Комплексний аналіз філософських витоків моделі перехідного правосуддя, що дасть змогу встановити її місце в сучасній теорії міжнародного права. Суб’єктоцентристський підхід (заснований на ідеї центризму так званих акторів, тобто як жертв, так і винних).

Трансформаційні процеси в перехідних суспільствах. Особливості справжнього інтерсуб’єктивного діалогу та його традиційна модерністська парадигма. Типи дискурсивної взаємодії: співробітництво і конфронтація. Форми взаємостосунків між окремими людьми.

Проблем гендерної проблематики у розвитку сучасного суспільства. Життєвий вибір як спонукальний чинник зростання ролі індивідуальності. Висвітлення питань життєвого вибору, як важливого чинника жіночого буття, у творах вітчизняних мислителів та митців.

Розгляд концепту "фігура" в аспекті його релевантності щодо образотворчості з огляду на ізоморфізм між образотворчими феноменами та вербальними риторичними модифікаціями. Виявлення генези, структури та функцій риторичних модифікацій у мистецтві.

Аналіз соціокультурних та когнітивних структур, які, сформувавшись у античній Греції, детермінували оформлення наукової раціональності як такої. Виникнення та розвиток науки як результат сутнісних світоглядних, когнітивних та соціокультурних зрушень.

Роль філософії у марксизмі та раціональних й етичних підвалин ідентичності до компаративістики соціальних теорій та проблеми легітимації. Екологічний та антропологічний баланс. Теорема кризи легітимації, мотивації. Головні політичні наслідки авторитету.

Аналіз історико-філософських поглядів відомого мислителя кінця XIX – початку XX ст. В’ячеслава Липинського. Сутність понять людства і нації. Інтелігенція як "мізок нації". Два значення поняття "еліта" з етимологічної точки зору, елементи самосвідомості.

Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.

Исторический процесс формирования понятий "добро" и "зло", их место в категориях этики. Специфика взаимоопределенности добра и зла. Императивно-ценностное содержание добра и зла. Моральный выбор человека между добром и злом в конфликтных ситуациях.

Полярные характеристики человеческого мира, выражающие фундаментальные установки морального сознания. Добро и зло как понятия высокой степени обобщения. Грань между материальным и нравственным аспектами понимания добра. Понятие доброты и добродетели.

Становление этики как особого аспекта философии. Понятие о добре и зле в различных культурах человечества. Суть учения Будды и путь избавления от страданий. Конвенциональная теория истины. Сущность человека в карма йоге. Воззрения стоиков и эпикурейцев.

Рассмотрение особенностей формирования оппозиции добро и зло в религиозно-этических учениях Древнего Египта и Древней Индии. Специфика развития представления об этических категориях добро и зло в философских учениях Древней Греции и Древнего Рима.

Розглянуто природу конфлікту моральних уявлень у здійсненні покликання людини. Встановлено важливість етичної оцінки та побудови етичної ієрархії уявлень про блага людини, орієнтуючись на понадособистісну ідею добра. Аристотелівське розуміння блага.

Оцінка ставлення оточення до себе, визначення добра як духовної цінності людини. Поняття та сутність термінів "добро" та "благо", їх взамозв’язок зі злом, причини його виникнення та змін. Думки Августина Блаженного, руйнування моральних засад суспільства

Дослідження змін регулятивного статусу когнітивних, емоційних та вольових чинників у структурі детермінації фізичної активності особистості порівняно з життям у природних та напівприродних екосистемах. Оптимізація рухової та інтелектуальної діяльності.

Описание и особенности моральной философии раннего Нового времени. Характеристика этической концепции Томаса Рида, которую он развивал главным образом в лекциях по практической этике, прочитанных в университете Глазго. Сущность и природа добродетели.

Выявление смыслового содержания понятия добродетели "надежда" в учении Августина (354-430 гг.), создание которой, на раннем этапе существования, способствовала международная историческая обстановка начавшегося германского завоевания Римской империи.

Определение содержания, диалектики категорий этики "добро" и "зло" в античной философии классического периода. Анализ понятия "добродетель", как центрального обозначения комплекса положительных качеств человека в социально-философских доктринах.

Особливості засвоєння доброзичливості та втілення її у повсякденність. Пошук ефективних способів поєднання індивідуальних та загальнолюдських цінностей в українській філософській думці. З’ясування умов успішного функціонування довірливого світовідношення.

Исследование добросовестного авторитаризма как необходимого на нынешнем этапе развития страны типа социального устройства и его задач. Добросовестность как проявление глубинного уровня сознания. Правомерность добросовестного авторитаризма в России.

Философский анализ доверия как социального феномена с учетом теоретических вопросов и практических проблем социально-экономических реалий ХХI века. Значение доверия как способа накопления социального капитала. Архитектура доверия в ситуации глобализма.

Процес виховання як планомірне сходження підростаючої особистості до духовності на основі глибокого розуміння природи духовного. Прийоми, які стимулюють у вихованця перехід від стану бажання духовної цінності до стану готовності діяти за її змістом.

Складові теорії довіри: концепції аномії Дюркгейма і Мертона, раціоналізації Вебера, соціальної дії Парсонса. Аналіз класичних і сучасних соціологічних підходів до феномену довіри, чинників, що визначають значення явища як феномену соціальної реальності.

Соціальний капітал як якісна характеристика індивіда, сукупність його знань, умінь. Розгляд проблеми довіри у рамках концепції взаємообмінів ресурсами між підсистемами суспільства. Культурні характеристики довіри. Структурний функціоналізм С. Парсона.

Догматика – результат дидактического выражения религиозного чувства. Рассмотрение связи между религией и герменевтикой, которая проявляется в догматике. Догматика как специфический способ передачи индивидуального религиозного чувства другим людям.

Характеристика головних шляхів трансформації античної моделі дозвілля у теоцентричну. Обґрунтування впливу парадигмальних засад християнства на сприйняття дозвілля в добу раннього Середньовіччя на прикладі творів ранньохристиянських апологетів.

Доказательность как важное качество правильного мышления. Виды доказательств: прямое, непрямое (косвенное), посредством исключения альтернатив. Тезис это суждение, истинность которого надо доказать. Правила и ошибки, относящиеся к аргументированию.

Составные части процедуры доказательства: тезис – утверждение, которое нужно доказать, аргументы – те положения, с помощью которых доказывается тезис, и логическая связь между ними. Прямые доказательства и косвенные, что вскрывают ошибочность антитезиса.

Черты философии средневековья, направления ее развития и оценка достижений. Неотомизм и Фома Аквинский, доказательства бытия божьего. Краткий очерк жизни и деятельность данного философа, учение о возможности гармонического сочетания разума и веры.

Доказательство как установление истинности суждения, его взаимосвязанные элементы: тезис, аргументы и демонстрация. Опровержение как подтверждение ложности какого-либо тезиса или логическая операция, направленная на разрушение ранее выдвинутого тезиса.