Дослідження історичних етапів розгортання екологічних криз (від локальних до глобальної) у коеволюційному розвитку суспільства та природи, виявлення їх особливості як трансформуючого чинника соціоприродної системи. Шляхи формування екологічної культури.

Науково-технічна, промислова революція як основа негативно-насильницького ставлення до природи. Гармонізація відносин із природою на основі традиційної східної філософії. Світоглядні традиції суспільств європейського типу як джерело екологічної небезпеки.

Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

Екологічна етика як практична філософія. Аналіз питання відповідальності людства за вирішення екологічних проблем в теоретичних пошуках представників комунікативної практичної філософії (Г. Йонас, Д. Бьолер, К.-О. Апель, В. Гьосле, К.М. Маєр-Абіх).

Аналіз засадових елементів екологічного та феноменологічного підходу в психології, психіатрії та психотерапії. Суть стратегії перекладу Фуксової філософії та опис термінологічних труднощів. Тлумачення підходу професора Фукса як сучасної натурфілософії.

Характеристика перетворювальної діяльності людини, що спрямована на освоєння природного середовища та створення умов для реалізації сутнісних якостей і творчого потенціалу особистості. Визначення соціальної свободи особистості як філософської категорії.

Інтерналізація та екстерналізація економічного досвіду суспільства. Аналіз співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості, актуальних аспектів сучасної соціально-філософської думки. Застосування теоретичної спадщини Е. Гуссерля.

Вивчення особливостей біографії Аристотеля. Характеристика основних аспектів першого та другого афінських періодів. Аналіз головних творів Аристотеля. Розгляд їх головних груп. Формування економічних поглядів філософа. Основи його економічної концепції.

Становлення термінологічної характеристики апофеозу прогресуючих можливостей людства та усвідомлення прагнення безупинного та максимального їх нарощування. Зберігання "парадигмальних якостей вдосконалення" відносно структурних чинників прогресу.

Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.

Розгляд екосистемних засад постнекласичної переорієнтації філософії освіти. Знайомство з головними особливостями та проблемами становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Загальна характеристика системостворюючої функції екологічної освіти.

Дослідження проблем людського суспільства на сучасному етапі розвитку. Визначення перспектив видозміни наявного ладу у напрямі ідеалів екотопії. Обґрунтування необхідності активізації природоохоронних дій як з боку індивіда, так і з боку органів влади.

Екоурбанізм як частина культурно-естетичного комплексу постмодернізму. Зародження та розвиток екоурбаністичних тенденцій. Екопоселення та екоміста. Сучасні діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму.

Екофемінізм є одним із розгалужень фемінізму. Бореться за розвиток нової форми соціальної організації, в якій пануватимуть партнерські рівні відносини між чоловіками та жінками, між людством та природою. Смислове ототожнення землі, природи, жінки.

Функціонування уявлення у телевізійно-екранній практиці. Естетика сприйняття екранного мистецтва як сучасного комунікативного продукту. Ефективність використання ілюзорних картинок буття на телебаченні. Розгляд предметності телевізійно-екранної практики.

Актуальність і значущість філософського аналізу суті експертності, як завдяки зверненню до вже наявних напрацювань колег в межах "філософії експертизи", так і через пропозицію авторського бачення даної проблематики. Феномени предметно-чуттєвого світу.

Аналіз принципів постнормальної науки, її впливу на методологічний інструментарій прогнозування і стратегічного планування, трансформацію ролі експертів. Оцінка якості прийняття рішень і експертних доказів, які використовуються в процесах прийняття.

Розглянуто "Угоду про реформування оцінювання наукових досліджень", підготовлену та ухвалену міжнародною Асамблею стейкхолдерів, куди увійшли більше ніж 350 університетів та організацій із понад 40 країн. Розглянуто поширення феномену постправди.

Філософсько-правовий вимір експлікації свободи волі в буттєвості українського націоналізму. Свобода волі як невід’ємна частина людського буття та потенційна здатність людини до вільного та обдуманого вибору, можливість розвивати творчі потенціали людини.

Аналіз філософських аспектів природи закону. Історичні передумови формування права як самостійної науки. Підходи до розуміння співвідношення природного й позитивного права. Головні ознаки правового закону як формалізованого і регламентованого вияву права.

Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.

Визначення характеру зв’язків екстремалізму з процесом формування інформаційного суспільства. Аналіз екстремалізму в умовах трансформаційних зрушень. Виявлення основних його тенденції в українському суспільстві, як фактору впливу на розвиток України.

Аналіз базових чинників людського існування. Розгляд екстремального екзистенціалу людського буття як провідного чинника поведінки та світоглядних орієнтацій особистості. Визначення особливостей "межової" ситуації. Вплив страху та ентузіазму на людину.

Розгляд онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав екстремальної поведінки індивіда в сучасному суспільстві. Визначення об'єктивних умов і суб'єктивних чинників переходу екстриму в екстремальність. Класифікація форм екстремальної поведінки.

Визначення поняття екстремальності з точки зору соціальної філософії. Компаративний аналіз девіантності, деструктивності, радикалізму, маргінальності, екстремізму, ризиковістю в співвідношенні з поняттям екстремальності. Способи екстремальної поведінки.

Розгляд комунікації та застосування елементів еристики в ній, способи, які використовуються для успішної аргументації, як основи міжособистісного, масового діалогу світу. Зміст еристики, її значення в системі міжособистісної та міжкультурної комунікації.

Статус еліти у суспільствах, зокрема в українському суспільстві. Розробка економічної стратегії та її впровадження в соціальний простір. Бачення української еліти напрямів ефективного розвитку власної країни у межах сучасного філософського дискурсу.

Розкриття емоційного і чуттєвого змісту дружніх стосунків на основі філософського роману-казки "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері. Перспективи масштабних трансформаційних процесів у внутрішньому світі особистості. Повернення людям духовну основу.

Дослідження рис української культури: емоціоналізму та кордоцентризму. Аналіз літературної спадщини І. Вишенського як одного з виразних представників Острозького культурно-освітнього центру. Д. Чижевський як дослідник української філософської думки.

Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.