Особенности функционирования языковой способности человека в естествознании. Человекокосмизм и человекоцентризм как существенное выражение распространения электромагнитных волн в трехмерном пространстве. Основные функции императива модификации страха.
Подолання трансценденталізму в європейській філософії та формування бахтінської думки. Відокремлення філософської естетики від мистецтвознавства. Мета філософії та завдання естетики Когена. Систематизація понять, законів чистого почуття та свідомості.
- 4023. Естетика роману
Перегляд традиційного тлумачення романної форми як суто літературної. Трансформування зазначеної форми із теорії літератури в теорію філософської естетики обґрунтовується особливостями теоретико-пізнавальної ситуації і характером художньої практики.
Виведення методологічних засад для розуміння категорійного, феноменологічного та соціоісторичного коду феномену естетики негативності. Естетика підміни життєвих сенсів сенсами позбавленості, яку Шеллінг вважав визначальною умовою феномену потворного.
Аналіз прояву наслідувальної здатності в контексті культуротворчої діяльності людини. Створення цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художньо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва.
Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.
Аналіз основних етапів генезису естетичної домінанти у поглядах Зерова. Реконструкція його наукових і творчих здобутків шляхом аналізу й осмислення теоретичних праць і біографії мислителя. Розгляд проблеми вибору напрямів розвитку української естетики.
Когнітивний потенціал естетичної свідомості в межах філософського доробку І. Канта. Лінеарна форма часу - не єдина можлива форма темпоральності. Розгляд інших типів часового відношення як основи для осягнення та інтерпретації світу як цілісної системи.
Аналіз ідеї проникнення науки, з її методами, законами, принципами, у сферу мистецтва, відображеної в працях Оґюста Конта й Іпполита Тена. Онауковлений мистецький експеримент як сформований у межах філософії позитивізму метод художньої творчості.
Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.
Визначення основного й опорного поняття "естетичного" в контексті сучасного філософського дискурсу. Дослідження співвідношення ідеалу естетичного і реальності. Аналіз контекстів, що зумовлювали різні експлікації естетичного у філософських парадигмах.
Принципи сучасного дослідження естетичного, аналіз методологічних підходів. Потреба естетики як теоретичної системи в самоусвідомленні. Основні параметри сучасного тлумачення духовності. Сутність та форми естетизму. Формотворення духовного світу людини.
Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.
Прагнення вловити невловне, усвідомити епоху "неясним пізнанням". Реальність в її ідеальному проектуванні. Субстанційне осягнення речей. Картезіанська думка, що демонструє потребу осмислення чуттєвості. Концептуалізація особи дослідника, теоретика.
Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.
Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.
Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.
Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Піднесення світової культури як наслідок усвідомлення історичного зв’язку поколінь на кожному етапі суспільного розвитку.
Розгляд філософсько-педагогічних та етико-естетичних ідей академіка І. Зязюна, які посідають вагоме місце в його багатогранній науковій спадщині. На переконання І. Зязюна, за філософськими категоріями "добро", "краса" і "свобода" завжди стоїть Істина.
Естетична спадщина І. Канта, що має різні реінтерпретації в історії філософії та естетики. Ще одна традиція йде від прямих спадкоємців кантівської естетики - кантіанців і неокантіанців, які заклали підвалини "формалістичної естетики" (Гербарт, Ганслік).
Дослідження онтологічного виміру християнського естетичного вчення. Аналіз специфіки візантійської естетики аскетизму як джерела релігійно-естетичної традиції Русі-України. Сутність наріжних ідей, стверджених в межах естетосфери християнського монотеїзму.
Проблема выяснения отношений между "философией" и "литературой". Исследование вопроса концепции и метафоры в философском тексте, значение и типы имени под ним (подписи). Возможность наличия соответствия между национальной философской традицией и языком.
Осмислення існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічної проблематики в історії західноєвропейської філософії. Історико-філософські, теологічні, теософські, релігійно-філософські та наукові репрезентації есхатології.
Послідовне виокремлення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічного простору культур, есхатологічних матриць в історії західноєвропейської філософії та вияв релевантних для даного дослідження ідей та підходів.
Визначення основних передумов формування есхатологічних концептів, їх генетичного зв’язку, чинників актуалізації есхатологічної свідомості. Компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму і модернізму.
Дослідження та аналіз смислового простору теми есхатологія Долі, вивчення проблеми її інтерпретацій у релігійній і світській літературі. Поглиблене концептуальне переосмислення есхатологічної проблематики під кутом зору циклічної моделі буття (ідеї кола).
Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.
Аналіз пізнання оточуючого світу в стародавні часи. Розвиток філософії, математики, вчення про душу. Розгляд основ вчення йоги, буддизму, конфуціанства, ідей Сократа, Платона. Гуманізм епохи Відродження. Революція розвитку науки на початку XX ст.
Аналіз марксизму як етики бідних з точки зору християнського реалізму Рейнхольда Нібура. Розгляд історичних передумов відносин між бідними та багатими представниками суспільства. Вплив капіталістичного суспільного ладу на посилення соціальної нерівності.
Аналіз ключових ідей та принципів етики відповідальності Г. Йонаса з огляду на їх методологічне значення щодо урозуміння ризиків, пов’язаних з існуванням постсучасних армій. Визначення неможливості контролювання силових структур у глобалізованому світі.
