Освітні ідеї С. Гессена, на базі гуманітарних цінностей культури як підґрунтя культуроцентричної духовно-ціннісної орієнтації посткласичної освіти. Специфіка співіснування світської та релігійної сфер на тлі загальносвітових процесів секуляризації.

Розкриваються наслідки від впливу цінностей філософії космізму на освітній простір інформаційного суспільства. Зазначається, що технократичний шлях розвитку цивілізації має неоднозначний вплив на природу і людей. Причини втрати ціннісних орієнтирів.

Аналіз впливу сприйняття класичного музичного мистецтва на внутрішні якості особистості. Філософсько-антропологічні, психологічні підходи до концепту духовності особистості. Роль музики у формуванні внутрішньої рефлексії та трансформації негативних рис.

Гуманізм як метафізична рефлексія над сутністю і природою людської істоти. Сучасний науково-філософський підхід до розуміння духовності людини. Розгляд перспектив існування людини і суспільства на початку ХХІ ст. через основні характеристики людяності.

Осмислення та аналіз духовності з позицій філософії та визначення її ролі у житті індивідів, їх різноманітних спільностей, суспільства в цілому. Ознайомлення з різними підходами до трактування даного феномену. Виділення сутнісних ознак духовності.

Сутність та значення духовності та моральності в житті людини. Характеристика філософсько-релігійної концепції Т. Іванчича та М. Бердяєва. Визначення духу людини, як подиху Творця життя, пронизується душевний і тілесний рівні людської особистості.

Особливості впливу релігії на педагогічну думку та практику виховання. Розгляд традицій гуманістів епохи європейського Відродження. Знайомство з представниками "християнського гуманізму". Аналіз творчої спадщини педагогів кінця XIV-XVI століття.

Висвітлення проблеми збереження духовно-релігійної та громадянської самоідентифікації українського народу. Формування нової культурної традиції, нових дидактико-виховних технологій та методик у формуванні духовності особистості, молодого покоління.

Об’єктивні і суб’єктивні фактори формування духовної особистості. Реконструкція стихійно-сформованої системи категорій мислення. Принцип єдності історичного і логічного. Логіка розвитку семантики поняття "дух" та основи досліджуваної термінології.

Особистість як духовно-екзистенційна основа людського буття. Умова саморозвитку особистості - самореалізація, яка передбачає її самовдосконалення. Проблема духовного самовизначення, самореалізації особистості, усвідомлення надособистісних цінностей буття.

Особливості функціонування особистості як духовного утворення. Дослідження проблеми саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення людини. Поняття особистості в філософії. Сутність самоздійснення особистості як аскетичне устремління до вдосконалення.

Теоретичне підгрунтя середньовічньої філософії. Дослідження першопричин життя й джерел розуму. Аналіз основних положень Л. Сенеки щодо духовного розвитку цивілізації. Визначення грецьким філософом А. Орігеном складових модусів людини: духу, душі і тіла.

Вплив розвитку техніки і технологій на людину, на характер її мислення і міжособистісних стосунків. Втрата духовності й людяності у взаємовідносинах та спілкуванні як наслідки технократизму мислення. Прищеплення учням загальнолюдських життєвих цінностей.

Історико-філософський аналіз конкретно історичних форм постановки та теоретичного розв’язання проблеми духовності людини. Дослідження поняття духовності як чинника самовизначення людини. Сутність безпосередньої буттєвої основи духовності особистості.

Сучасні уявлення про духовність у межах єдиної концепції з визначенням її філософсько-культурологічного статусу. Еволюція трансцендентності духовності, її представленість на різних етапах культурного розвитку. Особливості духовності українського етносу.

Роль концепций философии числа пифагорейцев в формировании философии математики Платона и Аристотеля, научной рациональности. Пифагорейское учение о "числовой гармонии" как теория осмысления действительности в форме количественных закономерностей.

Аналіз наукового концепту автора, центрального політико-філософського мотиву її творчості (ідеї аристократичної та інтелектуальної України, що зосереджена на самопізнанні та пізнанні Бога) та основної релігійно-філософської ідеї (синкретичної релігії).

Память и забвение как одна из самых глубоких тем в философской и религиозно-мистической литературе. Героическое значение суфизма в духовном развитии личности как учение, призывающие мусульман к честности, чистоте, сохранению человеческих ценностей.

Оценка влияния внутреннего духовно-нравственного совершенствования личности на общественное развитие. Признание многомерности человека для преодоления антропологического кризиса. Развитие способности индивидов к различным видам творческой деятельности.

Достижение гармонии между человеком и обществом в восточной философии как поиск общественного идеала. Политико-философские и общественно-этические идеи арабоязычных мыслителей. Основные социально-проективные идеи об идеальном обществе и государстве.

Аксиологические концепции, направленных на создание условий по обеспечению реализации личности в обществе. Поэтапное личностное становление в обществе в ценностном аспекте. Механизмы по обеспечению функционирования данной модели системы ценностей.

Исторический экскурс по философскому понятию "ценность". Сущностная характеристика социальной и моральной значимости человека. Состояние духовно-нравственных ценностей и уровень развития личности у молодежи Российской Федерации в современных условиях.

Формирование духовно-нравственной природы личности в триединстве образования, обучения и воспитания. Структурно-функциональный анализ духовно-нравственного базиса системы педагогической деятельности. Учебно-педагогическая работа по социальной философии.

В статье с позиций практикующего врача рассматриваются духовные философемы И.А. Ильина относительно болезни и здоровья человека, исходящие из христианской антропологии. Болезнь - послание, которое необходимо расшифровать человеку, чтобы постичь ее смысл.

Соціально-філософський аналіз та етапи становлення ділового спілкування як феномена соціально-комунікативної діяльності. Розгляд духовно-практичної природи ділового спілкування в системі таких понять, як менталітет, корпоративний дух, творча активність.

Аналіз історичного аспекту, який вивчає процеси поширення, становлення та розвитку духовно-релігійних цінностей в світському просторі через виявлення умов, з’ясування традицій, окреслення суттєвих особливостей вітчизняних освітніх і духовних традицій.

Історико-філософська реконструкція уявлень мислителів Київської Русі Х - першої третини ХІІІ ст. про духовно-символічні основи буття, їх порівняння з українськими національними й загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Ідеї духовного зростання.

З’ясування змісту, структури та еволюції духовних цінностей, їх зв’язку з актуалізацією людської сутності. Аналіз специфіки функціонування релігійних цінностей в контексті динаміки світоглядних орієнтацій, особливо в умовах "граничних ситуацій" в соціумі.

Бытие как исходное понятие философии, его научный и жизнеориентирующий смысл. Основные грани, сферы и уровни бытия. Многомерность и противоречивость человеческого бытия, его "пограничный" характер в ряду разнокачественных форм и сфер действительности.

Рассмотрение типологических характеристик русской философии, раскрываемых через отношение к смерти. Отличительная особенность русской философии смерти: восприятие ее как духовного феномена, имеющего особый смысл и ценность для человеческого бытия.