапису. Характеристика унікального виконавського стилю джазового піаніста Т. Монка, вивчення концертної діяльності музиканта, історії створення його авторських композицій.
Виділення специфічних рис хорового вітчизняного мистецтва та відзначення його домінантної ролі серед інших форм музикування. Окреслення основних етапів становлення хорової культури в контексті розвитку історії України. Розвиток вокального гуртового співу.
Народнопісенна спадщина хорових колективів. Специфічні особливості творчості композиторів сучасності на прикладі авторів Л. Дичко, В. Степурка, В. Польової. Риси письма, виразові засоби та шляхи розкриття авторського задуму в контексті хорової творчості.
- 3623. Специфіка форм організації художньо-творчої діяльності студентського аматорського хорового колективу
Роль та значення хорової діяльності у процесі демократизації суспільства. Визначення основних форм роботи хорового колективу, дотримання дидактичних принципів. Особливості організаційних форм художньо-творчої діяльності аматорського хорового колективу.
Результати комплексного дослідження специфіки формоутворення в хоровому циклі Р. Толмачова на вірші Т. Шевченка. Текстологічний аналіз смислових типів псалмів (дидактичні, благальні, хвалебні, звинувачувальні) та особливостей їхньої музичної будови.
Сучасні вимоги до фахової підготовки майбутніх вчителів музики. Формування готовності студентів мистецьких факультетів до керівництва шкільними творчими інструментальними колективами. Залучення школярів до активної художньої та музичної творчості.
Результати психодіагностичного дослідження особистісних характеристик музикантів-професіоналів, музикантів-аматорів і людей, що не займаються музикою. Доведення факту, що як професіонали, так і аматори схильні до інтроверсії і емоційної стабільності.
Дослідження основних компонентів виконавської майстерності концертмейстера в процесі ансамблевого музикування. Розкриття методичних аспектів діяльності концертмейстера під час ансамблевого музикування з інструменталістами різної фахової спеціалізації.
Концертмейстерство - самостійний вид діяльності, пов`язаний з вокалістами, оркестровими, хоровими колективами. Підвищена концентрація, активність слухової уваги - важливі складові успішної реалізації музиканта у сфері концертмейстерської діяльності.
Дослідження унікальної сфери магічних голосінь, відроджених сучасними композиторами України. Аналіз обраних творів Г. Овчаренко та В. Вишинського, що репрезентують зразки аграрної та побутової магії давніх слов’ян. Жанрово-інтонаційні параметри голосіння.
Аналіз можливості дослідження музичної діяльності Богоявленського братства. Існування церковного православного братства, де практикували багатослівний спів. Аналіз типової музичної практики у периферійній українській міській церкві ранньо-модерного часу.