Визначення особливостей функціонування музичної індустрії України від початку повномасштабної війни 2022 року. Використання сучасних українських естрадних пісень як засобу боротьби. Питання впливу мистецтва на емоційний та фінансовий стан життя українців.

Розгляд явища музичної інтенції та аналіз її ролі у комунікативних процесах естрадного вокального ансамблю. Теоретичне осмислення комунікативно-інтенціональних процесів, що полягають в особливій магічній властивості єднання кількох особистостей.

Визначення провідних рис музичної історіографії як музикознавчої дисципліни, здатної входити до гуманітарної науки. Суміжні предметно-методичні галузі музикознавства, культурології, естетики. Пріоритетні напрями розвитку історії музикознавчої теорії.

Музика як соціальна комунікація. Визначення соціокультурних функцій музики. Концепт музичної комунікації у працях науковців. Звукове відображення світу, життя і людини. Розпізнання емоцій, що становлять структуру художнього змісту музичного твору.

Дослідження музичного життя Вінниччини періоду незалежності України на прикладі провідних професійних та аматорських художніх колективів. Розкриття особливостей творчої діяльності Академічного камерного хору. Аналіз творчих здобутків художніх колективів.

Основні аспекти розвитку музичної культури Китаю середини ХХ ст. в контексті політичних реформ. Визначення політичного впливу в різні періоди розвитку музичної культури. Контент-аналіз для розкриття ідеологічної сутності документів Комуністичної партії.

Витоки ранньохристиянського музичного мистецтва від давньоєврейської, синагогальної псалмодії, до старовинних сирійських, коптських наспівів. Вплив мелізматичних стилів Сирії та Єгипту на християнське мистецтво. Складові та літерні позначення звуків гами.

У статті охарактеризована музична культура Ірландії, яка мала сакральне значення і була важливою частиною ірландської культури, а також виявлені основні музичні інструменти, які домінували і культивувалися в стародавній та середньовічній Ірландії.

Аналіз впливу європейських романтичних музично-виражальних засобів на трансформацію маньчжурських народно-пісенних зразків. Оцінка творчих здобутків і жанрових зацікавлень китайського композитора Лю Хашті. Стилістичні особливості концерту "Цзінь Лінгсі".

Характерні риси музичної мови пісень з репертуару Стінга. Поетичні рядки його пісень насичені філософськими роздумами і яскравими метафорами. Інструментальний склад у аранжуваннях пісень, поєднання традиційних і рідкісних народних інструментів.

Окреслення традиційних і нових тенденцій у співвідношенні фольклор-композитор та підходу до народнопісенних джерел композиторів – "шістдесятників". Комплексний аналіз творів для виявлення стилістичних особливостей та специфічних моментів у розвитку жанру.

Визначення сутності музично-слухових уявлень, що виявляється в інтонації, яка є смисловим центром художньо-образного змісту музичних творів. Дослілдення та аналіз проблеми музичного мислення, що не є прерогативою виключно професійних музикантів.

Розгляд питань доцільності застосування в музичній педагогіці принципів системи К. Станіславського й загалом методики підготовки театральних акторів. Розкриття потенційних можливостей і педагогічних умов інтеграції принципів системи в навчальний процес.

Музична полістилістика як метод композиторської творчості: зміст явища у світлі теорії інтертекстуальності та гіпертексту. Феномен інтертекстуальності як шлях й засіб передачі інформації, спосіб побудови гіпертексту, система взаємодії культурних текстів.

Узагальнення існуючих в українській науковій думці точок зору щодо музичної регіоніки як напряму сучасного музикознавства, її специфіки, дефініції, методології та місця в системі культури. Проблеми, пов’язані зі станом дослідження музичної регіоніки.

Засоби музичної риторики як метамови барокового мистецтва в мандолінних концертах А. Вівальді. Тлумачення ритурнелів перших частин як основних тематичних структур барокового концертного циклу. Ключові ідеї та тези мандолінних концертів А. Вівальді.

Стильові засади творчості Ігоря Поклада. Характеристика театральної музики композитора, що є надзвичайно емоційною, ліричною і заснована на традиціях української естрадної пісні і драматичного театру. Синтез академічного симфонізма, фольклора і естради.

Покращення психофізичного здоров’я молоді в Україні музикотерапевичними методами. Оволодіння вмінням протистояти психологічному тиску, стресу та перенавантаженням в освітньому просторі. Корекція емоцій учнів, розвиток міжособистісного спілкування.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження музичної культури галицьких українців. Проаналізовано мистецькі аспекти шашкевичівських ювілеїв та концертів у Галичині до 1939 р. з точки зору музичного змісту концертних програм.

Аналіз нотних рукописів творів на тексти Т.Г. Шевченка з фондів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, що зберігаються у ЦДАМЛМ України. Розгляд камерно-інструментальних, симфонічних композицій, опери, балета, музики до драматичних кінофільмів.

Аспекти мистецько-виконавської діяльності провідних сучасних бандуристок Г. Менкуш, Г. Топоровської, Л. Посікіри, О. Герасименко, В. Дутчак та їх звернення до поетичної творчості Т. Шевченка. Композиторський внесок мисткинь у розвиток української музики.

Аналіз характерних ознак музичного постмодернізму. Виявлення особливостей та тенденцій розвитку сучасного музичного виконавства в контексті культури постмодернізму. Розгляд проблематики виконавської інтерпретації крізь призму концепції постмодернізму.

Аналіз проблематики музичного виконавства через метод експертизи та атрибуції джерельних фондів та баз даних Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Осмислення і узагальнення різних аспектів та концепцій інтерпретації музичного твору.

Подання музично-естетичного аналізу вокального циклу Б. Фільц "Золота колиска" до віршів Л. Костенко, виявлення специфіки форми і змісту композицій та загальної концепції вокального циклу. Значення циклу в розвитку українського концертного репертуару.

Ознайомлення з провідними центрами національної музичної культури, якими ставали маєтки гетьманів, поміщиків та багатих польських магнатів. Дослідження діяльності Олександра Івановича Лизогуба - одного із зачинателів української фортепіанної музики.

Історичні передумови та шляхи становлення музичної культури регіону. Концертно-виконавська діяльність та специфіка репертуару колективів і окремих виконавців. Творчий доробок місцевих композиторів й значення їх творчості для розвитку музичного мистецтва.

Аналіз фактів з різних мистецьких напрямів життя західних областей України у 1941-1944 рр. Підтримка діячами музичної культури та освіти національно-визвольного руху, духу патріотизму та національної свідомості українського народу в період окупації.

Окреслення історико-соціальних та культурних передумов становлення музичного життя Станіславова як одного з культурних центрів Галичини. Принципи музичної підготовки в навчально-виховних установах різного рівня. Тенденції розвитку театрального життя.

Простежено історичну динаміку розвитку музичного життя українців Зеленого Клину та Харбіна в умовах політичних та соціокультурних тенденцій першої третини ХХ ст. Виділено імена провідних митців Зеленого Клину та Харбіна, висвітлено їхні здобутки.

Висвітлення діяльності представників вірменського музичного мистецтва в українському культурному просторі та характеристика їхнього творчого доробку. Культурологічний огляд українсько-вірменських музичних зв'язків на сучасному етапі розвитку України.