Аналіз давньогрецьких ідей щодо необхідності формування самостійної особистості, здатної виконувати громадянські обов’язки представниками філософських шкіл епохи Просвітництва. Основні ідеї, на яких ґрунтується прогресистській оптимізм просвітників.

Доля як філософське поняття, покликанням якого є відображення особливостей приватного буття окремо взятого суб’єкта. Лицемірство - скріплювальний елемент соціального простору, який сприяє нівелюванню індивідуальної цілісності та осібності людини.

Зміст феномена долі як світоглядного поняття, що істотно впливає на розвиток індивідуальної і суспільної свідомості. Процес становлення категорії "доля" в історії філософської думки. Соціальне буття як фактор, що визначає значення суспільного життя.

Становлення категорії "доля" в історії філософської думки. Характеристика ідеї про долю як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини. Сутність соціального буття як фактора, що визначає логіку і значення суспільного життя та його спрямованість.

Рассмотрение пространства жилого дома и храма, определение их родственных сакральных характеристик, обусловленных архетипом коллективного бессознательного. Наделение архитектурных сооружений магическими свойствами ввиду утилитарной необходимости зданий.

Формализация дискуссий, развертывающихся в современных философских журналах. Использование новым участником дискуссии предшествующей дискуссии целиком в качестве поддержки своего собственного тезиса. Аргументация, связанная с отношением поддержки и атаки.

Дополнительность как одна из составляющих бытийственного фундамента познания, укорененного в человеческой размерности. Определение понятия "человеческая размерность". Специфика познавательной деятельности человека в контексте человеческой размерности.

Причины экономического и нравственного кризиса тридцатых годов в Америке. Отображение "отчуждения масс" под воздействием психологии войны. Преобладание идей экзистенциализма в искусстве. Характеристика театра Ж. Сартра, уравнивание свободы и трагедии.

Формирование механизмов понимания до логической формы. Мера воспринимаемости образа в доречевых синтаксических формах. Изучение кореферентных доречевых синтаксических структур в контексте реперцепции. Анализ оценки в структуре интонационного синтаксиса.

Зроблено спробу показати, що досвід етичного - це допредикативний досвід. Теоретичним тлом служать концепції досвіду Едмунда Гуссерля та Еммануеля Левінаса. Досліджується проблема появи Іншого в досвіді та підкреслюється етичний характер такої ситуації.

Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. з урахуванням сучасних підходів до аналізу становлення змісту філософських понять. Напрямки еволюції змісту поняття досвіду.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії. Визначення основних методологічних положень дескрипції досвіду в неокантіанстві, прагматизмі, аналітичній філософії мови, феноменології.

Генезис нових ідей. Виділення в якості вихідної "клітинки" творчого процесу ембріональної ядерної протосеми креативного каталітичного полісемантичного поля. Психосемантичний аналіз становлення теорії відносності. Ембріонально-генетична стратегія мислення.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.

Свідомість як здатність людини пізнавати об'єктивну дійсність. Предмети і явища об'єктивної дійсності. Емоційно-ціннісні критерії життєдіяльності, що виражаються в стимулах, вчинках, бажаннях. Розуміння закономірностей природних і суспільних процесів.

Актуалізація філософсько-правового дослідження поняття справедливості. Визначення його зв'язку з поняттям відповідальності, вираженого не лише в характері людини, а й у її почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, свідомості й у проявах поведінки.

Аналіз основного положення етики стоїцизму. Особливість обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини. Розуміння, мужність, здоровий глузд і справедливість як основні чесноти стоїки. Дослідження проблем самовдосконалення особистості.

Аналіз статті Ю. Завгороднього "Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті роки)" в методологічному, історико-філософському та лінгвістичному аспектах. Підходи до визначення індійської філософії. Погляди на тлумачення буддгі.

Вивчення індійської філософії в контексті інтеграції її ідей в українську філософію. Методологія дослідження індійських текстів духовного канону. Аналіз термінів майя, буддгі, манас, індрія, атман, Брагма, відья, авідья, бгакті в індійській філософії.

Розвиток систематичних класифікацій з давнини до середини XIX ст. Десяткова класифікація Мельвіля Д'юї і її вплив на розвиток класифікаційної теорії і практики. Вплив класифікації двокрапкою Рангантана на розвиток сучасної теорії і практики класифікацій.

Англомовна традиція філософського дослідження соціальних норм як основного шляху визначення соціального ладу. Основні положення філософії соціального договору Томаса Гобса. Виокремлення у понятті справедливості формальної та змістової складових.

Комплексний аналіз дослідження проблеми "розкладання капіталістичної культури" та її висвітлення у зарубіжній філософії першої третини ХХ ст. представником філософської думки УРСР П. Демчуком. Ірраціоналізації європейської філософії першої третини ХХ ст.

Комплексний аналіз дослідження проблеми "розкладу капіталістичної культури" та її висвітлення в зарубіжній філософії першої третини ХХ ст. представником філософської думки УСРР 20-х – 30-х рр. ХХ ст. П. Демчуком. Ірраціоналізація європейської філософії.

Дослідження історико-філософських праць, які порушують проблему раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці XI-XVII ст. Характеристика методів проведення протиставлення та синтезу різних точок зору тих чи інших поглядів мислителів.

Дослідження і рецепція творчої спадщини Г. Сковороди у Німеччині. Аналіз діяльності Роланда Піча в даній сфері. Демонстрація єдності містики й метафізики у філософії Сковороди відповідно до того, як вона забезпечувалася у його вченні про самопізнання.

Поняття, значення та сутність "живого організму". Стан і потенційні можливості наявних матеріальних сил людської тілесності. Взаємодія діючої і активної сили людського організму. Підхід до процесу еволюції людської тілесності, специфіка живих сил.

Проблема дослідження традиції в різних аспектах культури. Процес взаємодії духовних чинників зі станом середовища, в якому відбувається зародження, становлення і розвиток традицій. Відповідальність людини і суспільства за наслідки своїх дій і устремлінь.

Огляд передісторії та основних джерел дослідження філософії Канта в Україні за останні тридцять років. Потенціал попередньої традиції опрацювання його філософії. Роль Кантівського товариства в Україні, ґрунтовні українські публікації щодо цього питання.

Основные философы и школы досократовской философии, направления их исследований: милетская, Гераклит Эфесский, элеаты, пифагорейское учение, Эмпедокл, Анаксагор, древнегреческие атомисты. Оценка достижений данных представителей и их роль в мировой науке.