Теорія розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезі органічного злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці. Вплив та вирішальна роль особистісного, суб'єктивного фактора на всю наступну філософську думку.

Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.

Ґрамші, Волошинов, Пазоліні: моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії. Спроба по-новому визначити проблему мови як засадничу для марксистської філософії практики. Інтелектуали як слуги гегемонії. Місце мови у філософії практики.

Головне завдання сучасної освіти. Аналіз філософсько-освітньої концепції П. Фрейре в контексті модернізації освітніх процесів та їх переорієнтації на соціокультурні реалії, розробку, вдосконалення й реалізацію пріоритетів, стратегій суспільного розвитку.

Засади духовно-інтелектуального та визначеного ним повсякчасно-буттєвого Опору в безпрецедентно жорстоких до українства тоталітарних реаліях 1930-50-х років. Феномен О. Довженка як підтвердження українського духовно-інтелектуального й буттєвого Опору.

Роль та значення цінностей у діалозі культур. Аналіз діалогу культур, представники яких діють саме з позиції носіїв цінностей, не зосереджуючись на проблемах мовного та етнічного вимірів ідентичності. Дослідження морально-етичних вимірів діалогу.

Універсальний характер ідей космізму, аналіз можливості їхнього застосування для вирішення сучасних проблем людства. Сукупність питань, що були запропоновані космістами, їх актуальність та значимість для суспільства. Способи вирішення сучасних проблем.

Характеристики наукової та релігійної картин світу як складові елементи культури. Механізми функціонування феномену публічної сфери в контексті комунікативного простору культури. Моделі діалогу релігії та науки в контексті культурних перетворень.

Специфіка та домінантні характеристики наукової, релігійної картин світу як складових елементів культури. Механізми функціонування публічної сфери в контексті комунікативного простору культури. Аналіз домінантних моделей співвідношення науки та релігії.

Аналіз проблеми гармонізації міжособистісних відносин і розвитку суспільства як складноорганізованої системи висвітленої в ракурсі "діалогізації" комунікації, що являє собою особливий тип спілкування й відрефлексовані з погляду психологічних підходів.

Визначення можливості та специфіки діалогу в постсучасній ситуації. Варіанти співвідношення основності і безосновності в людському переживанні дійсності. Аналіз ідеї діалогу в західній філософській традиції. Діалогічні відносини в постсучасній ситуації.

Негативна роль у процесі єднання спільнот епістемологічної й гносеологічної обмеженості. Продуктивні підходи і стратегії, що спираються на конструктивізм, людиномірність і антропологічні концепції. Висока активність організованих молодіжних спільнот.

Проблема зародження філософії як форми суспільної свідомості в контексті взаємозв’язку моделей комунікації та матеріальних основ життя суспільства на прикладі стародавньої Греції. Показано необхідність діалогу як способу продукування філософських ідей.

Історія формування філософського діалогу. Діалогічно-софійний характер давньоруського християнського любомудрія. Діалогічний принцип пошуку істини у філософській спадщині Г. Сковороди. Засади толерантності та гуманізму в українській ренесансній традиції.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Можливості когнітивного підходу до моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь. Розвиток інтеррогативної логіки.

Складові міжособистісної сфери, яка відбувається внаслідок встановлення діалогічного стосунку між суб’єктами. Встановлення стосунку "Я-Ти" між людьми внаслідок здійснення міжособистісної відкритості суб’єкта суб’єкту. Аналіз концепції діалогу М. Бубера.

Дослідження літературного жанру рок. Прояв концептів "філософії діалогу" на художньому рівні. Розгляд діалогічної природи рок-твору. Типи діалогу: дискурс, комунікація, буття-спілкування. Творчість рок-виконавців як феномен некласичної філософії.

Розгляд можливостей та перспектив застосування діалогічного підходу до осмислення і розв’язання конфліктних ситуацій у сучасному українському суспільстві, пошуку шляхів примирення. Умови запровадження засад у політичній, культурній, релігійній сферах.

Діалогічна основа релігійно-філософських концепцій колективності, їх догматична та інтелектуальна складові, атрибутивні характеристики. Місце соборної моделі як бажаного ідеалу спілкування і спільного життя людей, підпорядкування православним цінностям.

Загальна характеристика компонентів філософського збагачення процесу побудови культурно-освітнього простору. Аналіз філософсько-антропологічної рефлексії Г. Сковороди. Розгляд особливостей становлення особистості в культурно-освітньому просторі.

Експлікація діахронічної історіософської моделі Гесіода. Етапи людської історії в "Міфі про раси". Вплив змін небесної політики на принципи організації людського гуртожитку. Висвітлення проблеми невідповідності фактичного сущого та морального належного.

Осмислення процесів трансформації морально-етичної еволюції людства. Взаємозумовленість трансцендентного й екзистенційного способів буття людини. Діахронно-синхронний період дивергенції і конвергенції індоєвропейської етнічної спільноти та її протомови.

Сутність та основні підходи щодо тлумачення поняття "цифрова риторика" в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. зародження самого терміна "цифрова риторика", що відкриває нові наукові дискусії.

Аналіз феномена емоційного вигорання працівників, з яким зіштовхнувся соціум на початку ХХІ ст. Огляд впливу діджиталізації у сучасній виробничій сфері на зникнення популярних у попередні роки професій, на символічне виробництво та обмін суспільства.

Особливості сучасного стану правової аксіології. Вивчення дієвих аспектів аксіологічно-ціннісних проявів у філософії права. Форми буття цінностей у контексті правової аксіології. Розгляд права як інструменту забезпечення свободи та прав людини.

Релігійно-філософське обґрунтування розвитку. Поєднання динамізму як філософського напрямку, який виникає первенем світу творчісну силодію, з усіма розвитками. Філософія життя, емерджентно-теїстичний еволюціонізм, універсал-історичний еволюціонізм.

Соціально-філософський аналіз ділового спілкування як самостійного явища громадського життя. Зіставлення спілкування та ділового спілкування як загального й особливого. Якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування.

Діонісійське та аполлонівське начала як полюси, що формують духовну культуру. Визначення спорідненості філософської та художньої моделей світу. Дослідження й обґрунтування своєрідності прояву діонісійського та аполонійського у творчості Лесі Українки.

Дослідження політичних та ідеологічних дискусій між консерватистами та націоналістами, прихильниками соціалізму. Характеристика праці В'ячеслава Липинського "Хам і Яфет". Розгляд консерватизму владики Г. Хомишина та консервативних засад у книзі Корсака.