Порівняльний аналіз філософії екзистенціалізму В. Стуса, А. Камю. Встановлення спільних мотивів відповідності в осмисленні самоцінності і неповторності людини, буття. Виокремлення концепції бунту, яку мислителі позиціонують як позитивне вираження абсурду.
Особливість розуміння медіадосвіду й медіальності як виявів екзистенціальної специфіки людського існування. Розвиток філософії медіа як сучасної філософської антропології. Вплив нових мас-медіа на формування орієнтирів існування сучасної людини.
Виявлення філософсько-антропологічних феноменів у творчості В. Винниченка. Розгляд їх у контексті екзистенціального вчення української й світової соціальної філософії. Аналіз національно-екзистенційних пошуків. Виявлення нетрадиційної форми філософування.
Сутність трансцендентального розгортання людського духу як феномена, який виокремлює людину з поміж інших форм життя. Екзистенціальні підходи Гайдеггера і Ясперса, метаантропологічні ідеї Шелера. Розвиток теорії в українській філософській антропології.
Аналіз дорефлексивного плану свідомості в концепції Сартра та її особливості. Екзистенційні грані філософських ідей С. К'єркегора, Ф. Достоєвського та Ф. Ніцше. Специфіка гегелівської діалектичної концепції свідомості як передумови концепції Сартра.
Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
Філософське дослідження проблем духовності. Аналіз структури духовної реальності та простеження її зв'язку із художньою творчістю. Дослідження індивіда як феномена та шляхів формування індивідуальних рис особи. Основні етапи розвитку філософської думки.
Проблема людини та абсурдності її існування в роботах представників російської та української філософських шкіл. Окреслення основних ознак природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі мислителя. Найголовніше призначення людини за А. Камю.
Аналіз феномена суспільних викликів, а також процесів виникнення, трансформації, замикання груп солідарності в українському соціумі. Проблеми екзистенційного виміру людської діяльності, екзистенційного аспекту міжособистісних та міжгрупових відносин.
Аналіз кризи ідентичності та проблем самоідентифікації з точки зору психології, філософії, соціології та культурології. Сутність екзистенціального напрямку феномена самоідентифікації особистості у роботах представників екзистенціальної філософії.
На засадах міждисциплінарного підходу обґрунтування світоглядного значення соціального проектування для самоздійснення людини. Визначення ролі освіти у проектуванні змісту життя, у формуванні особистісно-орієнтованої, цілеспрямованої, небайдужої людини.
Особисте світовідчуття Бердяєва як джерело та основа його екзистенційного філософування. Літературно-філософські впливи на формування світогляду Бердяєва: Л. Толстой, Г. Ібсен, Ф. Достоєвський. Шляхи самореалізації особистості: пізнання, любов, творчість.
Визначення сутності і складових екзистенційного простору самовигнанця на прикладі творчості французьких поетів-символістів Ш. Бодлера та А. Рем6о. Пошуки примирення сутності та існування, а також пошуки альтернативної свободи в поетичних текстах.
Концепція екзистенційного характеру української філософської думки у спадщині українських мислителів ХVІІІ - першої половини ХХ ст. Трагізм життя без віри, Бога, Батьківщини у спадщині В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, Т. Осьмачка.
Вiдображення ролі християнства в життi українців. Мiсце української екзистенцiйної фiлософської думки в контекстi свiтової філософії. Особливостi нацiональної ментальності. Розгляд головних екзистенцiалів, їх вплив на процес духовного вiдродження.
Дослідження тенденцій осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Кореляція екзистенціалів людського буття та феноменів риторики. Розробка і впровадження методологічного апарата дослідження екзистенційних вимірів риторики.
Аналіз чинників, які стали визначальними при формуванні нових світоглядних парадигм у представників російської еміграції. Г. Газданов як один із найяскравіших письменників та мислителів російської еміграції "першої хвилі", репрезентатор цілого покоління.
Розгляд особистісних переживань рядових ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Аналіз спогадів-переконань ліквідаторів з позиції виявлення екзистенційних маркерів співіснування людського соціуму в умовах радіаційного забруднення.
Обґрунтування суб’єктивності екзистенційного виміру ситуацій свободи та пошуку життєвого смислу. Визначення вихідних граней людського буття. Розгляд філософської і антропологічної складових волі. Дослідження витоків, змісту й сутності ідеї свободи.
Методологічні та джерелознавчі засади історико-філософського дослідження художньо-філософської спадщини В. Винниченка. Зміст екзистенційно-антропологічної спрямованості творчості письменника на основі критичного опрацювання доробку винниченкознавства.
Комплексний філософський аналіз української літератури ХХ століття крізь призму екзистенційності як її парадигмальної характеристики. Осмислення граней буття людини на рівні літературних рефлексій і на рівні усвідомленого звернення до екзистенціалізму.
Сприйняття дійсності ізольованого суб’єкта. Досвід робінзонади як варіант саморефлексії людини стосовно свого положення, у наслідок чого можна говорити про екзистенційну модель буття людини, яка визначає спрямованість предметно-практичної діяльності.
Аналіз проблеми власності як умови розвитку цивілізації і свободи особистість. Існування власності в єдності з основними характеристиками життя людини - правом, політикою, економікою, через які відбувається усвідомлення людиною свого "Я" відносно інших.
Оцінка ролі сучасного телебачення, його можливостей і соціально активної ролі в українському суспільстві. Визначення впливу мас-медіа які соціалізують людину, сприяють формуванню її "людяності" в умовах трансцендентності в метафізичному контексті.
Концептуальна специфіка підходу до еклезіологічної проблематики в межах напряму діалектичної теології. Суть концепцій христоцентризму, теофанії Слова Божого, діалектики та історизму в церковному служінні та дискурсивних практиках теології і церкви.
Поняття віртуалізації освітнього середовища. Еклектизм як способ мислення у процесі розвитку пізнання в умовах суспільної кризи. Дослідження еклектичної природи процесу віртуалізації освітнього середовища в контексті управління освітньою діяльністю.
Дослідження історичного аспекту становлення еклектики від античних часів до сучасності, її сутність та форми прояву на різних стадіях розвитку філософської думки. Місце еклектики у світоглядній концепції постмодерну та свідомості людини XXI століття.
Аналіз підходів до визначення екологічної герменевтики. Природа, ландшафт, ставлення до природи та усвідомлення генетичного зв’язку людської спільноти з автентичним довкіллям як невід’ємна частина як культури, так і буття нації в усіх його вимірах.
Пізнання процесів глобалізації й вирішення суспільних проблем в площині гуманітаризації освіти в частині посилення нерівності, диференціації життя, втрати ціннісних орієнтирів, руйнування природного довкілля. Причини розвитку екологічної глобалізації.
Специфіка процесу становлення і розвитку людської діяльності, характеристика її екологічної складової. Визначення проблематики, філософія методологічного та світоглядного сенсу еколого-пізнавальної діяльності як прояву екологічної культури особистості.
