Визначення можливості та специфіки діалогу в постсучасній ситуації. Варіанти співвідношення основності і безосновності в людському переживанні дійсності. Аналіз ідеї діалогу в західній філософській традиції. Діалогічні відносини в постсучасній ситуації.

Негативна роль у процесі єднання спільнот епістемологічної й гносеологічної обмеженості. Продуктивні підходи і стратегії, що спираються на конструктивізм, людиномірність і антропологічні концепції. Висока активність організованих молодіжних спільнот.

Проблема зародження філософії як форми суспільної свідомості в контексті взаємозв’язку моделей комунікації та матеріальних основ життя суспільства на прикладі стародавньої Греції. Показано необхідність діалогу як способу продукування філософських ідей.

Історія формування філософського діалогу. Діалогічно-софійний характер давньоруського християнського любомудрія. Діалогічний принцип пошуку істини у філософській спадщині Г. Сковороди. Засади толерантності та гуманізму в українській ренесансній традиції.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Можливості когнітивного підходу до моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь. Розвиток інтеррогативної логіки.

Складові міжособистісної сфери, яка відбувається внаслідок встановлення діалогічного стосунку між суб’єктами. Встановлення стосунку "Я-Ти" між людьми внаслідок здійснення міжособистісної відкритості суб’єкта суб’єкту. Аналіз концепції діалогу М. Бубера.

Дослідження літературного жанру рок. Прояв концептів "філософії діалогу" на художньому рівні. Розгляд діалогічної природи рок-твору. Типи діалогу: дискурс, комунікація, буття-спілкування. Творчість рок-виконавців як феномен некласичної філософії.

Розгляд можливостей та перспектив застосування діалогічного підходу до осмислення і розв’язання конфліктних ситуацій у сучасному українському суспільстві, пошуку шляхів примирення. Умови запровадження засад у політичній, культурній, релігійній сферах.

Діалогічна основа релігійно-філософських концепцій колективності, їх догматична та інтелектуальна складові, атрибутивні характеристики. Місце соборної моделі як бажаного ідеалу спілкування і спільного життя людей, підпорядкування православним цінностям.

Загальна характеристика компонентів філософського збагачення процесу побудови культурно-освітнього простору. Аналіз філософсько-антропологічної рефлексії Г. Сковороди. Розгляд особливостей становлення особистості в культурно-освітньому просторі.

Експлікація діахронічної історіософської моделі Гесіода. Етапи людської історії в "Міфі про раси". Вплив змін небесної політики на принципи організації людського гуртожитку. Висвітлення проблеми невідповідності фактичного сущого та морального належного.

Сутність та основні підходи щодо тлумачення поняття "цифрова риторика" в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. зародження самого терміна "цифрова риторика", що відкриває нові наукові дискусії.

Аналіз феномена емоційного вигорання працівників, з яким зіштовхнувся соціум на початку ХХІ ст. Огляд впливу діджиталізації у сучасній виробничій сфері на зникнення популярних у попередні роки професій, на символічне виробництво та обмін суспільства.

Особливості сучасного стану правової аксіології. Вивчення дієвих аспектів аксіологічно-ціннісних проявів у філософії права. Форми буття цінностей у контексті правової аксіології. Розгляд права як інструменту забезпечення свободи та прав людини.

Релігійно-філософське обґрунтування розвитку. Поєднання динамізму як філософського напрямку, який виникає первенем світу творчісну силодію, з усіма розвитками. Філософія життя, емерджентно-теїстичний еволюціонізм, універсал-історичний еволюціонізм.

Соціально-філософський аналіз ділового спілкування як самостійного явища громадського життя. Зіставлення спілкування та ділового спілкування як загального й особливого. Якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування.

Діонісійське та аполлонівське начала як полюси, що формують духовну культуру. Визначення спорідненості філософської та художньої моделей світу. Дослідження й обґрунтування своєрідності прояву діонісійського та аполонійського у творчості Лесі Українки.

Дослідження політичних та ідеологічних дискусій між консерватистами та націоналістами, прихильниками соціалізму. Характеристика праці В'ячеслава Липинського "Хам і Яфет". Розгляд консерватизму владики Г. Хомишина та консервативних засад у книзі Корсака.

Дослідження перебігу політичних та ідеологічних дискусій між консерватистами та націоналістами, прихильниками соціалізму. Консервативні погляди В. Липинського. Консерватизм владики Г. Хомишина. Українське середовище консерватистів у ІІ Речі Посполитій.

Сутність та ознаки людської діяльності. Діяльність людини і поведінка тварин. Структура діяльності, її суб'єкт і об'єкт. Співвідношення мети і засобів її досягнення. Зв'язок і відмінність потреб і інтересів людини. Групи потреб та їх характеристика.

Дослідження діяльності як субстанціонального підґрунтя щастя. Вивчення щастя як багатоелементної системи, дослідження її основних елементів. Аналіз феномену щастя у перетворюючій, пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, комунікативній діяльності людини.

Роль историков в современном мире, их вклад в формирование нашего понимания прошлого. Возможности и ограничения дисциплинарной истории в интерпретации исторических событий. Методы и технологии взаимодействия исторической науки с другими областями знания.

Дослідження коменіологічних студій українського емігранта Д. Чижевського, його внеску у розвиток чехословацької коменіологічної науки. Огляд основних коменіологічних праць літературознавця. Аналіз педагогічних і філософських поглядів Я.А. Коменського.

З'ясування поглядів вченого на проблему взаємозв'язку між духовною культурою епохи і її філософською думкою та на проблему "національної філософії". Аналіз історико-філософської концепції Д. Чижевського та концепцій російських істориків філософії.

Теоретичний аналіз історико-філософських досліджень Д. Чижевського з точки зору їх проблематики, методології, змісту та актуальності в сучасному контексті. Наукове значення "виокремлення" української філософської традиції з загальноросійського контексту.

Дослідження певних аспектів проблеми інституалізації тих механізмів, що приводять до перманентного відтворення засад десуб’єктивації людини на рівні її безпосередньої життєдіяльності. Проблема втрати людиною власної суб’єктності в історичному вимірі.

Дослідження особливостей феномену покликання як екзистенційно-онтологічного підходу, уособленого М. Гайдеггером. Поєднання розгляду концепцій К’єркегора, Гайдеггера та Левінаса. Розуміння людиною особистого буття і блага її співіснування з іншими людьми.

Поняття квантової заплутаності, його роль у фізиці, філософії, у оновленні світогляду. Контекст введення поняття заплутаності: дискусія щодо мисленого експерименту Ейнштейна-Подольського-Розена. Порівняльний аналіз студій Шредінгера, фон Неймана і Ландау.

Детально досліджено питання субкультур у культурфілософському аспекті. Зокрема, порушено питання вивчення домінантних субкультур, а в їх складі – проблем парадигми філософії культури і загальної теорії та історії субкультур у постмодерному дискурсі.