Висвітлення поетологічних властивостей співаного слова в літературних творах, покликаючись на його розуміння німецького реформатора і теолога Мартіна Лютера. Вивчення його творчості та реформаторської діяльності. Аналіз традицій усного мовлення та співу.

Дослідження внеску співачки і драматичної акторки Філомени Лопатинської в музичну культуру Галичини першої половини ХХ століття, зокрема в сферу вокального виконавства, аналіз її творчої спадщини, громадської діяльності та чималого театрального доробку.

Аналіз романсу Б. Лятошинського на вірш І. Северяніна щодо взаємодії музики і слова в умовах перекладу поетичного тексту українською мовою. Дослідження методики виявлення особливостей фонетичного рівня вірша і його взаємодії з музичним звуком.

Музикознавчі спостереження в аналізі музичного твору. Сприйняття духовної реальності законів музики. Можливості літургійного сприйняття музичного поля. Порівняння музичного ладу і правильних геометричних сфери та "музики сфер" зі "знаменним письмом".

Исследование различных типов жанровых соотношений на примере анализа произведений русских композиторов. Характеристика наблюдений за различными способами жанровых взаимодействий. Изучение использования терминов из смежных областей искусствознания.

Изучение зарождения, формирования и трансформирования музыкальных жанров в странах Европы и России. Появление театра, создание оперетт и "песенных" симфоний. Особенности сонатной формы и картинного симфонизма. Жанровая модуляция в оперном искусстве.

Анализ письменных упоминаний о балалайке в период с XVII до начала XIX веков с целью определения способов звукоизвлечения и приемов игры на балалайке. Исследование художественных достоинств инструмента в исполнительской практике доандреевского периода.

Жизнеописание музыканта, композитора и виртуоза-балалаечника В.В. Андреева. Усовершенствование народных инструментов Андреевым и коллекционирование русского музыкального искусства. Исполнение и пропаганда русских народных песен в творчестве Т. Филиппова.

Характеристика разных типов соотношения и взаимодействия жанров в композиторском творчестве. Значение традиционного фольклоризма и совмещение элементов народного искусства и "авангардных" техник. Понятие и определение музыкального стиля Щедрина.

П.И. Чайковский как великий русский композитор XIX века, прославившийся на весь мир своим чутким и проникновением музыкальных мыслей на различные тематики своего времени. Особенности трактовки произведений "Детского альбома" в исполнении Я. Флиера.

Разность культурных традиций - причина принципиального несовпадения западного классического образца и пекинской версии истории о китайской принцессе. Опера Дж. Пуччини "Принцесса Турандот" - концентрированный тип организации театрального действия.

"Культура фортепианного исполнения-интонирования" - важная составляющая воспитания профессиональной компетентности и мастерства будущего педагога-музыканта. Инновационные направления в области воспитания культуры фортепианного исполнения-интонирования.

Наведення прикладів творчої реалізації випускників музичної академії: досягнення в педагогічній та музично-виконавській діяльності. Здобутки викладачів кафедри народних інструментів у виконавській сферах, підходи до традицій професійного виконавства.

Место и роль хроматической тональности в развитии ладогармонического мышления. Основные черты музыкальных гармоний XIX века. Особенности ладогармонического языка и энгармонизмов ряда септаккордов в мажорном ладу на примере творчества Ференца Листа.

Изучение периода становления жанра детской оперы в России. Влияние практики детских утренников. Проблема формирования жанра на основе классической оперной традиции. Значение периферийных явлений, наиболее достоверно характеризующих общий исторический фон.

Изучение этюдного творчества русских композиторов: А.Г. Рубинштейна, С.М. Ляпунова, А.С. Аренского. Анализ их стилей и характеристика основных типов этюдного жанра. Вокальная и оркестровая трактовка, исходящая из имманентных свойств рояля в духе Шопена.

Истоки музыкальной культуры Азербайджана. Становление профессионального музыкального искусства. Развитие дирижерского исполнительства и его связь с композиторским творчеством, с развитием классических форм и жанров, оперы, симфонии, оратории, кантаты.

Диапазон распространения духовых инструментов. Древнейшие виды музыкального творчества в Чувашии. Роль военных, усадебных и крепостных оркестров в становлении духового исполнительства в XVIII веке. Создание современной чувашской оркестровой музыки.

История происхождения виолончели. Устройство и техника игры. Виолончельное исполнительство и преподавание в странах Западной Европы в XVIII – первой половине XIX веков. Школа и традиция в области музыкального искусства как предмет научного осмысления.

Характеристика направлений становления оркестра якутских музыкальных инструментов. Функционирование самодеятельного оркестра народных инструментов. Особенности процесса реконструкции народных инструментов. Создание первых оркестровых коллективов.

История формирования профессионализма в народном искусстве. Совершенствование мастерства странствующих поэтов и музыкантов. Типы эпических исполнителей в Древней Руси и Украине. Воспевание героических подвигов украинского народа кобзарями и лирниками.

Характеристика аналогичности многих операций мысленного эксперимента в музыке и науке, что доказывает общность мыслительных процессов в естествознании и художественном творчестве. Изучение вопросов взаимодействия научного и художественного познания мира.

Исследование основных этапов становления скрипичного образования в Китае и важнейших событий, сопровождавших этот процесс. Выявление роли учебных заведений и скрипачей, обучавшихся за границей и работавших в иностранных оркестрах на территории Китая.

Жанры и современные композиторские техники письма узбекской национальной школы. Новые тенденции и виды сонатно-симфонического цикла в творчестве М. Таджиева. Идея полифонического мышления композитора Т. Курбанова. Открытие специальной школы киномузыки.

Исследование первого этапа становления китайской фортепианной школы. Роль в этом процессе музыкантов трех континентов, китайских пианистов, российских и западноевропейских исполнителей. Закономерности становления и развития китайской фортепианной школы.

Вивчення хронології впровадження в музично-культурний побут Харкова виконавства на західно- і східноєвропейських народних інструментах — мандоліні, гітарі, балалайці, домрі. Еволюція розвитку аматорського виконавства на струнно-щипкових інструментах.

Особливості побутування джазу в обласних центрах України на прикладі Чернігова, систематизація фактів джазової практики. Закономірності розвитку джазу, що властиві періоду СРСР. Актуальність створення індивідуального стилю джазового виконавства.

Історія розвитку музичного мистецтва від Античності до Рококо. Засоби формування пасторальної лексики в західноєвропейській музиці. Використання танцювальних ритмів і народно-пісенних інтонацій в жанрі мадригалу. Звукові елементи барокової пасторалі.

Передумови та вплив соціально-політичних факторів на формування особливостей розвитку естрадно-вокального мистецтва. Перший період: діяльність Лі Цзінь Хуея та вокально-танцювальний гурт "Яскравий місяць". Другий період: шанхайський і гонконгський етапи.

Характеристика років навчання Віталія Кирейка в Київській держконсерваторії ім. П.І.Чайковського. Дослідження перших яскравих творів митця різних жанрів, що стали його кульмінаційним злетом. Аналіз розвитку творчості митця на тлі культурного життя країни.