Дослідження тенденцій осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Кореляція екзистенціалів людського буття та феноменів риторики. Розробка і впровадження методологічного апарата дослідження екзистенційних вимірів риторики.

Аналіз чинників, які стали визначальними при формуванні нових світоглядних парадигм у представників російської еміграції. Г. Газданов як один із найяскравіших письменників та мислителів російської еміграції "першої хвилі", репрезентатор цілого покоління.

Розгляд особистісних переживань рядових ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Аналіз спогадів-переконань ліквідаторів з позиції виявлення екзистенційних маркерів співіснування людського соціуму в умовах радіаційного забруднення.

Обґрунтування суб’єктивності екзистенційного виміру ситуацій свободи та пошуку життєвого смислу. Визначення вихідних граней людського буття. Розгляд філософської і антропологічної складових волі. Дослідження витоків, змісту й сутності ідеї свободи.

Методологічні та джерелознавчі засади історико-філософського дослідження художньо-філософської спадщини В. Винниченка. Зміст екзистенційно-антропологічної спрямованості творчості письменника на основі критичного опрацювання доробку винниченкознавства.

Комплексний філософський аналіз української літератури ХХ століття крізь призму екзистенційності як її парадигмальної характеристики. Осмислення граней буття людини на рівні літературних рефлексій і на рівні усвідомленого звернення до екзистенціалізму.

Сприйняття дійсності ізольованого суб’єкта. Досвід робінзонади як варіант саморефлексії людини стосовно свого положення, у наслідок чого можна говорити про екзистенційну модель буття людини, яка визначає спрямованість предметно-практичної діяльності.

Аналіз проблеми власності як умови розвитку цивілізації і свободи особистість. Існування власності в єдності з основними характеристиками життя людини - правом, політикою, економікою, через які відбувається усвідомлення людиною свого "Я" відносно інших.

Оцінка ролі сучасного телебачення, його можливостей і соціально активної ролі в українському суспільстві. Визначення впливу мас-медіа які соціалізують людину, сприяють формуванню її "людяності" в умовах трансцендентності в метафізичному контексті.

Концептуальна специфіка підходу до еклезіологічної проблематики в межах напряму діалектичної теології. Суть концепцій христоцентризму, теофанії Слова Божого, діалектики та історизму в церковному служінні та дискурсивних практиках теології і церкви.

Поняття віртуалізації освітнього середовища. Еклектизм як способ мислення у процесі розвитку пізнання в умовах суспільної кризи. Дослідження еклектичної природи процесу віртуалізації освітнього середовища в контексті управління освітньою діяльністю.

Дослідження історичного аспекту становлення еклектики від античних часів до сучасності, її сутність та форми прояву на різних стадіях розвитку філософської думки. Місце еклектики у світоглядній концепції постмодерну та свідомості людини XXI століття.

Аналіз підходів до визначення екологічної герменевтики. Природа, ландшафт, ставлення до природи та усвідомлення генетичного зв’язку людської спільноти з автентичним довкіллям як невід’ємна частина як культури, так і буття нації в усіх його вимірах.

Пізнання процесів глобалізації й вирішення суспільних проблем в площині гуманітаризації освіти в частині посилення нерівності, диференціації життя, втрати ціннісних орієнтирів, руйнування природного довкілля. Причини розвитку екологічної глобалізації.

Специфіка процесу становлення і розвитку людської діяльності, характеристика її екологічної складової. Визначення проблематики, філософія методологічного та світоглядного сенсу еколого-пізнавальної діяльності як прояву екологічної культури особистості.

Дослідження історичних етапів розгортання екологічних криз (від локальних до глобальної) у коеволюційному розвитку суспільства та природи, виявлення їх особливості як трансформуючого чинника соціоприродної системи. Шляхи формування екологічної культури.

Науково-технічна, промислова революція як основа негативно-насильницького ставлення до природи. Гармонізація відносин із природою на основі традиційної східної філософії. Світоглядні традиції суспільств європейського типу як джерело екологічної небезпеки.

Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

Екологічна етика як практична філософія. Аналіз питання відповідальності людства за вирішення екологічних проблем в теоретичних пошуках представників комунікативної практичної філософії (Г. Йонас, Д. Бьолер, К.-О. Апель, В. Гьосле, К.М. Маєр-Абіх).

Аналіз засадових елементів екологічного та феноменологічного підходу в психології, психіатрії та психотерапії. Суть стратегії перекладу Фуксової філософії та опис термінологічних труднощів. Тлумачення підходу професора Фукса як сучасної натурфілософії.

Характеристика перетворювальної діяльності людини, що спрямована на освоєння природного середовища та створення умов для реалізації сутнісних якостей і творчого потенціалу особистості. Визначення соціальної свободи особистості як філософської категорії.

Інтерналізація та екстерналізація економічного досвіду суспільства. Аналіз співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості, актуальних аспектів сучасної соціально-філософської думки. Застосування теоретичної спадщини Е. Гуссерля.

Вивчення особливостей біографії Аристотеля. Характеристика основних аспектів першого та другого афінських періодів. Аналіз головних творів Аристотеля. Розгляд їх головних груп. Формування економічних поглядів філософа. Основи його економічної концепції.

Становлення термінологічної характеристики апофеозу прогресуючих можливостей людства та усвідомлення прагнення безупинного та максимального їх нарощування. Зберігання "парадигмальних якостей вдосконалення" відносно структурних чинників прогресу.

Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.

Розгляд екосистемних засад постнекласичної переорієнтації філософії освіти. Знайомство з головними особливостями та проблемами становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Загальна характеристика системостворюючої функції екологічної освіти.

Дослідження проблем людського суспільства на сучасному етапі розвитку. Визначення перспектив видозміни наявного ладу у напрямі ідеалів екотопії. Обґрунтування необхідності активізації природоохоронних дій як з боку індивіда, так і з боку органів влади.

Екоурбанізм як частина культурно-естетичного комплексу постмодернізму. Зародження та розвиток екоурбаністичних тенденцій. Екопоселення та екоміста. Сучасні діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму.

Функціонування уявлення у телевізійно-екранній практиці. Естетика сприйняття екранного мистецтва як сучасного комунікативного продукту. Ефективність використання ілюзорних картинок буття на телебаченні. Розгляд предметності телевізійно-екранної практики.

Аналіз принципів постнормальної науки, її впливу на методологічний інструментарій прогнозування і стратегічного планування, трансформацію ролі експертів. Оцінка якості прийняття рішень і експертних доказів, які використовуються в процесах прийняття.