Характеристика всеобщих, особенных и единичных природных качеств. Исследование видов естественных состояний. Изучение способности к ощущению. Анализ ступеней формирования чувства самого себя: предчувствие, становление и утверждение чувства самого себя.

Дослідження феномену душі на основі філософського та святоотцівського аналізу. Підходи до природи виникнення душі, зв’язок між душевним, тілесним та духовним. неповторності поєднання душевних та тілесних характеристик людини, її індивідуальності.

Общее представление о душе. Взаимосвязь души и тела человека. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Понятие и структура сознания и рефлексии. Анализ становления сознания как такового. Сфера бессознательного, рассудок и разум.

Сознание как одна из форм проявления души. Исследование индивидуальной особенности темперамента, характера, одаренности, своеобразия выражения лица, манеры поведения человека. Сфера эмоциональной жизни человеческой личности. Изучение связи души и тела.

Душевный строй каждого отдельного человека и всех людей в целом в качестве основы общественной жизни как одна из предпосылок платоновского учения о государстве. Анализ основных причин деградации государственной системы в философском учении Платона.

Рассмотрение генеалогии идей Ф. Ницше в их связи с философией Е. Дюринга, популярного мыслителя XIX столетия. Рассмотрение, как собственный ницшевский философский проект вырастал из полемики с дюрингианскими работами, переосмысленными их тезисами.

Розгляд філософських аспектів конфлікту модусів "бути" і "здаватись" у людини з "ринковим" типом характеру, на основі робіт Е. Фромма. Шляхи порятунку людства від психологічного і економічного краху, які можливі завдяки докорінній зміні характеру людини.

В философской статье рассматривается рецепция Е.Н. Трубецким теократического проекта Вл. С. Соловьева, представлены точки сближения и расхождения двух русских религиозных мыслителей по вопросу о характере и возможных путях христианского единства.

Анализ особенности метафизической системы, изложенной в Евангелии Истины. Этот памятник гностического христианства как исток оригинальной философской традиции в истории европейской христианской философии. Оригинальная христология Евангелия Истины.

Статья посвящена участию русского историка-медиевиста Е. Ананьина, проживавшего в Италии, в дебатах вокруг концепции итальянского Ренессанса, его попыткам очистить поле ренессансных исследований от укоренившихся клише антитезы Средневековья и Возрождения.

Исторический контекст и предпосылки появления евгеники. Практическая реализация идей селекции человека в западных странах в период до конца Второй мировой войны. Этические вопросы и степень государственного вмешательства в воспроизводство населения.

Евгенические теории и их строение на фундаменте "научного" знания. Склонность переоценивать реальные возможности "учёных" воздействовать на процесс получения особей с заданными качествами. Рассмотрение механизма тканевой дифференциации Ф. Гальтону.

Рассмотрение научно-философских и идеологических оснований евгеники, имевшей статус прикладной науки и форму общественного движения в странах Западной Европы и Америке. Исследование эволюционизма, как научно-философским элемента этого фундамента.

Вплив античних евдемонізму та гедонізму на становлення концепцій щастя у західній філософії. Недоліки заснованих на психологічному гедонізмі сучасних підходів до визначення щастя. Специфіка конституйованої в евдемонізмі кореляції між благом та щастям.

Аналіз філософських поглядів Aквiнського тa Ж. Мaрiтенa, присвячених пiзнaнню свiту та людської особистостi, дослiдженню потaємних сторiн людської душi тa розуму. Процес становлення філософської аксіоматики томізму. Проблеми католицького персоналізму.

Еволюційна біологія - наукова дисципліна, яка досліджує походження видів від єдиного спільного предка, що включає процеси природного відбору, спадковості, мінливості ознак та розмноження. Визначення постнекласичної науки в філософських дослідженнях.

Загальна стратегія руху моделей організації теоретико-еволюційного знання. Різні форми теоретичного уявлення еволюції: історичні теорії та гіпотетико-дедуктивні моделі, аксіоматичні та індуктивні узагальнення, синтаксичні та семантичні точки зору.

Розгляд та аналіз питання трансформації ключових ідей прагматизму. Ознайомлення з фундаментальними концепціями засновників прагматизму як філософського напрямку. Виявлення та характеристика особливостей релятивістського і об'єктивістського прагматизму.

Суть концепції мобільності Джоном Урі. Розвиток процесуальної філософії з розширенням уявлення про рух та швидкість у світі. Зріст інтересу до парадигми мобільностей у філософському контексті. Аспекти концепції мобільності та її вплив на сучасний світ.

Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.

Аналіз філософських поглядів Т. Аквінського та Ж. Марітена, присвячених пiзнaнню світу та осягненню людської особистості. Дослідження та відображення в роботах даних авторів потaємних сторін людської душі тa розуму, їх філософське обґрунтування.

Дослідження процесу еволюції ідеї культури в контексті розвитку гуманітарного знання та соціокультурних змін європейської цивілізації, що зумовило появу культурної політики. Кульмінація боротьби ідеологій та кризи культури на зламі ХІХ та ХХ ст.

Знайомство з основними віхами еволюції концепту "криза" в політичній думці Західної Європи та США. Розгляд сучасних праць, присвячених концептуалізації поняття кризи та виробленню методології її дослідження. Аналіз окремих аспектів перебігу кризових явищ.

Дослідження тенденцій розвитку культури, механізм її спадкоємності і трансляції. Динаміка соціокультурного процесу. Критерії прогресивно-поступального, циклічного і хвильового підходів до періодизації культури. Принципи моделювання розвитку цивілізацій.

Соціально-філософське дослідження еволюції образу майбутнього у ідеологіях. Тенденції формування цивілізації, відображення її у процесах розвитку українського суспільства. Етапи генезису і традиції філософського осмислення поняття "образ майбутнього".

Характеристика буття матерії і простору. Уявлення Аристотеля про простір з догмами християнства. Фіксація минулого через пам`ять. Відмова від античного циклічного часу Августином Блаженним. Ідея вічності Фоми Аквинського. Філософія часу і буденності.

Наука як форма духовної діяльності людей, яка скерована на отримання істинних знань про світ, на відкриття об'єктивних законів світу і передбачення розвитку. Підходи до її трактування в Античну добу, Середньовіччя, Відродження, революційний період.

Загальна характеристика різних аспектів художнього простору у ХХ століття. Знайомство з головними особливостями та проблемами застосування просторово-часових категорій у розгляді історичних пам’яток і творів мистецтва. Сутність поняття "художній простір".

Українознавство як наука самопізнання, самотворення українського народу, визначення та дослідження його понятійно-термінологічного апарату. З'ясування феномену свободи як багатовимірного, комплексного явища. Розкриття її різновидів і порівняння.

Світоглядно-філософські передумови формування українського та західноєвропейського модерну. Національна модель діалектики "соціум – особа" в художньо-образній рефлексії мистецтва модерну. Механізм трансформації смислів філософської культури модерну.