Изучение соотношения языка и культуры, социальных и культурных аспектов мимической и жестовой коммуникации. Исследование эволюционного развития невербальных средств коммуникации, приведшее к появлению символов невербальных компонентов коммуникации.
Філософське осмислення проявів у дистанційній освіті опозиційного соціокультурного фактору як гуманізм. Основні параметри антигуманізму, його суспільно-історична зумовленість. Характеристики та діалектичний взаємозв’язок культури і дистанційної освіти.
Дослідження явища дисфункціональності інститутів соціалізації і виникнення девіантної поведінки молоді. Несприятливість сімейно-побутового середовища в соціумі. Дисфункціональність інститутів соціалізації молоді у сучасному українському суспільстві.
Рассмотрение основных признаков дисциплинарной и методологической идентичности аналитической философии изображений с целью определить ее отличия от других школ изучения визуального. Анализ основных линий в развитии аналитической философии изображений.
Намечаются ключевые аспекты философского рассмотрения дисциплинарных классификаций в различных науках (с опорой на различные российские научные классификаторы). Предлагается рабочее определение науки, критерии, позволяющее выявить принципы классификаций.
Патерналістська і апологетична філософські стратегії осмислення дитинства як культурно-антропологічного феномену. Виявлення глибинного єства, визначення місця, ролі, онтологічного статусу дитячості в існуванні індивіда, суспільства і культури загалом.
Ознакомление с положениями теории Фромма. Изучение соотнесения дихотомии, экзистенциального конфликта и структуры характера с феноменом одиночества. Анализ характерной черты современного общества - кризиса, негативно влияющего на духовный мир человека.
Анализ значения культурных норм публичного поведения для общества капиталистической экономики. Анализ работы "Культура и невроз" немецко-американского психолога К. Хорни, которая описывает культурогенез невроза как типического явления ХХ-ХХI веков.
Анализ проблемы концептуализации номадизма посредством дихотомии род-государство в связи с деконструкцией классической западной парадигмы. Рассмотрение социально-философских исследований сегментарных обществ в аспекте дихотомии рода и государства.
Рассмотрение связи между абсурдом и экзистенциальным знанием. Экзистенциальное знание имманентно субъекту в каждый момент его существования и в связи с этим предполагает не рефлексию над собой, а прояснение посредством абсурдного опыта недвойственности.
Тенденції ставлення людини до старіння. Стереотипні характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в історичному контексті та відображенні у художній літературі. Соціально-філософський та культурологічний аспекти девальвації цінності життя людини.
Основні тенденції ставлення людини до свого старіння. Характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в конкретно-історичному контексті та відображенні у художній літературі. Особливості ставлення до людей похилого віку як до "соціального баласту".
Розв’язання естетико-етичної дихотомії як одного із принципових питань для еволюціоністської філософської парадигми кінця ХІХ - початку ХХ століття. Протиставлення естетичного та етичного як двох вимірів єдиного культурного процесу в праці Шрі Ауробіндо.
Уявлення китайських і європейських теоретиків про особистість людини як суб’єктивованого чинника. Суттєві суперечності між їх підходами у горизонті світосприймання, сприйняття часу і простору, розуміння явища особистості людини, її генезису і функціоналу.
Рецепція історичного досвіду як основи конституювання в сучасних умовах - риса філософського мислення ХХІ ст. Капіталізм, індустріалізм, нові практики контролю над людьми, державна монополія на легітимне насильство - інституційні ознаки сучасності.
Діалектика як методологія наукового пізнання, творчості. Теорія розвитку "абсолютної ідеї і духу", матеріального світу. Логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку. Значення терміна "метафізика" в історико-філософському аспекті.
Дослідження детермінант, що визначають нову парадигму вищої освіти, аналіз їх впливу на стратегічні напрямки розвитку університетів. Визначення трансформаційних процесів у вищій школі, обумовлених глобальними викликами, що притаманні університетам світу.
Діалектика сталого і змінного в культурі як відображення закономірностей розвитку і зміни ціннісних уявлень про світ та буття людини в ньому. Своєрідність національних образів культури в їх сутнісній визначеності як духовної основи людського буття.
Філософський аналіз категорії "цінність". Збереження системи культурних і духовних цінностей. Поняття національного патріотизму. Ціннісний зміст людського буття. Зміцнення гуманістичних ідеалів і принципів. Розвиток особистості на духовноморальній основі.
Суть проблеми взаємин людини і суспільства в філософській антропології визначного представника сучасної японської філософії Вацудзі Тецуро. Розгляд внутрішньо суперечливої сутності людської особистості в її взаєминах з іншими індивідами та суспільством.
Причини виникнення антагоністичної напруги, що лежить в основі соціального поштовху. Висвітлення функції конфлікту як необхідної екзистенційної домінанти соціальних перетворень. Демонстрація опосередкованих наслідків інтерперсональної конфронтації.
Аналіз "загальних для всього людства" і "класових" категорій у широких філософсько-гуманістичних сенсах щодо категорій "виховання" і "виховання" у вузькому сенсі. Методологія, діалектика їх взаємодії. Принципи "підпорядкованої" діалектики в нових умовах.
Діалектика порядку та хаосу в розвитку соціального світу. Застосування синергетики у вивченні соціального світу. Взаємозв’язок порядку та хаосу, як діалектичне протиріччя. Глобалізація як формат ускладнено інформаційних, інноваційних відносин суб’єктів.
Дослідження взаємозв’язку свободи та відповідальності у правовому суспільстві. Аналіз особливостей їх прояву на особистісному та суспільному рівнях. Розгляд сутнісних характеристик свободи та відповідальності у трикутнику "громадянин-суспільство-держава".
Аналіз процесів, що відбуваються в сучасному світі і своїм результатом мають перехід від домінування секулярної системи ціннісно-світоглядних пріоритетів до ствердження постсекулярного простору буття. Осмислення проблем існування людини та спільноти.
Ознайомлення з витоками розуміння соціальної відповідальності у працях філософів Стародавнього світу. Обґрунтування переходу від соціально-політичного та правового трактування до релігійного. Аналіз соціальної відповідальності в період Нового часу.
Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.
Дослідження проблеми діалектики творчості в поглядах різних мислителів (філософів) Києво-Могилянської Академії. Аналіз діалектики об’єкта та суб’єкта творчості, діалектики старого та нового, традицій і новаторства опираючись на принцип історизму.
Аналіз соціокультурного і філософсько-антропологічного підхду до цілісності як одного з адаптаційних механізмів у подоланні конфліктів, зовнішніх і внутрішніх у сучасному суспільстві ризику. Пріоритет цінностей зумовлюється світоглядною культурою людини.
Трактування терміну "діалектика" філософами різних часів, його значення та напрямки аналізу. Історія формування, етапи та головний зміст законів діалектики: єдності та боротьби протилежностей, взаємоперебігу кількісних та якісних змін, заперечення.
