Понятие доказательства и его структура. Строение совокупности логических приемов обоснования истинности какого-либо суждения: тезис, аргумент, демонстрация. Итоговое оценочное умозаключение. Методы, с помощью которых опровергаются выдвинутые доводы.

Структура и сущность доказательства. Совокупность логических приемов обоснования истинности какого-либо суждения. Правила по отношению к тезису и их возможные нарушения. Процесс аргументирования своих суждений. Основные правила ведения доказательства.

Понятие и структура доказательства. Прямое и косвенное доказательство. Следствия, противоречащие фактам, и внутренне противоречивые следствия. Разделительное доказательство. Правила доказательства, ошибки в форме тезиса, аргумента и доказательства.

Исторические предпосылки вхождения понятия "предрассудок" в обыденное и специально-научное словоупотребление. Анализ связи между философско-интеллектуальными, юридическими и этимологическими особенностями возникновения самого слова "предрассудок".

Механизм создания и выдвижения нового мнения под влиянием эффекта "доксогенного давления", возникающего в момент доксогенеза. Процесс интеллектуального творчества в концепции интеллектуальных сетей Коллинза. Принцип "аподиктичности "со-мнения"".

Богословско-мистическое учение Григория Синаита, сложившееся под влиянием восточно-христианской традиции исихазма, сформировавшейся в лоне многовековой монашеской практики "умного делания". Деятельность Синаита по распространению возрожденной им доктрины.

Ідеальне сприйняття і визначення чинників свободи, таких, як воля і сенс життєдіяльності - причина виникнення однієї з найбільших дискусій у філософії. Сутність історичного контексту формування категорії свободи у класичній філософській традиції.

Основные особенности русской философской мысли. Предпосылки для создания, суть и концепция доктрины "Москва - Третий Рим", ее влияние на формирование внешней политики России. Преемство царств и богоизбранность русского народа в учении старца Филофея.

Проведение анализа основных положений и эволюции философской доктрины, отрицающей существование объективной реальности вне сознания индивида и проведение комплексного обзора попыток её опровержения на основе систематизации литературных источников.

Анализ запрета И. Канта на ложь как результат взаимообусловленности морального и правового требований практического разума. Преобразование этических трактовок кантовского долга правдивости Соловьевым и Гартманом. Различия их мировоззренческих оснований.

Философия поступка М. Бахтина как концепция, предлагающая непосредственный путь от факта к нравственному поступку, минующий звено теоретической нормативности. Императивы, ориентирующие поступки человека в мире, задающие основания для долженствования.

Аналіз давньогрецьких ідей щодо необхідності формування самостійної особистості, здатної виконувати громадянські обов’язки представниками філософських шкіл епохи Просвітництва. Основні ідеї, на яких ґрунтується прогресистській оптимізм просвітників.

Доля як філософське поняття, покликанням якого є відображення особливостей приватного буття окремо взятого суб’єкта. Лицемірство - скріплювальний елемент соціального простору, який сприяє нівелюванню індивідуальної цілісності та осібності людини.

Зміст феномена долі як світоглядного поняття, що істотно впливає на розвиток індивідуальної і суспільної свідомості. Процес становлення категорії "доля" в історії філософської думки. Соціальне буття як фактор, що визначає значення суспільного життя.

Становлення категорії "доля" в історії філософської думки. Характеристика ідеї про долю як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини. Сутність соціального буття як фактора, що визначає логіку і значення суспільного життя та його спрямованість.

Рассмотрение пространства жилого дома и храма, определение их родственных сакральных характеристик, обусловленных архетипом коллективного бессознательного. Наделение архитектурных сооружений магическими свойствами ввиду утилитарной необходимости зданий.

Формализация дискуссий, развертывающихся в современных философских журналах. Использование новым участником дискуссии предшествующей дискуссии целиком в качестве поддержки своего собственного тезиса. Аргументация, связанная с отношением поддержки и атаки.

Дополнительность как одна из составляющих бытийственного фундамента познания, укорененного в человеческой размерности. Определение понятия "человеческая размерность". Специфика познавательной деятельности человека в контексте человеческой размерности.

Причины экономического и нравственного кризиса тридцатых годов в Америке. Отображение "отчуждения масс" под воздействием психологии войны. Преобладание идей экзистенциализма в искусстве. Характеристика театра Ж. Сартра, уравнивание свободы и трагедии.

Формирование механизмов понимания до логической формы. Мера воспринимаемости образа в доречевых синтаксических формах. Изучение кореферентных доречевых синтаксических структур в контексте реперцепции. Анализ оценки в структуре интонационного синтаксиса.

Зроблено спробу показати, що досвід етичного - це допредикативний досвід. Теоретичним тлом служать концепції досвіду Едмунда Гуссерля та Еммануеля Левінаса. Досліджується проблема появи Іншого в досвіді та підкреслюється етичний характер такої ситуації.

Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. з урахуванням сучасних підходів до аналізу становлення змісту філософських понять. Напрямки еволюції змісту поняття досвіду.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії. Визначення основних методологічних положень дескрипції досвіду в неокантіанстві, прагматизмі, аналітичній філософії мови, феноменології.

Генезис нових ідей. Виділення в якості вихідної "клітинки" творчого процесу ембріональної ядерної протосеми креативного каталітичного полісемантичного поля. Психосемантичний аналіз становлення теорії відносності. Ембріонально-генетична стратегія мислення.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.

Свідомість як здатність людини пізнавати об'єктивну дійсність. Предмети і явища об'єктивної дійсності. Емоційно-ціннісні критерії життєдіяльності, що виражаються в стимулах, вчинках, бажаннях. Розуміння закономірностей природних і суспільних процесів.

Актуалізація філософсько-правового дослідження поняття справедливості. Визначення його зв'язку з поняттям відповідальності, вираженого не лише в характері людини, а й у її почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, свідомості й у проявах поведінки.

Аналіз основного положення етики стоїцизму. Особливість обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини. Розуміння, мужність, здоровий глузд і справедливість як основні чесноти стоїки. Дослідження проблем самовдосконалення особистості.

Аналіз статті Ю. Завгороднього "Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті роки)" в методологічному, історико-філософському та лінгвістичному аспектах. Підходи до визначення індійської філософії. Погляди на тлумачення буддгі.