Определение истоков и изучение основных принципов немецкой классической философии. Оценка степени влияния экономического и политического развития страны на философские мысли. Анализ культурно-антропологических идей представителей немецкой философии.
Практично-діяльнісні засади реалізації екологічного імперативу у світогляді людини традиційного суспільства. Значення вивчення екологічного досвіду для формування сучасної екологічної культури. Визначення адаптивних вимірів життєдіяльності людини.
Дослідження суспільних естетичних ідеалів і уявлень, які сформувалися на основі естетичного досвіду українського народу. Аналіз шляхів формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду з метою забезпечення гуманітарної безпеки нації.
Сущность культурно-идентификационной роли языка. Определение роли языка в самоопределении нации и осознании национальной идентичности. Значение языка в распространении культуры. Условия антропологической, социальной и культурной идентичности индивида.
Статья представляет собой рецензию на книгу: M. Dafermos. Rethinking Cultural-Historical Theory. A Dialectical Perspective to Vygotsky. Книга посвящена особенностям становления культурно-исторического подхода в психологии в трудах Л.С. Выготского.
Структура, исторические типы и специфика мировоззрения. Особенность этической философии и философского метода Сократа. Возникновение и основные этапы развития позитивизма и экзистенциализма. Характеристика категории бытия, ее смысла и содержания.
Понятие мировоззрения и особенности отношения "мир-человек". Сущность научной рациональности. Близость науки и философии как форм теоретического мышления. Шаги к научно-теоретической картине мира. Значение античной философии и становление знаний о бытии.
Типы рациональности как господствующего мировоззрения соответствующих эпох: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм. Классическая, неклассическая, постнеклассическая научная рациональность. Наука и философия как формы рационального понимания бытия.
Знакомство с основными культурно-историческими формами агональности. Общая характеристика работы "Homo Ludens" нидерландского философа Й. Хейзинга, которая появилась в 1938 году. Рассмотрение особенностей культура Средневековья, анализ символизма.
Общая характеристика концепции "линии сопряженности" Д.С. Лихачева. Особенности формулирования наиболее адекватных подходов к осмыслению трансформационных процессов современной культуры. Знакомство с методологией культурно-исторического мышления.
Концептуалізація власності як культурно-історичного феномену. Демонстрація співіснування різних власницьких практик в одному і тому ж місці в один і той же час. Практичне визначення ступеня й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище.
Визначення ступеню й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище. Розгляд філософського аналізу динаміки власницьких відносин. Характеристика специфіки культурно-історичних відносин власності, з огляду на привласнювані об'єкти.
Визначення культурно-історичної пам’яті як практики відтворення всезагальної, родової сутності людини та її викривлених форм, що обумовлюють "приватизацію" історичної спадщини. Діалектика суспільного та індивідуального у феномені історичної пам’яті.
Анализ социальных институтов и морально-этических норм лживой структуры. Исследования лжи укоренившейся в мировоззрении индивида. Изучение нормы приличия, как одного из главных атрибутов морали. Философское виденье вопроса образования мировоззрения.
Вивільнення жінки з-під влади репресивної травматичної свідомості та оцінка її участі у процесі культурно-національної ідентифікації. Висвітлення взаємозв'язку процесу пошуку ідентичності з феміністичною критикою в творчій діяльності Оксани Забужко.
Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
Основоположні тенденції виникнення, становлення та історичного самоздійснення європейської трансцендентально-раціоналістичної філософської думки. Духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічний європейський тип філософського мислення.
Осмислення метафізичної рефлексії "надії" і визначення її культурно-антропологічної, онтологічної та історико-філософської ролі. Порівняльний аналіз метафізики надії мислителів античності Сенеки та апостола Павла, як представників різних світоглядів.
Цей текст відтворює історичну "картинку" доби з наголосом не на онтологічному, а на її культурному виразі. Автор як філософ зосереджений не так на "факті" (це справа істориків), як на "смислі", опікуючись смисловим моделюванням доби як феномену культури.
Анализ счастья в виде способности и силы выживания людей. Рассмотрение социальных противоречий и противоречия между достижением согласия людей при помощи институтов самоуправления и институтов власти. Выделение культурно-смысловой компоненты счастья.
Культурно-философское осмысление роли художественно-образного компонента в структуре исторического сознания. Фольклор как важный источник информации о жизни прошлых поколений и как средство воспитательного и эстетического воздействия на современников.
Дослідження особливостей формування філософського вчення Ф. Джеймісона і аналіз головних ідей його філософської концепції. Розкриття змісту неомарксистської складової вчення мислителя і визначення його вкладу в сучасній російській і українській філософії.
Розкриття філософських засад постмодерністського вчення Ф. Джеймісона у контексті неомарксистської спрямованості. З’ясування значення поняття інтерпретації у концепції філософа. Особливості формування постмодернізму в американській філософській традиції.
Изучение сущности культурного и цивилизационного своеобразия России в философии XIX – XXI веков. Особенности культурного универсализма и идентификации как подходов в изучении процессов интеграции отечественной культуры в мировое культурное пространство.
Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.
Аналіз образу "політичного" у творах античних філософів-класиків. Характеристика сучасних підходів до аналізу структури політичного. Визначення культурно-цивілізаційних детермінант формування феномену політичного. Аналіз сутності політичної свідомості.
Развитие культурологической мысли в России накануне XXI века, разнообразие подходов к исследованию культуры, пришедшее на смену монополизму марксистской парадигмы. Взгляды философа Соловьева и Бердеява, их формирование, значение на мировом уровне.
Религиозный подход Бердяева к изучению философии творчества. Происхождение искусства и мировоззрение художника. Одаренные личности, талант и патология. Креативность по Платону. Теория художественного творчества Канта. Искусство и философия Шеллинга.
Стратегии городского развития в современном мире. Роль культурного и эстетического компонентов в развитии городского пространства. Позитивные и негативные последствия городских культурных преобразований, отражающиеся на жизни и мировосприятии жителей.
Культурный материализм в теории коммуникации Реймонда Уильямса и учение о базисе и надстройке. "Структура чувства" как важнейший концепт культурно-материалистической теории Реймонда Уильямса. Эвристическая ценность творческого наследия философа.
