Інтенсивні пошуки нових засобів виразності, велика кількість стильових течій в європейській музиці кінця XIX — початку XX століття. Взаємодія культур різних країн світу, вплив на європейську музику культур народів східної Азії, Африки, Латинської Америки.

Прогалини в українській історичній музикології XVI століття. Дослідження особливостей діяльності музикантів в сільських населених пунктах Волині. Місце музики в танцях та волочебному обряді. Назви музикантів та пов'язаних з музичною діяльністю професій.

Доцільність та наукова спроможність розгляду музичного мистецтва як механізму духовного творення особистості. Прояв духовних здібностей в результаті впливу музики як духовного чинника відбувається опосередковано через зміну психічного стану на духовний.

Аналіз музично-критичних праць діячів музичного мистецтва XIX ст., що вміщують глибокі наукові рефлексії, які у подальшому лягли в основу теоретичних праць з вивчення музичного мовлення та набули значення творчої лабораторії музичного просвітництва.

Музичний аналіз балету В. Губаренка "Комуніст" ("Обов’язок, і віра, і любов") як пошуку нової хореографічної лексики. Композиційно-драматургічні особливості балету, музикознавчі відгуки про його постановку. Особливості балетної партитури композитора.

Виразні можливості музичного авангарду. Сутнісні засади і форми вираження інновацій авангардної музики. Вплив соціальних факторів на розвиток музичного мистецтва. Музичний авангард в філософсько-естетичному, культурологічному, музикознавчому дискурсах.

Аналіз та інтерпретація функціонування музики через презентацію образів митців-вокалістів. Визначення наявності музичних маркерів у художній цілісності новели Оноре де Бальзака "Массімілла Доні". Ідеалізація національного варіанту італійської музики.

Актуальні тенденції взаємодії та синтезу мистецтв, які можна прослідкувати у світовій культурі нашого часу. Процес формування нового механізму мистецького перекодування, при якому інтермедіальні складові утворюють новий синтетичний художній образ.

Виявлення та дослідження особливостей трактування музичного жанру крізь призму сучасного композиторського мислення. Розгляд характерних тенденцій розвитку жанрової природи Сонати для альта соло, композиційних особливостей, формотворення, образного змісту.

Висвітлення поетикальних особливостей творчості С. Йовенко, поєднання словесного коду з музичним. Актуалізація понять, образів і ритмомелодики вірша. Осмислення первинного і вторинного рівнів вияву музики. Дуалізм "мелодія - любов" як центр поезії.

Розгляд можливості проведення аналогій між операми Р. Вагнера та саундтреками відеоігор у ракурсі вивчення лейтмотивної системи композитора. Використання ігор, музичний супровід яких містить цитати академічних творів, при визначенні тезаурусу студентів.

Музика відеоігор або саундтрек як потенційна джерельна база дослідження сучасної музичної культури. Пласт прикладної музики, який вивчається філософією ігор, але ігнорується академічним музикознавством через недооцінку художньої якості матеріалу.

Вивчення штетла в контексті східноєвропейської та української культурної традиції. Складові формування музичного простору селища. Особливості його демографічної, соціальної та культурної будови. Мелодико-інтонаційні властивості фольклору містечка.

Дослідження процесу формування та розвитку музичного професіоналізму на Катеринославщині – Дніпропетровщині в першій третині ХХ ст. в контексті українсько-російської діалогічності. Визначення роли Катеринославського товариства "Просвіта" у цьому процесі.

Осмислення феномена музичної культури, традиції як необхідної антиномії культурного розвитку, намагання представити методичний сенс семіологічного підходу, спрямованого до явища музичної мови. Визначення екзистенційних чинників культурного феномена.

Розуміння категорії музичний стиль в науці і його значення в контексті сучасної музичної культури. Поява тотального серіалізму і полістилістики. Розгляд музичного стилю як естетичної категорії і системи норм, яка відображає специфіку світобачення.

Феномен музичного стилю як об’єкт наукової інтерпретації, рухливий і мінливий в історико-культурному контексті. Декларації про відтворення світогляду композитора і картини світу епохи. Виявлення нових ракурсів, що формують систему музичного стилю.

Особливості функціонування візуальних і звукових елементів у телевізійних сюжетах. Функції музичного супроводу сюжету та взаємодії музики з відеорядом. Музичне оформлення як емотивний елемент. Тематика сюжету, відповідність інтересам цільової аудиторії.

Визначення національних та іно-національних тенденцій мистецького явища "музичний театр Пуччіні". Дослідження історичного місця Дж. Пуччіні в оперній еволюції ХХ ст. Відновлення його пріоритету у визначенні первинних компонентів сучасної оперної естетики.

Особливості структури музичного тексту і шляхи його розуміння та інтерпретації. Втілення глибини і широти інформації, яка закладена у музичному тексті композиторських творів у виконавській інтерпретації. Музичний текст як складний діалогічний феномен.

Дослідження витоків появи фольклору в українській естраді. Аналіз творчості сучасних фолк-гуртів і виконавців, виявлення автентичних варіантів народних пісень в їх репертуарі. Фестивальний рух фолк-музики і тенденції фольклоризації вокальних шоу.

Вивчення феномена часу у його людському смислотворчому призначенні. З’ясовано, на основі яких специфічних засобів формується музичний час у фортепіанній творчості, як узгоджується ідея музичного часу з формою та змістом виконавської інтерпретації.

Опис музичного часопростору Ф. Шуберта як довербальної смислової системи, що визначає типологію і змістово-стильові якості його композиторського мислення. Риси трансформації романтичного двосвіту. Особливості поєднання рис сюїтного і сонатного хронотопів.

Характеристика музичних жанрів і напрямків: віденська школа, авангард і серіалізм, радянський авангард, спектралізм, мінімалізм і постмінімалізм, нова консонантність, garage, Deep House, Trance, Progressive, Techno, Hardcore, Trip-hop, Ambient, Gabber.

Новаторські традиції переломної доби кінця XIX - початку XX століття. Висвітлення ідеального, таємничого світу людської краси та гармонії за допомогою магічних образів-символів. Мелодійність і тяглість пісенного жанру у творчості Олександра Олеся.

Характеристика музичних інструментів українських традиційних мандрівних співців - музикантів, їхнє місце серед музичного інструментарію світу. Особливості кобзи ("козацької лютні") і бандури як різних за конструкцією, строєм і способом гри інструментів.

Визначення особливостей формування музичного інструментарію та обґрунтування феномену його використання в музичній практиці. Розкриття особливостей трактування музичних інструментів в теоретичному дискурсі в контексті історико-культурного розвитку.

Сутність "художньої концепції людини" та цілісна картина світу в інтерпретаціях сюжету. Аналіз драми "Пер Гюнт", індивідуально-композиторська стилістика Г. Ібсена. Символічна модель сучасної і міфічної людини в образі Гюнта, музичний супровід Е. Гріга.

Дослідження відомостей про окремих музикантів та музичних капел, які служили представникам давніх волинських княжих родів. Дослідження наявних матеріалів щодо музичних капел волинських воєвод та маршалків історія музичної культури Луцька та Волині.

Розгляд розвитку музичних комп’ютерних технологій, застосування їх у творчості сучасними українськими композиторами. Ресурс музично-звукових можливостей комп’ютерних технологій, створенню музичних технік, стимулювання палітри нової музичної жанровості.