Аналіз історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Еволюція форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини і природи.

Огляд основних підходів до розуміння сутності світогляду. Взаємозв’язок суспільного буття та свідомості як закономірність еволюції світогляду людини. Зміст детермінант оптимізації процесу формування соціально-конструктивного світогляду сучасного українця.

Виявлення ідейно-теоретичних джерел різних варіантів теорії соціального конфлікту й обґрунтування особливостей формування її основних конструктів. Аналіз напрямків розвитку сучасної західної теорії конфлікту в системі соціально-філософських знань.

Філософський розгляд основних тенденцій розвитку технічного і класичного університетів. Особливості безперервної освіти. Роль технічної інтелігенції у цьому процесі. Історія запровадження технічної освіти в університетах Західної Європи, Японії й Америки.

Філософський розгляд основних тенденцій розвитку технічного та класичного університетів. Тенденція гуманізації освіти і роль технічної інтелігенції у цьому процесі. Просування класичного університету шляхом фундаменталізації освітнього простору.

Дослідження питання тлумачення сутності та природи ірраціонального. Аналіз еволюції поглядів М. Фуко на безумне як різновид ірраціонального у роботі "Історія безумства у класичну епоху" та у курсі лекцій "Ненормальні". Сучасність та становище безумства.

Корелятивний зв’язок між змістом української національної ідеї та світоглядними, культурно-цивілізаційними, ментально-вольовими ознаками українського народу на зламі ХІХ-ХХ ст. Значення національних ідей в контексті консолідації українського суспільства.

Форми відносин людини та природи в історичному контексті. Монтеск’є як засновник географічного детермінізму в філософії. Стадії глобальної соціоекосистеми. Основні засоби антропогенного впливу. Вплив суб’єктів кам'яної доби на навколишнє середовище.

Дослідження процесу змін позиції українського філософа В. Лесевича від першого позитивізму за посередництвом неокантіанства до другого позитивізму. Власна періодизація змін філософської позиції В. Лесевича. Оригінальність поглядів українського мислителя.

Ключові факти духовної біографії Сковороди та його філософської діяльністі. Інтерпретація окремих рис характеру, прояснення фактів його життя з урахуванням творчого доробку. Дослідження змін в житті мислителя, відображення цих змін у текстах його праць.

Евразийская концепция политического обустройства России в контексте социальных трансформаций ХХ в. Идейная эволюция евразийства: историко-этнологические изыскания и общественно-политическое движение. Христианская антропология и персонализм Н.А. Бердяева.

Рассмотрение социокультурного кризиса, переживаемого Россией как кризиса идентичностей. Причины кризиса гражданской идентичности. Приведения формы государственного устройства в соответствие с менталитетом базовых ценностей народов её составляющих.

Анализ философских взглядов евразийцев. Характеристика идей славянофилов, их отношение к самодержавию. Принципы цивилизационного подхода к истории Трубецкого. Воззрения Карсавина о взаимодействии государства и церкви. Разработка концепции идеократии.

Анализ мифологии революционной эпохи начала ХХ века. Евразийское настроение в русской поэзии 1920-1930-х гг. Космогонический миф, повествующий о рождении в катастрофе революции нового мира. Философское и культурологическое учение о России как Евразии.

Основні інтерпретації загальноісторичного розвитку суспільства. Полілінійна типологія людського суспільства Карла Маркса. Детальний аналіз марксистської періодизації суспільного розвитку і визначення її евристичної функції у філософському пізнанні.

Експлікація базового постмодерністського концепту "особистість" та виявлення його ключових евристичних і методологічних можливостей порівняно зі своїм інваріантом, що розробляється на ґрунті класичної філософської та соціально-психологічної науки.

Субъективный идеалист И.Г. Фихте, его стремление преодолеть кантовский дуализм "вещей в себе" и явлений. Учение о тождестве субъекта и объекта Фридриха Шеллинга. Философская система Гегеля. Развитие общества, сознания, духа и природного проявления.

Социальные и культурные предпосылки становления новоевропейской философии. Проблемы научного познания в философии нового времени: дилемма эмпиризма и рационализма. Концепция естественных прав человека, правового государства и гражданского общества.

Социально-философский анализ правосознания. Исследование формирования современного понимания феномена правосознания. Анализ правосознания в трудах Платона, Цицерона, Н. Макиавелли, Г. Гроция и Т. Гоббса. Сущность понятия "право" в гегелевской философии.

Ценностные аттракторы как координаты ориентирования человека в мире. Динамика ориентаций личности в периоды классической, модернистской и постмодернистской эпох. Реконструкция картины проектов поведения индивида на примере онтологии сознания Ж. Сартра.

Анализ связанных, но нетождественных подходов к "традиционному" пониманию природы. "Освящение природы", в контексте которого природный мир не опредмечивается, а понимается как единая реальность, включающая в себя человека и обладающая сакральным статусом.

Філософська система Т. Гоббса, орієнтована виключно на плотську суть людини. Пошук ним міцної основи співіснування індивідів, уникнення анархії і громадянських воєн. Тема індивідуалізму, яка отримала серйозний поштовх для досліджень саме в Новий час.

Понятие, определение и характеристика конфликтологии. Направления исследования данной проблемы в разные времена: диалектическое учение о противоречие и конфликте Карла Маркса, функционализм Георга Зиммеля и Льюиса Козера, теория Ральфа Дорендрофа.

Этапы формирования понятия умозрительного в философии Платона. Мышление и умозрение в античном идеализме. Объекты теологических настроений, связанные у Платона с представлениями о началах. Изучение "одно" и "благо" как определенные философские понятия.

Необходимость приспособления современного человека к цивилизации. Определение критериев единиц культуры в эпоху постмодернизма. Возможности уровня бессознательного человеческого мозга. Определение задач информационной насыщенности современного общества.

Анализ природы и специфики явлений субъективной реальности, основные формы их существования, ценностно-смысловая структура субъективной реальности и способы ее преобразования. Соотношение гносеологических и онтологических аспектов категории идеального.

Факт единства человеческой природы, под которой философия подразумевает не биологическую природу человека, а "человеческую сущность как единство высшего порядка". Единство истории, и его проявление во времени и пространстве по определению Яспера.

Анализ и основное содержание диалога "Пир" Платона, его философские идеи. Особенности проведения диалога Эриксимаха и Аристофана перед речью последнего. Специфика и роль проявления любви в мифическом повествовании о разделении некогда единых тел.

Анализ диалога Платона "Пир" с точки зрения объединяющей всю греческую философию теории единства противоречий. Объяснение проявлений любви в мифическом повествовании о разделении некогда единых тел. Анализ речи Алкивиада в повествовании Платона.

Заключения великих мудрецов, свободных от ошибок и иллюзий. Описание вселенной как некий объект с ядром и внешними оболочками. Мировоззренческое влияние естествознания за пределы его предметной области, конфронтация с мировоззренческими представлениями.