Розглянуто "Угоду про реформування оцінювання наукових досліджень", підготовлену та ухвалену міжнародною Асамблею стейкхолдерів, куди увійшли більше ніж 350 університетів та організацій із понад 40 країн. Розглянуто поширення феномену постправди.
Філософсько-правовий вимір експлікації свободи волі в буттєвості українського націоналізму. Свобода волі як невід’ємна частина людського буття та потенційна здатність людини до вільного та обдуманого вибору, можливість розвивати творчі потенціали людини.
Аналіз філософських аспектів природи закону. Історичні передумови формування права як самостійної науки. Підходи до розуміння співвідношення природного й позитивного права. Головні ознаки правового закону як формалізованого і регламентованого вияву права.
Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.
Визначення характеру зв’язків екстремалізму з процесом формування інформаційного суспільства. Аналіз екстремалізму в умовах трансформаційних зрушень. Виявлення основних його тенденції в українському суспільстві, як фактору впливу на розвиток України.
Аналіз базових чинників людського існування. Розгляд екстремального екзистенціалу людського буття як провідного чинника поведінки та світоглядних орієнтацій особистості. Визначення особливостей "межової" ситуації. Вплив страху та ентузіазму на людину.
Розгляд онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав екстремальної поведінки індивіда в сучасному суспільстві. Визначення об'єктивних умов і суб'єктивних чинників переходу екстриму в екстремальність. Класифікація форм екстремальної поведінки.
Визначення поняття екстремальності з точки зору соціальної філософії. Компаративний аналіз девіантності, деструктивності, радикалізму, маргінальності, екстремізму, ризиковістю в співвідношенні з поняттям екстремальності. Способи екстремальної поведінки.
Розгляд комунікації та застосування елементів еристики в ній, способи, які використовуються для успішної аргументації, як основи міжособистісного, масового діалогу світу. Зміст еристики, її значення в системі міжособистісної та міжкультурної комунікації.
Статус еліти у суспільствах, зокрема в українському суспільстві. Розробка економічної стратегії та її впровадження в соціальний простір. Бачення української еліти напрямів ефективного розвитку власної країни у межах сучасного філософського дискурсу.
Розкриття емоційного і чуттєвого змісту дружніх стосунків на основі філософського роману-казки "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері. Перспективи масштабних трансформаційних процесів у внутрішньому світі особистості. Повернення людям духовну основу.
Дослідження рис української культури: емоціоналізму та кордоцентризму. Аналіз літературної спадщини І. Вишенського як одного з виразних представників Острозького культурно-освітнього центру. Д. Чижевський як дослідник української філософської думки.
Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.
Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.
Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.
Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.
Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.
Дослідження текстів В. Селарса, запропонованих читачеві. Оцінка претензій кантіанства на розкриття універсальних передумов пізнання. Пояснення способів утворення предикативного судження. Узгодженість ментальної й лінгвістичної активностей пізнавця.
Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.
Визначення ключових ідей та установок епохи постмодернізму через призму відмови від метанаративів. Положення структуралістської та постструктуралістської наратології і філософії. Роль метанаративів у контексті понять ідеалу, істини, універсальності.
Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.
Характеристика постправди як поняття та феномену сучасного суспільства. Особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналіз сукупності соціальних факторів епохи постправди та їхніх наслідків.
Предмет вчення еристики - напряму досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка. Форми проведення дискусії, її відміна від диспуту.
Человеческие способности совершать разные поступки и действия. Неминуемость наказуемости человека, совершившего плохие поступки. Осознание и оценка человеческих поступков самой личностью. Осознание ошибок и понимание необходимости их исправления.
Основные положения естественно-научного познания. Традиционная модель научного знания. Принцип верификации и фальсификации, моделирование. Преимущества формальной знаковой системы. Методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях познания.
Русская антропологическая мысль в рамках эмпирического материализма. Мировоззренческие концепции представителей естественнонаучного материализма. Философская теория А.А. Ухтомского в русле отечественной традиции естественно-научной антропологии.
