Осмислення існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічної проблематики в історії західноєвропейської філософії. Історико-філософські, теологічні, теософські, релігійно-філософські та наукові репрезентації есхатології.

Послідовне виокремлення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічного простору культур, есхатологічних матриць в історії західноєвропейської філософії та вияв релевантних для даного дослідження ідей та підходів.

Визначення основних передумов формування есхатологічних концептів, їх генетичного зв’язку, чинників актуалізації есхатологічної свідомості. Компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму і модернізму.

Дослідження та аналіз смислового простору теми есхатологія Долі, вивчення проблеми її інтерпретацій у релігійній і світській літературі. Поглиблене концептуальне переосмислення есхатологічної проблематики під кутом зору циклічної моделі буття (ідеї кола).

Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.

Аналіз пізнання оточуючого світу в стародавні часи. Розвиток філософії, математики, вчення про душу. Розгляд основ вчення йоги, буддизму, конфуціанства, ідей Сократа, Платона. Гуманізм епохи Відродження. Революція розвитку науки на початку XX ст.

Аналіз марксизму як етики бідних з точки зору християнського реалізму Рейнхольда Нібура. Розгляд історичних передумов відносин між бідними та багатими представниками суспільства. Вплив капіталістичного суспільного ладу на посилення соціальної нерівності.

Аналіз ключових ідей та принципів етики відповідальності Г. Йонаса з огляду на їх методологічне значення щодо урозуміння ризиків, пов’язаних з існуванням постсучасних армій. Визначення неможливості контролювання силових структур у глобалізованому світі.

Аналіз співвідношення концептів універсалістської етики та ґлобального етосу. Основи філософії Карла-Отто Апеля. Застосування здобутків Апелевої філософської думки у вивченні сучасних реалій і практичної леґітимації інституцій українського суспільства.

Аналіз ключових аспектів етичної концепції Е. Левінаса. Характер сприйняття Іншого французьким мислителем, обумовлений особливим статусом етики. Переосмислення та критика поглядів Е. Гуссерля та М. Гайддегера, побудова нової парадигми філософії Іншого.

Аналіз досліджень евристичних можливостей тілесного в сучасних феноменології та епістемології, що дає можливість більш широкого розуміння раціональності, а саме - звернути увагу на феномен тілесної раціональності. Складові сучасної феноменології.

Специфіка особистісних стосунків, умови їх формування та різновиди: приятелювання, товаришування, дружба, любов. Етика інтимних відносин, порівняння з нормами ділових моральних стосунків. Аналіз ситуацій, що складаються переважно між близькими людьми.

Розгляд принципів "моральної метафізики". Вивчення особливостей моралі та етичних стандартів стародавнього Китаю. Дослідження його філософських шкіл: моїзма, легізма та даосизма. Аналіз конфуціанства як етико-політичного та релігійно-філософського вчення.

Особливості етики стародавнього Китаю. Історія виникнення та загальна характеристика релігійно-філософських шкіл стародавнього Китаю: моїзму, легізму та даосизму, їх основні положення. Конфуцій і конфуціанство як етико-політичне та філософське вчення.

Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.

Ідейні та теоретичні джерела філософської думки України доби Відродження, її самобутність у порівнянні з ідеями західноєвропейського ренесансного гуманізму. Особливості розуміння й трактування українськими гуманістами людини, її сутності, способів буття.

Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.

Аналіз етико-політичного поглядів Конфуція на основі твору "Бесіди і висловлювання". Ідея покірності зверху до низу в конфуціанстві. Вчення про державу. Піднесення значення бюрократії за допомогою образу цзюнь цзи в системі управління і суспільством.

Поняття спесишизму. Обґрунтування необхідності подолання антропоцентричного світогляду та інструментального підходу у ставленні до тварин і природи в цілому. Етико—філософські концепції А. Шопенгауера, А. Швейцера, К. М. Маєр-Абіха та М. Роулендса.

Аналіз етимології феномену космополітизму через розгляд варіантів написання слів "космополітизм", "космополіт", "космополіс". Питання громадянства й світової держави у визначенні космополітизму. Розвиток глобалізації, побудова єдиного світового простору.

Витоки та об’єктивні засади притаманного українській філософії домінування морального начала. Визначення системи смисложиттєвих цінностей, основоположних засад людського життя та стосунків людини зі світом. Моральна спрямованість української філософії.

Еволюція української етичної думки в контексті філософської культури народу, її специфічні особливості. Переосмислення моральних принципів людських стосунків, філософсько-етичних основ їх життєдіяльності та подолання негативних тенденцій в суспільстві.

Застосування Аристотелем етичного принципу середини стосовно майнових відносин: в галузі користування майном, вкладень коштів, ставлення суб’єктів господарської діяльності до розпорядження багатством. Позиції Аристотеля щодо користування багатством.

Етапи розвитку етично-естетичного в історичній площині. Виявлення ефективних світоглядних моделей етичного-естетичного в сфері професійної діяльності сучасної людини, її духовного розвитку. Віхи формування етично-естетичного, вплив на людину, суспільство.

Соціальна доктрина християнства як складний конгломерат ідей, запозичених із філософських та етичних систем різних історичних періодів. Знайомство з особливостями виявлення специфіки етичної системи християнства в контексті його соціальних перспектив.

Виявлення специфіки етичної системи християнства в контексті його соціальних перспектив. Етико-антропологічний аспект соціального вчення православ’я, сукупність богословських поглядів щодо різних політичних, правових та економічних суспільних відносин.

Умови формування етичної складової світогляду Т.Г. Шевченка у зв’язку з його персональною ідентичністю. Відображення парадигми трактування особистості в творчості митця, наявність у ній персоналістської теодицеї. Аспект поглядів на суспільство і націю.

Феноменологічне підґрунтя сучасних діалогічних концепцій. Дієвість морально-етичних чинників діалогу (відповідальності, толерантності) та здійснення аналізу взаємодії культур за принципом "гостинності". Концепт "іншого" Е. Левінаса і "чужого" П. Рікера.

Дослідження сутності та морально-етичних аспектів феномену сучасних діалогічних концепцій. Порівняння концепту "іншого" Левінаса та концепту "чужого" Рікера. Аналіз морально-етичних чинників діалогу у взаємодії культур за принципом "гостинності".

Розглянуто етичні проблеми розвитку та застосування синтетичної біології. Розглянуто ряд досягнень в синтетичній біології, які допоможуть суспільству у боротьбі з різноманітними захворюваннями, продовольчими проблемами, збереженню біорізноманіття тощо.