Проблема розриву між законами розвитку медичної практики та іншими сферами суспільно-економічної діяльності. Зміни медицини і медичної освіти у світлі головних тенденцій суспільної еволюції. Умови для використання найновіших відкриттів у медицині.

Філософське осмислення сутності етнічного споживання як світоглядно-антропологічного феномену на основі комунікативної дії між різними етнічними спільнотами. Аналіз чинників впливу на світоглядно-антропологічні особливості етнічної споживчої поведінки.

Філософсько—антропологічний вимір ідентичностей через дослідження понять "етнічності" та "етичного вибору". Значення етики та етичного вибору у формуванні етнічності і засад громадянського суспільства. Принципи формування і функціонування ідентичностей.

Сутність, атрибути, спрямованість впливу етнічного фактора на суспільні процеси. Форми прояву комунікативних відносин у вирішенні міжетнічних протиріч. Дослідження місця й ролі етнічного феномена в умовах мегатенденцій сучасного світового розвитку.

Здійснення філософського осмислення релігії в експлікації орієнтирів етнічної культури. Проведення осмислення релігії як форми суспільної свідомості у розкритті збігів та розбіжностей зі знаковою системою інформаційно-семіотичного поля етнічної культури.

Філософсько-історична реконструкція становлення етнокультурних цивілізацій. Наслідки зіткнення етнокультурних цивілізацій в контексті загальноцивілізаційного розвитку. Етнокультурний вимір основних цивілізаційних векторів "Захід-Схід", "Північ-Південь".

Вплив етнонаціонального чинника на безпеку та соціальну стабільність сучасного перехідного суспільства. Взаємозв'язок суспільного процесу з явищами, що відбуваються в етнонаціональній структурі держав з різними рівнями соціально-економічного розвитку.

Вивчення механізму впливу етнонаціонального чинника в процесі побудови й функціонування системи безпеки. Аналіз сутності безпеки на різних етапах розвитку суспільства. Характеристика особливостей формування системи безпеки українського суспільства.

Феномен безпеки як соціальної системи та місце етнонаціонального чинника в ній. Елементи системи національної безпеки, економічні, соціально-політичні, культурні процеси, стабілізуюча та дестабілізуюча роль етнонаціонального чинника в суспільстві.

Проблематика визначення поняття "етнос" у пострадянській етнопсихології. Основні підходи до визначення сутності етносу та його характеристики. Вивчення форм існування етнічних спільнот. Підходи до тлумачення терміну нації та її характерні ознаки.

Розгляд версій походження античного вчення про етос музики. Передумови його появи, природи походження та філософського значення. Аналіз ідеї єдності етичного і естетичного в музиці. Розкриття механізмів прояву етосу музики в музично-мистецькій практиці.

Пошук смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку в контексті нових освітніх практик. Аналіз ролі вчителя у формуванні філософсько-антропологічних та ціннісних основ освіти. Етика покликання в аспекті міжособистісної взаємодії педагога та учня.

Спроба переосмислення місця етосу, завдань та способу існування в сучасному освітньому просторі. Здійснюється зіставлення когнітивного та соціально-комунікативного (етичного) змісту філософування як такого із відповідними навчальними практиками.

Дослідження появи і сутності поняття "ехокамера" у сфері філософії. Практичні аспекти його застосування представниками філософської спільноти. Розгляд специфіки функціонування ехокамер за подібністю із функціонуванням резонатора й супутніх йому явищ.

Анализ модели "символа веры" Достоевского в восточном религиознофилософском и литературно-эстетическом ключе в корреляции с известным утверждением М.М. Бахтина о важности привлечения далеких культурных контекстов в процессе понимания конкретного явления.

Рассмотрение специфических особенностей художественно-философского метода Ф.М. Достоевского. Рассуждения Достоевского о границах и пределах современной ему науки. Философский анализ отрывка из романа "Бесы", действующим лицом которого является клоп.

Сущность поняти "носитель ценности". Атомизм Демокрита и его влияние на парадигму. Атомистическая комбинаторика Буддизма. Карл Поппер и Людвиг Витгенштейн и субстанционализм в философии. Структурализм как позитивное субстанциональное объяснение.

Анализ проблем обезличивания человеческих отношений и феномена бюрократизации в обществе. Понятие отчуждения человека при капитализме в учении Маркса. Разработка концепции товарного фетишизма в теории стоимости. Философские теории Маркузе и Хайдеггера.

Анализ вопросов соотношения первой и второй сигнальных систем в познании материального мира человеком. Обильное слюнотечение как физиологическая реакция организма при попадании лимона в ротовую полость. Особенности развития нервной системы у ребенка.

Самоцитирование как разновидность цитирования, входящего в инструмент публикационной академической коммуникации. Юридические запреты и ограничения на использование интеллектуальных продуктов. Изучение свойств публикационной академической коммуникации.

Типы и функции ссылок в публикационной академической коммуникации. Коммуникационные свойства академического интеллектуального продукта. Использование библиометрического анализа на основе РИНЦ в юриспруденции, его востребованность в научных публикаций.

Раскрытие тонких моментов взаимоотношения веры и знания. Вера как заключение субъекта о существовании чего-либо в условиях недостатка информации. Разработка основных аспектов проблемы идеального. Исследование базовой формы информации в обществе.

Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.

Соціально-філософські підходи до дослідження міста. Сутність сакральних міських просторів. Ідея ідеального міста та урбаністичні утопії. Ідея міста як спосіб самоусвідомлення та принцип формування міської свідомості: на прикладі "донецького міфу".

Зміна парадигми філософського мислення у XIX-XX ст. Основні проблеми та ідеї в європейській філософії XIX ст. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера. Сцієнтична філософія XIX ст. (позитивізм, емпіріокритицизм, марксизм). Антропологічна філософія XIX ст.

Визначення змісту і соціальної цінності правового гуманізму як чинника реформування кримінально-процесуального права та ключового принципу юриспруденції. Розробка філософсько-правового та концептуально-методологічного апарата у сучасній філософії права.

Аналіз єдиного освітнього простору, дослідження процесів його формування як новітнього соціального інституту. Розкриття механізмів впливу глобальних трансформаційних тенденцій, соціальних чинників та інформаційних технологій на особливості його розвитку.

Основи гуманістичного відношення людини до природи. Аналіз еволюції єдності гносеологічних та соціально-практичних аспектів як особливості гуманістичного відношення людини до природи. Потреби органічного поєднання екологічної етики та нової філософії.

Філософсько—релігієзнавче осмислення духовних основ православної традиції: взаємозумовленість догматики і містики, діалектична єдність апофатичного і катафатичного методів богопізнання в процесі обоження. Розуміння "Фаворського світла" як смислообразу.

Гносеологічне та філософське значення істини, парадигми її трактування. Концепції кореспонденції істини як відповідності знання предмету об’єктивного світу, та когеренції як відповідності знання знанню людському чи божому. Екзистенційний сенс істини.