Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

Життя і творчість поета-байкаря Г. Сковороди, формування його світогляду. Система філософських поглядів Г. Сковороди, його міркування про щастя, відношення філософа до Бога, Біблії, людини та світу. Людина як мікрокосм та її місце у працях філософа.

Процес становлення категорії "життя" в історії філософської думки. Різні концепції щодо походження життя, їх життєздатність та відповідність реальності. Сутність генетичної обумовленості та субординації як загальних закономірностей розвитку форм життя.

Оценка роли факторов, определяющих содержание благополучной и благоприятной жизни. Методологические аспекты формирования благоприятной среды жизнедеятельности людей. Мир как специфическая форма бытия. Перспективы открытости методологии открытого мира.

Дослідження та систематизація бібліографічних даних щодо біографії, життєвого шляху та наукової діяльності сучасного французького вченого Ж. Дюрана. Започаткування Ж. Дюраном напряму наукових пошуків Нової антропології та його розвиток в сучасній науці.

Особливості формування та зміни у трактуванні жіночого фактора української духовної культури ХІХ – початку ХХ століття як історично зумовленої філософсько-культурологічної системи. Складові західноєвропейської духовної культури і філософської думки.

Проведений історико-філософський аналіз: антична естетизація "корисної жорстокості", її легітімація як права влади на катування. Сприйняття жорстокості як засіб розрізняти в оповіданні "своїх та чужих": історіографія Давнього Світу та Середньовіччя.

Решение Гегелем проблемы превращения в стоической философии и исключения такого превращения в будущей практике. Разграничение понятий овнешнения (Entaufierung) и отчуждения (Entfremdung). Исторический процесс, внутри которого вызревали эти понятия.

Наукові узагальнення щодо взаємозв’язку людини і природи, людини і цивілізації, добра і зла. Визначення меж зла та їх актуалізації у філософії постмодерну. Дослідження особливостей становлення і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства.

Проведение исследования феномена забвения в качестве одной из главных стратегий вопрошания о бытии в рамках эпохи архаики. Особенность трансформации архаического мифа в античный логос. Характеристика досимволической онтологии жеста - соития и борьбы.

Понятие заблуждения в философской энциклопедии. Характеристика основных источников и видов: неумышленное и намеренное. Существование феномена обмана, его основные черты. Понятие манипулирования как источника заблуждения, особенности трудов Кара-Мурзы.

Понятие, сущность и особенности заблуждения. Характеристика некоторых рассуждений о "познавательной функции" и "практической пользе" заблуждений. Исследование специфики познания как целенаправленного процесса удостоверения истинности образов сознания.

Дослідження питань початкового розвитку права, коли воно, по суті, носило заборонний характер і тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля. Особливості абстрактного, загального, позитивного, природного права у філософії Гегеля.

Экспликация антропологического и социального смысла практики "заботы о себе" и ее ключевые характеристики. Исследование данного концепта с опорой на постструктуралистскую методологию, преимущественно в редакции М. Фуко. Созвучия с феноменом гламура.

Построение истории человечества как истории заветов Бога и их нарушений людьми. Особенность идеи "штучности" наследников завета. Характеристик фрагмента трансфиниты. Исследование возможного соотношения старой и новой ветвей логистических кривых.

Исследование критики работ И.И. Евлампиева по истории русской философии, содержащейся в статье А.Ф. Замалеева "Мистики и юродивые в русской философии". Особенность противостояния эмпиризма и мистицизма. Характеристика термина "религиозный ренессанс".

Многоаспектный и противоречивый характер осмысления понятия свободы в истории философии. Человек "мигрирующий": онтология пути, местности, пространства и свободы. "Чемоданы" Сергея Довлатова и Венедикта Ерофеева как основной атрибут путешествия.

Наука – сфера человеческой деятельности, целью и содержанием которой является познание мира как единой системы на основе экспериментальных исследований и рациональных суждений. Анализ специфических особенностей философской природы научного познания.

Рассмотрение бытия как философской категории. Определение сущности человеческого бытия, рассмотрение проблемы его трактовки и соотношения с сознанием. Описание форм объективной реальности, существующей независимо от сознания, воли и эмоций человека.

Особливості загально-цивілізаційних знань у сфері соціального управління. Соціальне управління як вищий прояв організаційного потенціалу людства. Процес формування науки соціального управління. Послаблення політичного тиску на самоврядування товариства.

Дослідження формування підвалин гуманістичної ідеології Відродження в культурі європейського Середньовіччя. Основні етапи становлення і розвитку культури Середніх віків. Аналіз наповнення традиційних куртуазних чеснот новим загальнолюдським змістом.

Онтологічний аналіз буття суб’єкта в реаліях відкритого, нестабільного, гетерогенного простору, що вимагає від суб’єкта нових здібностей та якостей, які дозволять йому вижити й адаптуватися. Вираження травматичного досвіду у тріаді загроза-збиток-захист.

Изучение вопросов, связанных с пониманием задач, которые стоят перед людьми зрелого возраста. Диалектика единичного, особенного, общего, которая помогает вычленить грани проблемы. Важность самореализации личности зрелого возраста, ее служение обществу.

Изучение современной теории знания. Отличие ее от специальных наук, физики, физиологии, истории. Происхождение и изучение состава знания. Исследование происхождения предмета, причины его возникновения. Строение теории истины на анализе фактов сознания.

Оценка задач логики смысла в ближайшей, среднесрочной и долгосрочной перспективах. Анализ логико-смысловой карты индивидуального сознания, которое принципиально открыто ко всем логикам смысла, развитие линии психологических исследований В.К. Солондаева.

Анализ традиционной логики и формирования правильного мышления. Особенность требований обоснованности знания. Отношение к закону достаточного основания в разные времена. Характеристика основных правил аргументации. Сущность классов объектов сознания.

Раскрытие закона единства и борьбы противоположностей через категории противоположности, противоречия, тождества, различия. Антагонистические и неантагонистические, внутренние и внешние, основные и неосновные противоречия. Качество предметов и явлений.

Анализ видов социальных антагонизмов в обществе. Рассмотрение форм диалектического возражения: усовершенствование, ограничение, социальная революция. Характеристика закона отрицания. Гегель как автор закона диалектики. Понятие тождественности, виды.

Решение проблемы правопонимания в современной науке. Истоки естественно-правовых идей. Воздаяние за несоблюдение или соблюдение неписаных законов. Проблема соотношения природы и закона в "Никомаховой этике" Аристотеля. Соотношение договора и закона.

Ряд существенных черт и различий, существующих в законах логики и законах других наук. Определение формально-логического закона. Сущность закона исключенного третьего, сформулированного Аристотелем. Условия его применения, ограничения в действии.