Рассмотрение связи между абсурдом и экзистенциальным знанием. Экзистенциальное знание имманентно субъекту в каждый момент его существования и в связи с этим предполагает не рефлексию над собой, а прояснение посредством абсурдного опыта недвойственности.
Тенденції ставлення людини до старіння. Стереотипні характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в історичному контексті та відображенні у художній літературі. Соціально-філософський та культурологічний аспекти девальвації цінності життя людини.
Основні тенденції ставлення людини до свого старіння. Характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в конкретно-історичному контексті та відображенні у художній літературі. Особливості ставлення до людей похилого віку як до "соціального баласту".
Розв’язання естетико-етичної дихотомії як одного із принципових питань для еволюціоністської філософської парадигми кінця ХІХ - початку ХХ століття. Протиставлення естетичного та етичного як двох вимірів єдиного культурного процесу в праці Шрі Ауробіндо.
Уявлення китайських і європейських теоретиків про особистість людини як суб’єктивованого чинника. Суттєві суперечності між їх підходами у горизонті світосприймання, сприйняття часу і простору, розуміння явища особистості людини, її генезису і функціоналу.
Рецепція історичного досвіду як основи конституювання в сучасних умовах - риса філософського мислення ХХІ ст. Капіталізм, індустріалізм, нові практики контролю над людьми, державна монополія на легітимне насильство - інституційні ознаки сучасності.
Діалектика як методологія наукового пізнання, творчості. Теорія розвитку "абсолютної ідеї і духу", матеріального світу. Логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку. Значення терміна "метафізика" в історико-філософському аспекті.
Дослідження детермінант, що визначають нову парадигму вищої освіти, аналіз їх впливу на стратегічні напрямки розвитку університетів. Визначення трансформаційних процесів у вищій школі, обумовлених глобальними викликами, що притаманні університетам світу.
Діалектика сталого і змінного в культурі як відображення закономірностей розвитку і зміни ціннісних уявлень про світ та буття людини в ньому. Своєрідність національних образів культури в їх сутнісній визначеності як духовної основи людського буття.
Філософський аналіз категорії "цінність". Збереження системи культурних і духовних цінностей. Поняття національного патріотизму. Ціннісний зміст людського буття. Зміцнення гуманістичних ідеалів і принципів. Розвиток особистості на духовноморальній основі.
Суть проблеми взаємин людини і суспільства в філософській антропології визначного представника сучасної японської філософії Вацудзі Тецуро. Розгляд внутрішньо суперечливої сутності людської особистості в її взаєминах з іншими індивідами та суспільством.
Причини виникнення антагоністичної напруги, що лежить в основі соціального поштовху. Висвітлення функції конфлікту як необхідної екзистенційної домінанти соціальних перетворень. Демонстрація опосередкованих наслідків інтерперсональної конфронтації.
Аналіз "загальних для всього людства" і "класових" категорій у широких філософсько-гуманістичних сенсах щодо категорій "виховання" і "виховання" у вузькому сенсі. Методологія, діалектика їх взаємодії. Принципи "підпорядкованої" діалектики в нових умовах.
Діалектика порядку та хаосу в розвитку соціального світу. Застосування синергетики у вивченні соціального світу. Взаємозв’язок порядку та хаосу, як діалектичне протиріччя. Глобалізація як формат ускладнено інформаційних, інноваційних відносин суб’єктів.
Дослідження взаємозв’язку свободи та відповідальності у правовому суспільстві. Аналіз особливостей їх прояву на особистісному та суспільному рівнях. Розгляд сутнісних характеристик свободи та відповідальності у трикутнику "громадянин-суспільство-держава".
Аналіз процесів, що відбуваються в сучасному світі і своїм результатом мають перехід від домінування секулярної системи ціннісно-світоглядних пріоритетів до ствердження постсекулярного простору буття. Осмислення проблем існування людини та спільноти.
Ознайомлення з витоками розуміння соціальної відповідальності у працях філософів Стародавнього світу. Обґрунтування переходу від соціально-політичного та правового трактування до релігійного. Аналіз соціальної відповідальності в період Нового часу.
Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.
Дослідження проблеми діалектики творчості в поглядах різних мислителів (філософів) Києво-Могилянської Академії. Аналіз діалектики об’єкта та суб’єкта творчості, діалектики старого та нового, традицій і новаторства опираючись на принцип історизму.
Аналіз соціокультурного і філософсько-антропологічного підхду до цілісності як одного з адаптаційних механізмів у подоланні конфліктів, зовнішніх і внутрішніх у сучасному суспільстві ризику. Пріоритет цінностей зумовлюється світоглядною культурою людини.
Трактування терміну "діалектика" філософами різних часів, його значення та напрямки аналізу. Історія формування, етапи та головний зміст законів діалектики: єдності та боротьби протилежностей, взаємоперебігу кількісних та якісних змін, заперечення.
Теорія розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезі органічного злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці. Вплив та вирішальна роль особистісного, суб'єктивного фактора на всю наступну філософську думку.
Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
Ґрамші, Волошинов, Пазоліні: моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії. Спроба по-новому визначити проблему мови як засадничу для марксистської філософії практики. Інтелектуали як слуги гегемонії. Місце мови у філософії практики.
Головне завдання сучасної освіти. Аналіз філософсько-освітньої концепції П. Фрейре в контексті модернізації освітніх процесів та їх переорієнтації на соціокультурні реалії, розробку, вдосконалення й реалізацію пріоритетів, стратегій суспільного розвитку.
Роль та значення цінностей у діалозі культур. Аналіз діалогу культур, представники яких діють саме з позиції носіїв цінностей, не зосереджуючись на проблемах мовного та етнічного вимірів ідентичності. Дослідження морально-етичних вимірів діалогу.
Універсальний характер ідей космізму, аналіз можливості їхнього застосування для вирішення сучасних проблем людства. Сукупність питань, що були запропоновані космістами, їх актуальність та значимість для суспільства. Способи вирішення сучасних проблем.
Характеристики наукової та релігійної картин світу як складові елементи культури. Механізми функціонування феномену публічної сфери в контексті комунікативного простору культури. Моделі діалогу релігії та науки в контексті культурних перетворень.
Специфіка та домінантні характеристики наукової, релігійної картин світу як складових елементів культури. Механізми функціонування публічної сфери в контексті комунікативного простору культури. Аналіз домінантних моделей співвідношення науки та релігії.
Аналіз проблеми гармонізації міжособистісних відносин і розвитку суспільства як складноорганізованої системи висвітленої в ракурсі "діалогізації" комунікації, що являє собою особливий тип спілкування й відрефлексовані з погляду психологічних підходів.
