Характеристика исторически сложившиеся разновидностей пассионов. Тенденции развития жанра во второй половине XX – начале XXI в. Рассмотрение многообразия современных "Страстей" с точки зрения следования устоявшимся жанровым канонам и их переосмысления.

Ансамблевое музицирование в современном культурном пространстве, его структура и главные задачи. История формирования и дальнейшего развития. Роль и характеристика камерного жанра, тенденции развития. Процесс эмансипации ритмотембрового мышления.

Исследование проблематики моделирования современного эстрадно-вокального образа в пространстве музыкального исполнительского искусства. Российский эстрадный шоу-бизнес как явление культуры. Социокультурная модель современного образа эстрадного вокалиста.

Анализ проблем оперной режиссуры в контексте современного прочтения классики. Новаторство и его взаимодействие с традиционной оперной эстетикой. Режиссерско-постановочная концепция. Профессиональные взаимоотношения режиссера, дирижера и артиста-певца.

Рассмотрение теории и практики детского исполнительства на саксофоне. Оценка особенностей применения саксофона в детском духовом оркестре. Исследование опыта обучения игре на саксофоне младших школьников. Требования к организации обучения на саксофоне.

Характеристика этапов формирования и развития жанра Сонаты. Порядок классификации и сфера применения сложной трёхчастной формы. Развитие жанра сонаты в творчестве Бетховена. Сущность музыки как ритмически организованная последовательность звуков.

Особенности музыкально-игрового образа в музыкально–ритмических движениях. Характеристика сущности игры, источники её возникновения, классификация её разновидностей. Стадии возникновения и развития, средства воплощения музыкально–игрового образа.

Дослідження особливостей життєвого та творчого шляху видатної співачки Соломії Крушельницької, становлення феномену її вокальної майстерності. Вокальна творчість співачки, яка зайняла належне місце в українському оперному мистецтві, у народній пісні.

Комплексний розгляд творчості одного з найвідоміших композиторів Тайваню Сяо Тайжаня, що становить виконавський інтерес до його спадщини. Надання характеристики піаністичного рівня складності розглянутих творів, виявляються технічні та художні складності.

Особенности вузовского курса сольфеджио для студентов вокального факультета. Интонационные упражнения как необходимый компонент для освоения стилевого разнообразия, ключ к изучению языка конкретной музыкальной эпохи. Слуховой анализ в сольфеджио.

Сонатна спадщина Метнера, аналіз книги "Муза і мода", спостереження, висловлені музикантом, авторська філософія музики. Особливості інтелектуального середовища, в якому формувалася творча позиція митця. Алгоритм художнього процесу композитора.

Систематизація спостережень музиканта. Усвідомлення авторської філософії музики. Окреслення особливостей інтелектуального середовища. Аналіз композиторського почерку. Дослідження сонат M.К. Метнера. Реалізація авторських ідей в умовах системи обмежень.

Огляд одного зі значимих творів сонатного жанру барочної мандолінної музики. Принципи формоутворення, жанрова основа тематизму, рівні реалізації естетичних тенденцій музичної культури барокової й передкласичної систем. Ресурс солюючого інструмента.

Характеристика одного из наиболее интересных произведений для саксофона композитора Ф. Декрюк — Сонаты Cis-dur. Выделение автором традиционно-романтических черт сонаты, разработка своих исполнительских комментариев. Непрерывное кружение веретена в музыке.

Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.

Розвиток сонати для тромбона в європейський музиці половини XIV - початку XIX століть. Особливості формування семантики та техніки тромбона в сонатному жанрі. Узгодження конструкції та мелодично-декламаційної природи звучання тромбону з голосами хору.

Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.

Рассмотрение многосоставной палитры жанровых модификаций скрипичной миниатюры в контексте поисков композиторов постмодерна. Анализа сонаты-монолога для скрипки соло А.И. Хачатуряна, выделение индивидуально-авторских синтезирующих планов неофольклоризма.

Аналіз сонати як жанри інструментальної музики, а також музичної форми, яка називається сонатною формою, що створюється для камерного складу інструментів і фортепіано. Ранні фортепіанні сонати Л. Бетховена. Пізні сонати Л. Бетховена. "Місячна" соната.

Аналіз сонат для труби, струнних і basso continuo ор. 35 М. Каццаті в контексті інструментальної музики капели Сан-Петроніо. Ор. 35 як новий етап у розвитку жанрів сонати і концерту для труби в Італії. Роль М. Каццаті у розвику жанрів церковної сонати.

Специфіка сонатного циклу у фортепіанній творчості К. Вебера. Тенденції музичного романтизму у фортепіанних сонатах. Зв'язок класичного та романтичного стилів. Зразки перетворення німецької камерної музики в музику концертну ранньоромантичного періоду.

Проблема розвитку та модифікації жанру сонати для бандури на прикладі композиторських пошуків українських митців II половини XX - початку XXI ст. Новітні тенденції у композиторській техніці, виконавські особливості сучасного концертного інструмента.

Рассмотрение особенностей сонат для альта и фортепиано Йорка Боуэна, исполняемых в классе камерного ансамбля. Художественная ценность сонат, позволяющих сформировать представление о путях развития жанра в истории английского музыкального искусства.

Анализ комплекса исполнительских задач, возникающих в камерном ансамбле с участием балалайки. Развитие балалайки как концертного инструмента и эволюцию ее репертуара. Стилевые особенности сонат в контексте направлений развития отечественной музыки.

Анализ особенностей трактовки сонатной модели в сочинениях московского композитора К. Волкова рубежа тысячелетий. Вклад творчества музыканта в отечественную музыку. Использование неофольклорных принципов композиции в эпической трактовке сонатного жанра.

Развитие декомпозиции музыкального произведения в ХХ в. Нивелирование первостепенного значения мелодического фактора в творчестве К. Сероцкого. Алеаторика Б. Шеффера как новая форма порядка монтажа звуковых структур. Стохастический метод Ксенакиса.

Различия в тембровых характеристиках сонористики и электроакустической музыки – музыкальных складах, которые часто объединяют на основе присущей обоим красочности. Исследование разницы между тембрами и вытекающими из этого типами восприятия музыки.

Понятие сонористики как музыки тембров, порядок ее использования в музыкальных произведениях. Творчество А. Шнитке, особенности его композиторского почерка. Основные черты "Сонаты для фортепиано №1". Сущность хоральности, ее восприятие слушателями.

Рассмотрение особенностей терминологии на русском и корейском языках в области музыкально-теоретических дисциплин. Концептуальные различия некоторых терминов в языках, сформировавшиеся под влиянием отличных друг от друга моделей музыкального образования.

Статья посвящена характеристике сотворчества великих музыкантов Г. Свиридова (1915-1998) и Е. Образцовой (1939-2015). Предпринята попытка выявления общих тенденций во взглядах певицы и композитора как в мировоззренческих, так и в специфических вопросах.