- 2131. Музичні об'єднання Петербурга у творчості житті В.В. Пухальського (передконсерваторський період)
Дослідження творчої діяльності музичних об'єднань та їх впливу на самовизначеність В.В. Пухальського у виборі професії музиканта. Функціонування музичних гуртків як засобу підвищення рівня музичного виконавства та ціннісно-смислових орієнтацій учасників.
- 2132. Музичні ритми Америки
Знайомство з видами сучасної популярної музики: джаз, поп-музика. Характеристика різновидів блюзу: традиційний, класичний. Спіричуелз як духовні пісні-молитви афроамериканців. Аналіз творчої діяльності Луї Армстронга, розгляд найпопулярніших творів.
- 2133. Музичні ритми Америки
Джерела формування джазу та вплив на нього "білої" культури. Періоди його існування та представники. Аналіз поширення жанру рок-н-рол, її відомі виконавці. Рок-музика як найвизначніше явище у людській культурі ХХ ст., її напрями. Стиль диско і поп-музики.
Актуальність проблеми творчого розвитку особистості на сучасному етапі суспільного розвитку та розкриття сутності виконавського мистецтва. Виконавець як ланка між композитором і слухачем. Формування характеру, світогляду, духовності та самовираження.
Розгляд музичного виконавства, що відображає сутнісні ознаки і характерні риси музики як унікального виду мистецтва і виявляється в особливостях різних видів, форм, жанрів процесу виконавського мистецтва як художнього явища і художньо-творчої діяльності.
Сутність музично-виконавської інтерпретації в структурі професійної компетентності майбутнього фахівця. Оволодіння відповідними художньо-інтерпретаційними вміннями в різновидах музично-виконавської діяльності. Специфіка художньо-інтерпретаційного процесу.
Розкриття тематики купальских пісень у творчості українських композиторів. Куплетно-варіаційна форма хору. Засоби збагачення звучання. Інтонаційні труднощі мелодичного та гармонічного строю. Досягнення єдиного ритмічного ансамблю при виконанні твору.
Дослідження особливостей застосування партії труби в симфоніях відомого композитора. Розгляд специфіки використання її музично-виразових властивостей та технічних можливостей. Характеристика функцій партії труби в симфонічних творах зазаначеного автора.
Виявлення репертуару празника Вознесіння Господнього та студіювання аналітичного комплексу співдії лінгвістичного й музикологічного інструментарію з Любачівського Ірмологіона 1674 року. Формотворчі особливості музично-віршової організації піснеспівів.
- 2140. Музично-драматична творчість Я. Ярославенка крізь призму епістолярних діалогів із С. Черкасенком
Музично-драматична спадщина Ярослава Ярославенка. Основні жанрові пріоритети у царині його музично-театральної творчості. Стилістичний аналіз музики композитора до театральних п’єс на прикладі його творчих діалогів із письменником С. Черкасенком.
- 2141. Музично-драматургічні засади образного синтезу в опері (на матеріалі російської опери XIX століття
Вивчення образної драматургії в опері, виявлення художньо-естетичну цілісність оперної композиції у процесі її еволюції та набуття типологічних рис. Аналіз поняття музичної концепції як провідне для визначення природи оперного образного синтезу.
Залучення підлітків до прослуховування та виконання духовної музики, без якої музично-естетична компетентність особистості не є повноцінною. Становлення позитивного іміджу музики у свідомості підлітків, що сприяє утвердженню естетичних цінностей в учнів.
Формування галузі музичних комп’ютерних технологій. З'явлення естетичних концепцій, поява електромузичного інструментарію, оновлення форм музичного висловлення. Розповсюдження технології магнітофонного запису, розвиток звуковідтворюючих пристроїв.
Суть інформаційної, інтерпретаційної, аксіологічної, комунікативної, освітньо-виховної, регулятивної та прогностичної функцій музичної критики. Розгляд структури аргументації у музично-критичному тексті. Аналіз тези, аргументу та доказового роздумування.
- 2145. Музично-культурні взаємодії в процесі становлення української професійної музики XVII-XVIII століть
Дослідження процесу становлення української професійної музики, що відбувався в період XVII-XVIII століть. Церковно-співацьке мистецтво України, поява перших форм хорового багатоголосся і виявлення творчих зв’язків між східною та західною культурами.
Літературний аналіз вірша Т.Г. Шевченка "Думка", його ідея та сюжет. Біографія та творчість поета Т.Г. Шевченка і композитора В.Г. Захарченка. Вокально-хоровий та виконавський аналіз пісні. План художнього виконання. Визначення основних труднощів твору.
Аналіз глибинних рівнів музичного мовлення композитора. Визначення однієї з форм опанування особливостей музичного мовлення композитора - застосування семантичного аналізу до музичного твору. Виявлення національних особливостей музичного мовлення.
Життєвий, творчий та педагогічний шлях Миколи Леонтовича. Аналіз особливостей форми, гармонії, поліфонії хорових обробок українських народних пісень, неповторність музичної мови творів композитора. Засвоєння та створення грунт для двоголосного співу.
Творчий портрет музикознавця, науковця, педагога, музиканта С. Процика, його наукова і педагогічна діяльність, співпраця з відомими представниками українського музичного мистецтва. Впровадження бандури в навчальний процес музично-педагогічної освіти.
Становлення фортепіанного виконавства і педагогіки в Україні. Розвиток сольфеджіо й музичного диктанту в музичних школах. Вища професійна скрипкова освіта: сучасний стан і перспективи розвитку. Мистецька освіта в контексті формування сталого суспільства.
Розвиток музично-хорового і хореографічного мистецтва Волині за міжвоєнного періоду. Роль аматорських культурно-мистецьких колективів у культурний розвиток краю. Аналіз концертної діяльності Жидичинського просвітянського хору, заснованого 1924 року.
Сприйняття вокального циклу Poemes de I 'Amour et de la Mer Е. Шоссона на вірші М. Бушора як складного знакового утворення, призначеного для передавання зафіксованої, усвідомленої авторської інформації. Розгляд твору в семіотично-інформаційному просторі.
Аналізується музична поетика Фортепіанного концерту №1 тайванського композитора Гордона Чіна, змістовна концепція якого відображає тенденцію до втілення національних світоглядних ідей. Аналіз музично-поетичного змісту і драматургії аналізованого твору.
У статті наведено музикознавчі інтерпретації дефініції стилю, різні погляди щодо диференціації цієї категорії на окремі рівні: ієрархічний підхід, що склався в руслі тенденцій історизму, та концентричний. Пошук шляхів ефективної організації навчання.
Розгляд основних етапів творчого становлення та музично-просвітницької і концертно-виконавської діяльності Жана Ремюза (J. Remusat) в Європі та Китаї. Аналіз здобутків Ремюза-флейтиста, його оркестрової практики в паризьких і лондонських театрах.
Розглянуто основні етапи творчого становлення та музично-просвітницьку і концертно-виконавську діяльність Жана Ремюза (J. Remusat) в Європі та Китаї. Охарактеризовано здобутки Ремюза-флейтиста, його оркестрову практику в паризьких і лондонських театрах.
Проблема музично-розмовних жанрів як одна з актуальних у системі як музичного виховання, так і цілеспрямованого розвитку духовності людини. Аналіз форм музично-розмовних жанрів, їх зміст, аудиторне призначення. Особливості форм музично-розмовних жанрів.
Суть феномену "нової простоти" як "винаходу традиції" у музичному метамодерні. Створення нової метамодерної чуттєвості сучасності в творах В. Польової. Запозичення музичних мовних прийомів минулого та використання їх кодів у сучасному музичному дискурсі.
Дослідницький підхід до музично-словесного твору, що розуміється як процес смислоутворення. Основні параметри смислоутворення. Аналітична модель що дає можливість осмислити музично-словесний твір як своєрідну цілісність, керовану процесом смислоутворення.
Розробка дослідницького підходу до музично-словесного твору, що розуміється як процес смислоутворення. Побудування аналітичної моделі, яка дає можливість осмислити музично-словесний твір як своєрідну цілісність, керовану процесом смислоутворення.