Обґрунтування логіко-змістової архітектоніки концентрів методологування. Архітектоніко-концентрична організація методологічних творів провідних мислителів минулого і сучасності за двома тематичними напрямами. Трансцендентальна методологія І. Канта.

Історико-філософські концепції Ф. Гегеля та К. Ясперса. Їх головні методи, принципи та підходи, які сформувалися в традиції німецького філософування ХІХ – ХХ ст. Ключові аспекти методологічних пошуків зняття протиріччя між раціональним та ірраціональним.

Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.

Аналіз суто об’єктивної картини чотирьох історичних рівнів розвитку будь-якої науки - з опорою на типологію розвитку її методології як основи. Сучасний "перехідний період" у науці від звичного рівня до вищого, суто природного, тобто цілісно-системного.

Дослідження методології наукових досліджень в царині збору, фіксації, зберігання та класифікації первинної наукової інформації. Особливість правильного ведення записів прочитаного. Відбір та оцінка фактичного матеріалу для написання наукової роботи.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Прояснення категоріального контексту розуміння складності в науці.

Дослідження нового напряму інтегративного філософського дослідження структурної методології, який синтезує принципи діалектичного методу, синхронічні та діахронічні підходи, елементи синергетики. Аналіз методології структуралізму і постструктуралізму.

Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.

Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.

Осмислення процесу формування картини світу індивідуальності та трансформації її ціннісної енергії. Сутність і напрямки застосування координатного підходу в філософії. Висвітлення основних змістовних елементів людської свідомості з позицій гносеології.

Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.

Рассмотрение безумия Батюшкова, окончательно порвавшего связь его сознания с реальностью. Неотделимость безумия от силы воображения. Основные проявления поэтического и философского полоумия. Использование безумия как приема в литературе и философии.

Проблема научности и многообразия философского видения мира. Роль философии в переосмыслении предмета и задач науки, в выработке новых методов диалектики и метафизики. Философская картина мира, единство и противоположность бытия, материи, сознания.

Характеристика научно-познавательной деятельности, структуры и динамики знания, его социокультурной детерминации. Предметно-содержательный, операциональный и логический аспекты научного метода. Система приемов, правил, требований научного познания.

Изучение принципов исследовательской деятельности. Анализ понятия "научный метод". Рассмотрение характеристик и специфики различных методов. Изучение уровней научного познания. Исследование влияния и взаимодействия теоретических и эмпирических знаний.

Эмпирический и теоретический уровни научного познания. Классификация наук, дилеммы "эмпирическое-трансцендентальное". Основные формы научного познания. Логика и язык науки. Парадоксы математики и символической логики. Реальность и структура языка.

Исследование форм чувственного и рационального познания. Общенаучные методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях постижения. Особенность восхождения от абстрактного к конкретному. Определение целесообразности использования идеализации.

Роль и место науки как социального института. Формы научного познания в философии. Религиозные ценности и свобода совести. Исследование единства науки и религии в процессе становления личности. Совершенствование человеческого сознания и мышления.

Специфика и уровни научного познания. Связь познания с практикой, в ходе которой происходит материализация (опредмечивание) творческих устремлений людей, превращение их субъективных замыслов, идей, целей в объективно существующие предметы, процессы.

Характеристика анализа и синтеза как главных приемов мышления. Обзор общенаучных методов познания действительности. Отличия методологии исследований в технических и естественных науках. Критерии и особенности многоуровневой классификации научных методов.

Философия воссоздания истории. Основные методы изучения исторических источников. Принцип отбора документа. Идиографический метод как описание отдельных исторических событий, явлений, процессов. Аксиологический или оценочный момент исторического познания.

Использование общенаучных методов в изучении экономики. Рассмотрение качественных признаков экономических систем. Понятие, суждение и умозаключение как основные формы рационального познания. Анализ признаков классификации методов научного познания.

Научные исследования существования и развития науки. Экономическое развитие отдельно взятого субъекта хозяйствования. Теоретический анализ гипотезы и накопление материала для проверки ее обоснованности. Накопление фактов и установление связей между ними.

Метод и методология в научных исследованиях. Совокупность приемов и операций освоения действительности. Общефилософские и общенаучные методы исследования. Синергетика - теория самоорганизации и развития отдельных целостных систем любого происхождения.

Уровни научного исследования в структуре общенаучных методов. Виды эмпирического исследования: наблюдение, эксперимент, сравнение, измерение. Особенности методов теоретического познания. Характеристика общелогических методов и приемов исследования.

Метод как способ социальной деятельности, понятие методологии в науке. Многоуровневая концепция методологического знания. Роль философии в научном познании. Характерные черты общенаучных подходов в исследовании, приёмы и способы этой деятельности.

Понятие метода и методологии научного познания. Основные содержательные аспекты методологии, ее уровни и задачи. Методы и средства эмпирических исследований: наблюдение, эксперимент и измерение. Методы теоретического познания: формализация, синтез и др.

Суть методологии как научной дисциплины. Разработка теорий, систематизирующих методы комплексного изучения в зависимости от целей исследования. Многоуровневая методологическая классификация методов научного познания. Главная отличительная черта развития.

Уровни естественнонаучного познания природы. Особенности методов исследования: наблюдения, мысленного эксперимента, эмпирических обобщений. Структура научного познания, виды всеобщих методов познания. Применение математических методов в естествознании.

Классификация методов научного познания. Роль диалектико-материалистической методологии в современном научном познании. Общенаучные подходы и методы исследования. Сущность метода моделирования и эксперимента. Индукция и дедукция. Эмпирический анализ.