Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.

Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.

Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.

Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.

Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.

Дослідження текстів В. Селарса, запропонованих читачеві. Оцінка претензій кантіанства на розкриття універсальних передумов пізнання. Пояснення способів утворення предикативного судження. Узгодженість ментальної й лінгвістичної активностей пізнавця.

Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.

Визначення ключових ідей та установок епохи постмодернізму через призму відмови від метанаративів. Положення структуралістської та постструктуралістської наратології і філософії. Роль метанаративів у контексті понять ідеалу, істини, універсальності.

Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.

Характеристика постправди як поняття та феномену сучасного суспільства. Особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналіз сукупності соціальних факторів епохи постправди та їхніх наслідків.

Предмет вчення еристики - напряму досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка. Форми проведення дискусії, її відміна від диспуту.

Человеческие способности совершать разные поступки и действия. Неминуемость наказуемости человека, совершившего плохие поступки. Осознание и оценка человеческих поступков самой личностью. Осознание ошибок и понимание необходимости их исправления.

Формирование компетенций в соответствии с рабочей программой. Оценка практики в развитии естествознания, процессы дифференциации естественных наук. Идеи атомистического материализма в учениях Левкиппа. Отличительные черты мировоззрения эпохи Возрождения.

Основные положения естественно-научного познания. Традиционная модель научного знания. Принцип верификации и фальсификации, моделирование. Преимущества формальной знаковой системы. Методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях познания.

Русская антропологическая мысль в рамках эмпирического материализма. Мировоззренческие концепции представителей естественнонаучного материализма. Философская теория А.А. Ухтомского в русле отечественной традиции естественно-научной антропологии.

Анализ теории естественных прав человека, изложенной в сочинении Джона Локка "Второй трактат о правлении"; факторы, повлиявшие на его мировоззрение. влияние творчества Локка на развитие европейского общественно-политического движения и философской мысли.

Особенности философско-правовой мысли в эпоху средневековья, ее выдающиеся представители и направления исследований. Концепция естественного права Ф. Аквинского, право и закон в его понимании. Изучение данным философом проблемы государства и власти.

Отличие искусственного мира от естественного, отсутствие у искусственного способности к саморегулированию и самопроизводству. Ноосфера и техносфера, противоречие между естественным и искусственным, между универсумом природы и универсумом деятельности.

Исследуется вопрос о соотношении теорий естественного и позитивного права. При этом одной из основных исследовательских задач является определение возможности синтеза обозначенных теорий, а также определение специфики и сущности противоречий между ними.

Характеристика места "естественного сознания" в структуре субъекта опыта и его значение в становлении понятия философии. Обоснование единства и деятельной роли естественного сознания и трансцендентального субъекта опыта в «Феноменологии духа» Гегеля.

Этические взгляды английского философа Т. Гоббса. Анализ его сочинения Левиафан. Характеристика и принципы наилучшей формы правления согласно его теории. История понятия «Война всех против всех» и его парадигмы. Место общества и государство в нем.

Естественнонаучные взгляды И. Канта в докритический период. Воззрения Канта в диссертации "О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира". Критика агностицизма и догматизма в философских воззрениях Канта. Этика И. Канта.

Тенденции сближения естественнонаучной и социально-гуманитарной сфер современной рациональности: отказ от методологии индуктивизма и "наивного реализма", тяготение к конструктивистской парадигме, включение субъекта познания в онтологию научной теории.

Статья рассматривает роль естественных наук XIX века в создании всеобщей организационной науки - тектологии. Описаны достижения в науке, позволившие Богданову разработать концепцию подбора и подвижного равновесия, играющие центральную роль в тектологии.

Естествознание и философия как рациональные формы знания. Проблема демаркации эмпирического и метафизического в языке науки. Взаимосвязь между философией и естествознанием. Позитивизм О. Конта и его последователей. Философские основания естествознания.

Понятие естествознания, его место в жизни человека. Процесс деления культуры на материальную и духовную, их основные компоненты. Аксиологическая многомерность духовной культуры. Гносеологические аспекты естественнонаучного знания. Уровни научного знания.

Естествознание и картина мира. Проблематика происхождения жизни. Научное познание: эмпирический и теоретический методы. Предмет изучения естественных наук. Феноменологическая, частная и фундаментальная теории. Эвристичность и онтологизация моделей.