Философское направление киники, и Диоген как яркий представитель этого направления. Основные элементы кинической философии. Безграничная духовная свобода, пренебрежение к обычаям и общепринятым нормам жизни. Вызывающее экстремистское поведение философа.

Выявление взаимных отношений фигуры греческого бога Диониса и фигуры сверхчеловека в философии Ницше. Метафорическое выражение страданий, порожденных принципом индивидуализации, в мифе о Дионисе Загрее. Дионисизм в произведении "Так говорил Заратустра".

Сравнение аргументов как против, так и за возможное историческое существование Диотимы Мантинейской, философа-досократика, жрицы Элефсинских мистерий, наставницы Сократа в вопросах эроса. Аргументы от художественности "Пира" и от иронии Сократа.

Дирк Корнхерт - духовный наследник Эразма Роттердамского, гуманист-мыслитель, который занимался вопросами этики. Положение о свободе воли человека - теоретическая база выступлений Корнхерта против фанатизма и нетерпимости ортодоксального кальвинизма.

Аналіз взаємозалежності позитивного і негативного у розвитку особистості. Методичні прийоми і ставлення особистості до вибору себе серед безмежних потенціалів життя. Здатність синтезувати проблеми самовдосконалення як джерело суспільної творчості.

Возможности дискретного математического моделирования как метода познания сложных саморазвивающихся систем. Формально-аксиологический аспект философских категорий: "сложность" и "простота"; "развитие" и "саморазвитие"; "организация" и "самоорганизация".

Розкриття особливостей культурних і змістовних форм владного та масового дискурсів в основних підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Визначення антропного змісту дискурсивних масивів владної мовленнєвої діяльності.

Філософські засади вивчення дискурсу влади в сучасних соціально-гуманітарних дисциплінах. Діяльність Мішеля Фуко щодо встановлення особливостей дискурсу влади. Розкриття кратологічного механізму у контексті взаємодії масової свідомості та влади.

Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.

Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

Выявление социального и философского характера конституирования субъекта. Исследование двойственности связи дискурсивности и речедействия посредством обращения к социологической теории структурации и постструктуралистским концепциям интертекста.

Суть проблеми ідентичності, яка постає питанням про цілісність людської особистості у фрагментованій соціальній реальності. Становлення та популяризація поняття "ідентичність" як прямий наслідок розгортання філософської і політичної думки епохи Модерну.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.

Исследование темы ненависти в ницшеанстве, что связано с особыми герменевтическими трудностями: проявление ненависти в смысловой множественности, соседство с пафосом человеческого совершенства, парадокса отношений и взаимопереходов с понятием любви.

Рассмотрение истории дискурса о моральной оправданности использования экстракорпорального оплодотворения и применяемых с ним вспомогательных репродуктивных технологий. Опасения негативных последствий применения технологий, высказываемые философами.

Смысловое наполнение пространства - фактор, который во многом определяет переживание внутреннего единства или разлада человека с миром. Глобализация, быстрое развитие многокультурных городских обществ - процессы, актуализирующие поиск идентичности.

Изучение сущностных черт реализуемого властями современных государств дискурса политико-правовых идей, которые приобретаются им в реалиях сетевого общества. Анализ положений социального реализма Р. Коллинза, Н. Розова и тезисов акторно-сетевой теории.

Концептуальное осмысление дискурса идей и политико-правовых практик в прочтении современного общества как "сетевого". Его специфика и черты. Коллинзовское понимание генезиса и оформления идей. Идейная детерминация общественных процессов и преобразований.

Аналіз основних напрямів та концепцій філософії права. Різноманітність філософських підходів до розуміння права - від класичних теорій природного права до сучасних критичних та постмодерністських концепцій. Вплив цих теорій на сучасну правову практику.

Аналіз історії європейського дискурсу про секуляризацію як осмислення інтелектуалами Нового часу історії власної цивілізації. Саморозуміння модерну в дискурсі про індустріалізацію. Розуміння Кантом релігійності і Бога. Секулярна форма есхатології.

Самопроектування як опосередкований результат власного історичного становлення. Історичне вироблення практик самопроектування у контексті горизонту авторства. Трансформування принципу авторства у суб’єктну парадигму. Самопроектування життєвої позиції.

Свобода як універсальна культура суб’єктного ряду, що фіксує можливість діяльності і поведінки в умовах відсутності зовнішнього цілепокладання, результат боротьби. Загальна характеристика основних законів Хамурапі, знайомство з особливостями змісту.

Методологические проблемы изучения социальной эволюции в условиях глобализации. Исследование особенностей неолиберализма в отношении к современному цивилизационному развитию и обоснование необходимости альтернатив неолиберализму с учетом опыта России.

Основні філософсько-естетичні концепції стилю вітчизняної і західної філософської думки. Дискурс стилю української видовищної і драматичної культури як системa знаків у процесі їхнього застосування з перспективи трансформації образу людини і світу.

Аналіз основних публікацій Василя Кременя, присвячених питанням філософії освіти. Дослідження впливу творчого доробку Василя Кременя на формування та еволюцію підходів до філософської інтерпретації вітчизняної та світової освітньої проблематики.

Логічний ланцюг Габермаса, який намагається з допомогою полеміки з Дітером Генріхом відповісти на питання: "Що є метафізикою". Історико-філософський екскурс за працею Габермаса "Метафізика після Канта". Сценарій подолання кризи інтелектуальної культури.

Здійснення експлікації одного з підрозділів роботи Юргена Габермаса "Постметафізичне мислення", який має назву "Метафізика після Канта". Доведення захисних положень посткантівської метафізики, що нехтує істину. Подолання Габермасом інтелектуальної кризи.

Основні тенденції розвитку вчення про дискурс. Дискурсивне проявлення реалій сучасного життя завдяки інформації та комунікації. Розуміння поняття "дискурс" як соціокультурного феномену, який виступає комплексом комунікативних подій між суб’єктами.

Изучение основных понятий социальной теории Ю. Хабермаса, получившей название "делиберативной демократии". Рассмотрение либерализма, который склонен преувеличивать роль негативных свобод человека. Инструменталистское понимание принципов демократии.