Содержание системной интерпретации теории всеединства В.С. Соловьева. Сознательный отказ от рассмотрения историко-философского контекста. Прояснение внутренней логики, которая привела к построению оригинальной концепции иерархически организованного мира.

Методологическим основанием философского исследования формационного и цивилизационного подходов есть диалектическое единство исторического и логического. Применение исторического и логического анализа в рассмотрении экономической модели евразийства.

Представление о мире, построенное на основе бесконечной экстраполяции (абсолютизации) общенаучных понятий. Рассмотрение метафизических концепций организации бытия. Философские трудности в согласовании онтологических концепций Античности и Средневековья.

Коэволюция самоорганизующихся диссипативных структур с учетом воздействия микро- и мегафакторов. Изучение аспектов материального единства мира, которые связаны с общими свойствами саморазвития сложных систем. Вселенная как диссипативная система.

Цели и задачи философии. Исторические типы и компоненты мировоззрения. Эзотерическая и экзотерическая составляющие религиозного культа. Видение судьбы мира через религиозные концепции. Взгляд из разных эпох на проблему единства и многообразия мира.

Специфика исторического развития и геополитического положения России, социальные явления и тенденции. Особенности дезинтеграционного процесса на постсоветском пространстве. Предпосылки интеграции и создания единого культурно-экономического пространства.

Анализ идеи единства научного знания в истории философии. Роль философии в интеграции наук в условиях дифференциации и интеграции технических наук. Взаимосвязь и взаимопроникновение гуманитарного и негуманитарного знания. Дифференциация научного знания.

Характеристика основных методов рассмотрения справедливости, которые применяет Платон в "Государстве". Сочетание эйдосов, которые описываются содержательно внутри текста - важное условие единства данного произведения как метафизической конструкции.

Проведение исследования натурализма как философской позиции по отношению к миру. Характеристика натуралистического и антинатуралистического осмысления человеческой сущности. Парадоксальность связи человека со своим непосредственным природным началом.

Исследование понятия божественной сущности. Философские аргументы Спинозы, приведенные им в доказательство единства природы и сущности в результате их слияния. Существование абсолютной субстанции по необходимости. Единство природы Бога и сущности.

Рассмотрение связи существования и сущности человека, природного основания человеческого бытия и его ценностно-культурных форм. Роль натурализма в преодолении теологического воззрения на мир. Рассмотрение роли природы в организации общественной жизни.

Раскрытие сущности взаимовлияния природы и человека. Изучение философских причин появления и развития цивилизации. Этапы взаимодействия природного и социального бытия человека. Исследование сущности понятия "коэволюция", соотношения человека и биосферы.

Исследование внутренней взаимосвязи между вопросами методики преподавания философии и ключевыми философско-методологическими проблемами. Инновационные принципы моделирования учебного курса. Основные цели и задачи преподавания философских дисциплин.

Исследование места, роли, статуса техники в структуре техносферы. Общий анализ "механизм" реализации научного знания в структуре техносферы и онтологический аспект ее единства. Разработка и научное обоснование возможной модели генезиса техносферы.

Анализ множества форм и красок музыкальных звуков в философском аспекте современной екзистенции. Динамическая картина интегрального архетипического символа Мира, образа Вселенной, цивилизации, времени. Направления, стили мировой музыкальной истории.

Висвітлення й оцінка методологічних, епістемологічних та філософських основ, що призвели до "риторичного повороту" в сучасній філософії. Критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання, гносеологічні принципи ідеалістичної філософії.

Роль концепту "тотожність" в обґрунтуванні християнської догматики. Проблема пошуку ідентичності в добу глобалізації. Платонізм та неоплатонізм, їх вплив на зрілу патристику. Основні принципові відмінності неоплатонічної та патристичної ідентичностей.

Актуалізація уваги на екзистенціалові самотності у філософській прозі Анатолія Федя, визначення її сутності та культурного оточення. Розгляд самотності, невід'ємно пов'язаної зі страхом, що породжує відчуття тривоги та жаху. Вивчення страху самотності.

Розгляд аксеологічних вимірів екзистенціалу страху як одного з важливих онтологічних метафізичних чинників людського існування. Екзистенціал любові у взаємозв’язку з іншими екзистенціалами. Феномен екзистенціальної туги у філософії, зокрема, у Спінози.

Етичний фундамент екзистенційних категорій людського буття. Уявлення про людину та роль страху як універсальної одиниці життя в екзистенціалізмі. Аксеологічні виміри екзистенціалу страху як одного з онтологічних метафізичних чинників людського існування.

Екзистенціали як духовно-практичний феномен, що характеризує емоційно-психологічне переживання особистості в граничному стані її соціального буття. Вплив на життєдіяльність людини в умовах глобалізації. Формування екзистенціального поля українця.

Аспекти свободи, які мають важливе значення для людини. Умови виникнення екзистенціалізму та його сутність. Ідейні джерела атеїстичного екзистенціалізму Ж.-П. Сартра і його філософський метод. Дослідження екзистенціалізму в романі "Нудота" Ж.-П. Сартра.

Розглянуто екзистенційну проблематику у філософській літературі ХХ століття. Висвітлення поглядів Артура Кауфмана на диференціацію есенції та екзистенції як засобу обґрунтування онтологічного підґрунтя права, також визначено місця права у житті людини.

Екзистенціалізм як особливий напрям у філософії XX століття, розгляд характерних рис. Знайомство з головними особливостями виникнення філософії екзистенціалізму. Розгляд реальних процесів соціально-економічного, політичного і духовного життя Заходу.

Сутність екзистенціалізму з історичного, філософського і релігійного поглядів. Особливості осмислення "філософією існування" структур екзистенції. Головні джерела й концептуальний зміст екзистенціалізму, його різновиди та персоналії, що їх репрезентують.

Дослідження специфіки застосування відомим протестантським теологом Паулем Тілліхом екзистенціалістських постулатів та екзистенціалістської символіки. Обґрунтування "допоміжної", здебільшого "роз’яснювальної", а не системоутворюючої ролі постулатів.

Розгляд філософських поглядів письменниці та ідеологині феміністського руху С. де Бовуар як екзистенціалістського фемінізму. Внесок авторки у розвиток "фемінності" як відкриття феномену "іншої", визначення його як психологічного комплексу неповноцінності.

Аналіз праці Мерольда Вестфаля "Чия спільнота? Котра інтерпретація?: філософська герменевтика для церкви". Висвітлення проблеми переосмислення ним постулатів політичного лібералізму і морального комунітаризму в контексті еклезіології та екуменізму.

Аналіз філософських поглядів українських письменників ХІХ - першої половини ХХ ст. і їхнього впливу на духовне життя українського народу, через найголовнішу рису нашої ментальності - екзистенціальної зорієнтованості на життя кожного українця та України.

Знайомство з головними особливостями роботи С. К’єркегора "Хвороба до смерті". Розгляд концептуалізацій часу та простору, представлених у філософії життя. Людина як синтез нескінченного та скінченного, тимчасового та вічного, свободи та необхідності.