Методологічне дослідження об’єктивації утопічної практики в соціально-політичної дійсності. Категорія політичної рефлексії як механізм відтворення соціально-політичної дійсності. Сприйняття політичної практики в низовій рефлексії та політичній культурі.

Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.

З’ясування логіки, специфіки й якісного характеру методологічних змін, що відбуваються в рамках сучасної філософії. Суть онтологічного повороту за Н. Гартманом. Розгляд трансформаційних векторів, що в рамках філософської теорії набули характеру поворотів.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві. Аналіз імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору. Основні елементи соціально-сформованого культурно-освітнього континууму.

Філософсько-правовий аналіз методологічних основ правового регулювання діяльності і поведінки військовослужбовців Збройних Сил України. Морально-правове регулювання, його розгляд як складного соціального феномену, одного з видів військового управління.

Формування ідеології інформаційного суспільства, що повинна відіграти конструктивно-мобілізуючу роль, перейти від насильства до мотивації та набути суб’єктності для всіх. Ідеологія інформаційного суспільства як складний феномен і динамічний процес.

Вивчення життєпису митця, розкриття шляхи їх взаємодії, алгоритм цілісного осягнення біографії креативної персони. Творча біографія як явище культури: сутність та методи культурологічного поняття. Філософська біографістика: тенденції та віхи становлення.

Окреслення методологічних констант, що сьогодні вважаються вихідними для ідентифікацій в людині чоловічого та жіночого. Визначення поняття трансгендерності, його сучасна класифікація як специфічного стану, який характеризує сексуальне здоров’я людини.

Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.

Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

Сутність взаємозв’язку понять інтуїція, процесуальність та причинність. Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

Підходи до комунікації, форм і засобів її відтворення у сучасній філософії. Аналіз питань теорії права про роль, значення правової поведінки та її факторів як важливого компонента комунікативної культури. Характеристика законодавства як форми комунікації.

Аспекти дослідження релігійного, містичного досвіду. Дискусія між конструктивістами і ессенціалістами. Ґрунтування релігійного досвіду на соціокультурних традиціях. Релігійний досвід як "чиста свідомість" або подія. Сенс для розвитку релігієзнавства.

Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.

Пошук ефективного методологічного інструментарію здійснення наукових досліджень є одним з найбільш складних та дискусійних у сфері філософської методології. Проаналізовано методологію трьох захищених в університетах США дисертацій PhD з філософії.

Активізація міжнародної співпраці у сфері підготовки наукових кадрів. Використання методологічних підходів у філософських дослідженнях. Особливості застосування у дисертаціях США мисленнєвого експерименту, регресивного аналізу та герменевтичного методу.

Історико-філософські концепції Ф. Гегеля та К. Ясперса. Їх головні методи, принципи та підходи, які сформувалися в традиції німецького філософування ХІХ – ХХ ст. Ключові аспекти методологічних пошуків зняття протиріччя між раціональним та ірраціональним.

Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.

Аналіз суто об’єктивної картини чотирьох історичних рівнів розвитку будь-якої науки - з опорою на типологію розвитку її методології як основи. Сучасний "перехідний період" у науці від звичного рівня до вищого, суто природного, тобто цілісно-системного.

Дослідження методології наукових досліджень в царині збору, фіксації, зберігання та класифікації первинної наукової інформації. Особливість правильного ведення записів прочитаного. Відбір та оцінка фактичного матеріалу для написання наукової роботи.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Прояснення категоріального контексту розуміння складності в науці.

Дослідження нового напряму інтегративного філософського дослідження структурної методології, який синтезує принципи діалектичного методу, синхронічні та діахронічні підходи, елементи синергетики. Аналіз методології структуралізму і постструктуралізму.

Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.

Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.

Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.

Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.

Рассмотрение безумия Батюшкова, окончательно порвавшего связь его сознания с реальностью. Неотделимость безумия от силы воображения. Основные проявления поэтического и философского полоумия. Использование безумия как приема в литературе и философии.

Проблема научности и многообразия философского видения мира. Роль философии в переосмыслении предмета и задач науки, в выработке новых методов диалектики и метафизики. Философская картина мира, единство и противоположность бытия, материи, сознания.

Три уровня в структуре научного знания: эмпирический, теоретический и уровень философских оснований; их сущность и сопоставление. Феноменологическая и микроскопическая теории познания. Дискуссии по проблемам квантовой механики, решение контрольных задач.

Характеристика научно-познавательной деятельности, структуры и динамики знания, его социокультурной детерминации. Предметно-содержательный, операциональный и логический аспекты научного метода. Система приемов, правил, требований научного познания.