Визначення та характеристика поняття евристики з метою виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Дослідження та аналіз утилітарності евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Ознайомлення з рівнями структури аргументації.

Визначення поняття політичних цінностей, суть яких полягає в оцінці рівня й форми політичної свободи, перспектив її розвитку та вдосконалення. Поняття цінності. Аналіз європейського філософського спадку: св. Августин, Діонісій Аріопагіт, Еріуген, Спіноз).

Дослідження зв’язку філософської спадщини вітчизняних філософів XVI-XVII ст. з неоплатонічним вченням. Аналіз впливу ареопагітського неоплатонізму на формування концепції Бога та богопізнання у творчості Василя Суражського, Фікари, Клірика Острозького.

Дослідження категорії думки та її зв’язку зі знанням. Аналіз зв’язку лінгвістичної категорії думки із філософським вченням. Вивчення уживання предикатів пропозиційного відношення для визначення універсальної категорії об’єктивної та суб’єктивної думки.

Сутнісна складової поняття "культура" в контексті етнокультурного дискурсу. Етнокультурна самобутність українського народу як об’єкт філософських студій, запорука побудови громадянського суспільства, демократичної правової держави, політичної нації.

Наративна ідентичність як спосіб самоідентифікації людини шляхом вибудовування певного образу у формі оповіді про себе. Феномени інтенціональності та цілепокладання - одні з найважливіших передумов виникнення динамічності наративної ідентичності.

Принципи та упередження деяких діалектичних теорій античної та сучасної філософії, які використовуються для обґрунтування онтології. Аналіз критики метафізичних забобонів Гегеля та Маркса, яка ґрунтується на принципі феноменологічного розуміння буття.

Необхідність трансформування категорій "поетичне" - "прозаїчне" із теорії літератури в теорію естетики. Головна особливість емансипації романної форми як "естетики словесної творчості" з яскраво вираженим пріоритетом прозаїчного, повсякденного начала.

Аналіз сучасного соціокультурного середовища. Дослідження феномену людської ідентичності. Характеристика інтравертних та екстравертних процесів самоідентифікації. Вивчення концепції Д. Міда та теорії ролей. Природа дворівневої композиції сутнісних сил.

Особливий внесок у розвиток української томістичної філософії філософської теології видатного релігійного мислителя ХХ ст. А. Шептицького. Аналіз специфіки концептуального змісту рефлексії в цьому напрямку як оригінального національного феномену.

Особливості розвитку томістичної традиції в творчій спадщині представників української греко-католицької філософської та богословської думки першої половини ХХ ст. Специфіка концептуального змісту їх рефлексії в цьому напрямку як національного феномену.

Характеристика різних підходів до класифікації глобальних проблем людства. Аналіз сучасних уявлень про співвідношення загальнолюдських і групових інтересів. Гуманні принципи взаємовідносин держав і народів та їх ставлення до навколишнього середовища.

Огляд форм вираження і захисту інтересів народу, класифікованих за субстратними та діяльнісними атрибутами. Аналіз літосферних, атмосферних, біосферних, соціосферних та ноосферних інтересів народу. Філософські форми пізнання і захисту інтересів народу.

Показано, що ціннісне поле суспільного ідеалу громадянина виникає в публічному просторі через комунікацію. В наслідок зустрічі різних думок виникає певний рівнодіючий аспект, який породжує осмислену готовність, зрілість прийняти неприйнятний результат.

Огляд теоретико-доктринальних, методологічних, практичних аспектів існування, функціонування стану повсякденності та його впливу на формування людини в умовах місцевого самоврядування. Аналіз феноменології повсякденності в умовах місцевого самоврядування.

Розкриття феномену правової ментальності, закономірностей її виникнення, функціонування та загальної характеристики і структури. Формування правової ментальності під впливом права, правових звичаїв та принципів. Взаємозв'язок між релігією та правом.

Дослідження феномену правової ментальності. Визначення закономірностей її виникнення та функціонування. Аналіз загальних характеристик та структури правової ментальності, взаємозв’язку між релігією і правом як складовими ментальності особистості.

Розгляд аспектів філософської спадщини П. Тілліха, які можуть надати вплив на сучасну філософію культури і філософію історії. Прояв граничної турботи людини, яку намагається "розкрити" релігія. Основна характеристика християнського протестантизму.

Знайомство з головними проблемами національного характеру українців. Загальна характеристика історичних умов, в яких відбувався розвиток України. Аналіз специфіки тлумачення феномену національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних учених.

Комплексний аналіз філософських витоків моделі перехідного правосуддя, що дасть змогу встановити її місце в сучасній теорії міжнародного права. Суб’єктоцентристський підхід (заснований на ідеї центризму так званих акторів, тобто як жертв, так і винних).

Трансформаційні процеси в перехідних суспільствах. Особливості справжнього інтерсуб’єктивного діалогу та його традиційна модерністська парадигма. Типи дискурсивної взаємодії: співробітництво і конфронтація. Форми взаємостосунків між окремими людьми.

Проблем гендерної проблематики у розвитку сучасного суспільства. Життєвий вибір як спонукальний чинник зростання ролі індивідуальності. Висвітлення питань життєвого вибору, як важливого чинника жіночого буття, у творах вітчизняних мислителів та митців.

Розгляд концепту "фігура" в аспекті його релевантності щодо образотворчості з огляду на ізоморфізм між образотворчими феноменами та вербальними риторичними модифікаціями. Виявлення генези, структури та функцій риторичних модифікацій у мистецтві.

Аналіз соціокультурних та когнітивних структур, які, сформувавшись у античній Греції, детермінували оформлення наукової раціональності як такої. Виникнення та розвиток науки як результат сутнісних світоглядних, когнітивних та соціокультурних зрушень.

Роль філософії у марксизмі та раціональних й етичних підвалин ідентичності до компаративістики соціальних теорій та проблеми легітимації. Екологічний та антропологічний баланс. Теорема кризи легітимації, мотивації. Головні політичні наслідки авторитету.

Аналіз історико-філософських поглядів відомого мислителя кінця XIX – початку XX ст. В’ячеслава Липинського. Сутність понять людства і нації. Інтелігенція як "мізок нації". Два значення поняття "еліта" з етимологічної точки зору, елементи самосвідомості.

Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.

Исторический процесс формирования понятий "добро" и "зло", их место в категориях этики. Специфика взаимоопределенности добра и зла. Императивно-ценностное содержание добра и зла. Моральный выбор человека между добром и злом в конфликтных ситуациях.

Полярные характеристики человеческого мира, выражающие фундаментальные установки морального сознания. Добро и зло как понятия высокой степени обобщения. Грань между материальным и нравственным аспектами понимания добра. Понятие доброты и добродетели.

Становление этики как особого аспекта философии. Понятие о добре и зле в различных культурах человечества. Суть учения Будды и путь избавления от страданий. Конвенциональная теория истины. Сущность человека в карма йоге. Воззрения стоиков и эпикурейцев.