Анализ теории естественных прав человека, изложенной в сочинении Джона Локка "Второй трактат о правлении"; факторы, повлиявшие на его мировоззрение. влияние творчества Локка на развитие европейского общественно-политического движения и философской мысли.

Особенности философско-правовой мысли в эпоху средневековья, ее выдающиеся представители и направления исследований. Концепция естественного права Ф. Аквинского, право и закон в его понимании. Изучение данным философом проблемы государства и власти.

Отличие искусственного мира от естественного, отсутствие у искусственного способности к саморегулированию и самопроизводству. Ноосфера и техносфера, противоречие между естественным и искусственным, между универсумом природы и универсумом деятельности.

Исследуется вопрос о соотношении теорий естественного и позитивного права. При этом одной из основных исследовательских задач является определение возможности синтеза обозначенных теорий, а также определение специфики и сущности противоречий между ними.

Характеристика места "естественного сознания" в структуре субъекта опыта и его значение в становлении понятия философии. Обоснование единства и деятельной роли естественного сознания и трансцендентального субъекта опыта в «Феноменологии духа» Гегеля.

Этические взгляды английского философа Т. Гоббса. Анализ его сочинения Левиафан. Характеристика и принципы наилучшей формы правления согласно его теории. История понятия «Война всех против всех» и его парадигмы. Место общества и государство в нем.

Естественнонаучные взгляды И. Канта в докритический период. Воззрения Канта в диссертации "О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира". Критика агностицизма и догматизма в философских воззрениях Канта. Этика И. Канта.

Тенденции сближения естественнонаучной и социально-гуманитарной сфер современной рациональности: отказ от методологии индуктивизма и "наивного реализма", тяготение к конструктивистской парадигме, включение субъекта познания в онтологию научной теории.

Статья рассматривает роль естественных наук XIX века в создании всеобщей организационной науки - тектологии. Описаны достижения в науке, позволившие Богданову разработать концепцию подбора и подвижного равновесия, играющие центральную роль в тектологии.

Естествознание и философия как рациональные формы знания. Проблема демаркации эмпирического и метафизического в языке науки. Взаимосвязь между философией и естествознанием. Позитивизм О. Конта и его последователей. Философские основания естествознания.

Понятие естествознания, его место в жизни человека. Процесс деления культуры на материальную и духовную, их основные компоненты. Аксиологическая многомерность духовной культуры. Гносеологические аспекты естественнонаучного знания. Уровни научного знания.

Естествознание и картина мира. Проблематика происхождения жизни. Научное познание: эмпирический и теоретический методы. Предмет изучения естественных наук. Феноменологическая, частная и фундаментальная теории. Эвристичность и онтологизация моделей.

Особенности функционирования языковой способности человека в естествознании. Человекокосмизм и человекоцентризм как существенное выражение распространения электромагнитных волн в трехмерном пространстве. Основные функции императива модификации страха.

Подолання трансценденталізму в європейській філософії та формування бахтінської думки. Відокремлення філософської естетики від мистецтвознавства. Мета філософії та завдання естетики Когена. Систематизація понять, законів чистого почуття та свідомості.

Аналіз прояву наслідувальної здатності в контексті культуротворчої діяльності людини. Створення цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художньо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва.

Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.

Аналіз основних етапів генезису естетичної домінанти у поглядах Зерова. Реконструкція його наукових і творчих здобутків шляхом аналізу й осмислення теоретичних праць і біографії мислителя. Розгляд проблеми вибору напрямів розвитку української естетики.

Когнітивний потенціал естетичної свідомості в межах філософського доробку І. Канта. Лінеарна форма часу - не єдина можлива форма темпоральності. Розгляд інших типів часового відношення як основи для осягнення та інтерпретації світу як цілісної системи.

Аналіз ідеї проникнення науки, з її методами, законами, принципами, у сферу мистецтва, відображеної в працях Оґюста Конта й Іпполита Тена. Онауковлений мистецький експеримент як сформований у межах філософії позитивізму метод художньої творчості.

Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.

Визначення основного й опорного поняття "естетичного" в контексті сучасного філософського дискурсу. Дослідження співвідношення ідеалу естетичного і реальності. Аналіз контекстів, що зумовлювали різні експлікації естетичного у філософських парадигмах.

Принципи сучасного дослідження естетичного, аналіз методологічних підходів. Потреба естетики як теоретичної системи в самоусвідомленні. Основні параметри сучасного тлумачення духовності. Сутність та форми естетизму. Формотворення духовного світу людини.

Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.

Прагнення вловити невловне, усвідомити епоху "неясним пізнанням". Реальність в її ідеальному проектуванні. Субстанційне осягнення речей. Картезіанська думка, що демонструє потребу осмислення чуттєвості. Концептуалізація особи дослідника, теоретика.

Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.

Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Піднесення світової культури як наслідок усвідомлення історичного зв’язку поколінь на кожному етапі суспільного розвитку.

Дослідження онтологічного виміру християнського естетичного вчення. Аналіз специфіки візантійської естетики аскетизму як джерела релігійно-естетичної традиції Русі-України. Сутність наріжних ідей, стверджених в межах естетосфери християнського монотеїзму.

Проблема выяснения отношений между "философией" и "литературой". Исследование вопроса концепции и метафоры в философском тексте, значение и типы имени под ним (подписи). Возможность наличия соответствия между национальной философской традицией и языком.