Обговорення підходів у західній науковій традиції до дискурс—аналізу: теорії дискурсу М. Фуко, соціально-пізнавального підходу Т. ван Дейка, критичного дискурс-аналізу Н. Ферклау та Дуйсбурзької школи, дискурс—історичного методу Віденської школи.

Наскрізні дискурси самореалізації особистості в Інтернеті через сегментацію його комунікативного простору. Вплив Інтернету на спілкування й духовність людини. Перестороги щодо сценаріїв тотальної інформатизації суспільства. Стратегії поведінки у мережі.

Суть дискурсивної взаємодії влади і мас як чинника відображення позицій представників елітарних і масових верств у сучасній соціальній онтології. Вплив інформатизації на філософське осмислення комунікації. Модальність тоталітарного дискурсу влади і мас.

Глобалізація як відмінна риса сучасного суспільства. Розвиток нових соціально-політичних, економічних та ідеологічних тенденцій під час процесу глобалізації. Дискурсивна етика: загальне поняття, значення, властивості, переваги, предмет, головні вимоги.

Визначення ролі дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Розгляд теоретичної модернізації інституційного підходу в аналізі соціальних явищ - залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу.

Аналіз моделі гендерної ідентичності та процесуальності гендерних ідентифікацій. Вивчення їх симулятивно-конотативної перспективи. Розгляд поняття квазі-статі — конструкту соціокультурного порядку, який відображає споживацьке відношення до сексуальності.

Проблема легитимации правовых норм в политической философии. Проведен теоретический анализ легитимации права в современном обществе. Проанализирована идея возможности реализации политической справедливости на уровне наднациональных мировых сообществ.

Исследование творческого процесса с той позиции, внутри которой находится его инициатор, то есть исследователь находится на позиции художника. Исследование особенностей проблем философской герменевтики и управления креативными индустриями.

Анализ проблем понимания тайны происхождения человека. Исследование древнейшего и наиболее сложного для понимания искусства именования, которое, согласно древним источникам культуры, было присуще только богам и наиболее продвинутым служителям культа.

Исследование искусства именования, которое, согласно наиболее древним источникам культуры, было присуще только богам и наиболее продвинутым служителям культа. Ознакомление со взглядами Платона на данный вопрос. Анализ структурной антропологии Ж. Лакана.

Рассмотрение особенностей музыкального мышления с позиций эпистемологии. Обоснование ошибочности разведения научного и художественного мышления на уровне сферы когнитивной деятельности субъекта. Музыкальное искусство как локальная рациональность.

Значение и типология дискурса как ценностного языкового сообщества. Ценность дискурсивного анализа для религиоведения. Анонимность и креативность дискурса. Особенности формирования медийного и дискурсивного фактов. Процесс опредмечивания дискурса.

Общая характеристика англо-американской философии религии и теологии ХХ века. Знакомство с проблемами существования Бога и определения Его сущности. Рассмотрение основных направлений англо-американской философии религии. Сущность понятия "эмотивизм".

Аналіз сучасних когнітивних та філософських досліджень патологічності суб’єкта. Онтологічні умови конституювання суб’єкта у філософсько-клінічному дискурсі. Філософський дискурс патології суб’єкта в руслі екзистенціально-феноменологічної традиції.

"Зовнішня історія" виникнення "Критики сили судження", що ґрунтується передусім на листуванні філософа Імануеля Канта. Можливість існування якогось принципу apriori для почуття задоволення чи незадоволення. Особливості фази еволюції думки Канта.

Підходи щодо визначення сутності та складу фінансових важелів, їх класифікація за групами. Ознаки інструменту та важелю. Застосування системи фінансових важелів у діяльності суб’єктів підприємницької діяльності спеціальних (вільних) економічних зон.

Дискурсивні відмінності західної та східної свідомості. Особливості соціокультурної ситуації в Україні після занепаду комунізму. Визначення засад постмодернізму в українській науці та філософії, дискредитація та руйнування радянського метанаративу.

Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.

Дослідження маловідомих сторінок філософського життя Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Хронологічна та логічна реконструкція дискусії, яка розгорнулась між професорами світських і духовних навчальних закладів Києва, щодо місця філософії в системі освіти.

Хронологічна та логічна реконструкція дискусії, яка розгорнулась між професорами світських і духовних навчальних закладів Києва, щодо місця філософії в системі освіти. Особливість введення викладання філософії в середніх навчальних закладах Києва.

Дискусія як діалогічний метод творчої дiяльностi групи осіб, побудований на публічному, обговоренні актуального питання. Поняття дискусії, її основні правила, форми організації та важливі характеристики. Загальна характеристика диспуту та полеміки.

Рассмотрение специфики неоднозначного понимания свободы на примере двух политических моделей: советского коммунизма и российского капитализма. Уважение к человеку, предоставление возможности определять жизненные ориентиры самостоятельно, без принуждения.

Понятие "дискуссии", ее основные правила и вопросы. Характеристика принципов конструктивного характера спора. Особенности тактики защиты при дискуссии. Цели и сущность аподиктической, эвристической и софистической дискуссий, анализ их результатов.

Дискуссия о "консервативном экуменизме" как самостоятельном феномене, отличном от традиционных форм экуменического взаимодействия. Исторические формы экуменизма. Замечание Коэна о необходимости для него стремления к восстановлению церковного единства.

Этапы развития темы моральной ответственности. Обсуждение идеи М. Смайли об определении статуса ответственности не констатацией факта совершения тех или иных действий. Изучение "принципа альтернативных возможностей", суть моральной ответственности.

Этапы развития темы моральной ответственности. Рассмотрение примеров Х. Франкфурта и Д. Фишера о возможности моральной ответственности в ситуации отсутствия альтернативных вариантов. Рассуждения П. Строссона о реактивных и объективных установках.

В статье предпринимается имеющая теоретическое и практическое значение и характеризующаяся научной новизной попытка произвести рассмотрение в сравнении и сопоставлении смысловых координат. Расхождения и возможные совпадения их основополагающих установок.

Характеристика понятий "описание" и "объяснение" как общенаучных методов. Дискуссии о структуре объяснения в историческом познании в рамках аналитической философии истории. Представление схемы рационального объяснения в работах философов Дрея и Гемпеля.

Описание, объяснение, понимание в историческом познании. Специфика, отличающая исторический нарратив от художественного повествования. Дедуктивно-номологическая модель объяснения. Экспланандум, эксплананс, логический вывод. Идеи Гемпеля, принцип действия.

Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.