Висвітлення й оцінка методологічних, епістемологічних та філософських основ, що призвели до "риторичного повороту" в сучасній філософії. Критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання, гносеологічні принципи ідеалістичної філософії.

Роль концепту "тотожність" в обґрунтуванні християнської догматики. Проблема пошуку ідентичності в добу глобалізації. Платонізм та неоплатонізм, їх вплив на зрілу патристику. Основні принципові відмінності неоплатонічної та патристичної ідентичностей.

Актуалізація уваги на екзистенціалові самотності у філософській прозі Анатолія Федя, визначення її сутності та культурного оточення. Розгляд самотності, невід'ємно пов'язаної зі страхом, що породжує відчуття тривоги та жаху. Вивчення страху самотності.

Розгляд аксеологічних вимірів екзистенціалу страху як одного з важливих онтологічних метафізичних чинників людського існування. Екзистенціал любові у взаємозв’язку з іншими екзистенціалами. Феномен екзистенціальної туги у філософії, зокрема, у Спінози.

Етичний фундамент екзистенційних категорій людського буття. Уявлення про людину та роль страху як універсальної одиниці життя в екзистенціалізмі. Аксеологічні виміри екзистенціалу страху як одного з онтологічних метафізичних чинників людського існування.

Екзистенціали як духовно-практичний феномен, що характеризує емоційно-психологічне переживання особистості в граничному стані її соціального буття. Вплив на життєдіяльність людини в умовах глобалізації. Формування екзистенціального поля українця.

Аспекти свободи, які мають важливе значення для людини. Умови виникнення екзистенціалізму та його сутність. Ідейні джерела атеїстичного екзистенціалізму Ж.-П. Сартра і його філософський метод. Дослідження екзистенціалізму в романі "Нудота" Ж.-П. Сартра.

Розглянуто екзистенційну проблематику у філософській літературі ХХ століття. Висвітлення поглядів Артура Кауфмана на диференціацію есенції та екзистенції як засобу обґрунтування онтологічного підґрунтя права, також визначено місця права у житті людини.

Екзистенціалізм як особливий напрям у філософії XX століття, розгляд характерних рис. Знайомство з головними особливостями виникнення філософії екзистенціалізму. Розгляд реальних процесів соціально-економічного, політичного і духовного життя Заходу.

Сутність екзистенціалізму з історичного, філософського і релігійного поглядів. Особливості осмислення "філософією існування" структур екзистенції. Головні джерела й концептуальний зміст екзистенціалізму, його різновиди та персоналії, що їх репрезентують.

Дослідження специфіки застосування відомим протестантським теологом Паулем Тілліхом екзистенціалістських постулатів та екзистенціалістської символіки. Обґрунтування "допоміжної", здебільшого "роз’яснювальної", а не системоутворюючої ролі постулатів.

Розгляд філософських поглядів письменниці та ідеологині феміністського руху С. де Бовуар як екзистенціалістського фемінізму. Внесок авторки у розвиток "фемінності" як відкриття феномену "іншої", визначення його як психологічного комплексу неповноцінності.

Аналіз праці Мерольда Вестфаля "Чия спільнота? Котра інтерпретація?: філософська герменевтика для церкви". Висвітлення проблеми переосмислення ним постулатів політичного лібералізму і морального комунітаризму в контексті еклезіології та екуменізму.

Аналіз філософських поглядів українських письменників ХІХ - першої половини ХХ ст. і їхнього впливу на духовне життя українського народу, через найголовнішу рису нашої ментальності - екзистенціальної зорієнтованості на життя кожного українця та України.

Знайомство з головними особливостями роботи С. К’єркегора "Хвороба до смерті". Розгляд концептуалізацій часу та простору, представлених у філософії життя. Людина як синтез нескінченного та скінченного, тимчасового та вічного, свободи та необхідності.

Порівняльний аналіз філософії екзистенціалізму В. Стуса, А. Камю. Встановлення спільних мотивів відповідності в осмисленні самоцінності і неповторності людини, буття. Виокремлення концепції бунту, яку мислителі позиціонують як позитивне вираження абсурду.

Особливість розуміння медіадосвіду й медіальності як виявів екзистенціальної специфіки людського існування. Розвиток філософії медіа як сучасної філософської антропології. Вплив нових мас-медіа на формування орієнтирів існування сучасної людини.

Виявлення філософсько-антропологічних феноменів у творчості В. Винниченка. Розгляд їх у контексті екзистенціального вчення української й світової соціальної філософії. Аналіз національно-екзистенційних пошуків. Виявлення нетрадиційної форми філософування.

Сутність трансцендентального розгортання людського духу як феномена, який виокремлює людину з поміж інших форм життя. Екзистенціальні підходи Гайдеггера і Ясперса, метаантропологічні ідеї Шелера. Розвиток теорії в українській філософській антропології.

Аналіз дорефлексивного плану свідомості в концепції Сартра та її особливості. Екзистенційні грані філософських ідей С. К'єркегора, Ф. Достоєвського та Ф. Ніцше. Специфіка гегелівської діалектичної концепції свідомості як передумови концепції Сартра.

Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.

Філософське дослідження проблем духовності. Аналіз структури духовної реальності та простеження її зв'язку із художньою творчістю. Дослідження індивіда як феномена та шляхів формування індивідуальних рис особи. Основні етапи розвитку філософської думки.

Проблема людини та абсурдності її існування в роботах представників російської та української філософських шкіл. Окреслення основних ознак природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі мислителя. Найголовніше призначення людини за А. Камю.

Аналіз феномена суспільних викликів, а також процесів виникнення, трансформації, замикання груп солідарності в українському соціумі. Проблеми екзистенційного виміру людської діяльності, екзистенційного аспекту міжособистісних та міжгрупових відносин.

Аналіз кризи ідентичності та проблем самоідентифікації з точки зору психології, філософії, соціології та культурології. Сутність екзистенціального напрямку феномена самоідентифікації особистості у роботах представників екзистенціальної філософії.

На засадах міждисциплінарного підходу обґрунтування світоглядного значення соціального проектування для самоздійснення людини. Визначення ролі освіти у проектуванні змісту життя, у формуванні особистісно-орієнтованої, цілеспрямованої, небайдужої людини.

Особисте світовідчуття Бердяєва як джерело та основа його екзистенційного філософування. Літературно-філософські впливи на формування світогляду Бердяєва: Л. Толстой, Г. Ібсен, Ф. Достоєвський. Шляхи самореалізації особистості: пізнання, любов, творчість.

Визначення сутності і складових екзистенційного простору самовигнанця на прикладі творчості французьких поетів-символістів Ш. Бодлера та А. Рем6о. Пошуки примирення сутності та існування, а також пошуки альтернативної свободи в поетичних текстах.

Концепція екзистенційного характеру української філософської думки у спадщині українських мислителів ХVІІІ - першої половини ХХ ст. Трагізм життя без віри, Бога, Батьківщини у спадщині В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, Т. Осьмачка.

Вiдображення ролі християнства в життi українців. Мiсце української екзистенцiйної фiлософської думки в контекстi свiтової філософії. Особливостi нацiональної ментальності. Розгляд головних екзистенцiалів, їх вплив на процес духовного вiдродження.