Новый мир как новое мировоззрение человечества, возникшее на основе новых знаний. Способы познания себя, а затем и всего мира. Пространственно-волновой континуум или Вселенная, являющиеся гармонией движения волн энергии и хаосом движения частиц материи.

Рассмотрение вопроса о необходимости познания окружающего нас мира. Содержание философской и геологической картинами мира. Изучение понятий бесформенной материи и реального тела. Введение альтернативной картины понимания Книги Природы и ее языка.

Локальный вариант интерпретации концепта "сверхчеловек" в пространстве постмодернистской философии. Анализ специфики и контекста постмодернистского говорения о сверхчеловеке Ж. Делезом, М. Фуко и Ж. Деррида. Идеи сверхчеловека в философии постмодерна.

История возникновения и становления схоластики в философии, спор средневекового номинализма и реализма. Тритеистическая доктрина Росцеллина, жизнь и деятельность Пьера Абеляра. Средневековый спор о природе универсалий, его влияние на развитие логики.

Суть объекта и предмета социально-гуманитарных наук. Естественные науки по концепциям Виндельбанда и Риккерта. Поиск законов, нахождение общего, используя номотетическое мышление. Номотетический и идеографический подходы к исследованию индивидуальности.

Изучение проблемы формирования ноогуманистического мировоззрения на основе ноогуманизма и исследование педагогического потенциала последнего. Рассмотрение основных положений указанных видов систем и дидактических концепций философии образования.

Сучасний філософський світогляд про ноосферу як сферу розуму, її ознаки та завдання. Основні положення вчення Вернадського про феномен техніки та наукового прогресу як рушійної сили у розвитку людства. Еволюція людини та її гармонія з ноосферою.

Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.

Розгляд та характеристика основ класичної раціоналистичної традиції нової європейської філософії. Ознайомлення з поглядами В.І. Вернадського - творця цілісної філософії світобудови, філософії суспільного життя, одного із засновників антропокосмізму.

Аналіз ноосферної парадигми цивілізаційного розвитку, його ноетичний вимір. Вплив невідповідності між інтелектуальним і духовним розвитком сучасної людини на деградацію культури, деморалізацію суспільства, патологічні прояви. Роль ноетичного виміру.

Дослідження особливостей ноосферного мислення у контексті гуманістичних цінностей суспільства XXI століття. Визначення сутності терміну "ноогуманізм", обґрунтування нового напряму у педагогіці, спрямованого на формування ноогуманістичного світогляду.

Соціально-філософський аналіз феномену ноосферного гуманізму, який протиставлено традиційному гуманізмові. Розгляд історії становлення поняття та дослідження ролі людини в концепції ноосферного гуманізму. Ноосферна людина як ідеал універсальної людини.

Концепція біосфери, ноосфери В. Вернадського - основа для вироблення підходу в осмисленні європейською соціально-філософською думкою екологічних викликів індустріальної цивілізації. Ноосферний підхід А. Печчеї в оцінці сучасних екологічних проблем.

Розкриття проблеми розвитку ноосферних сил в їх ноо-ментальній та ноо-праксеологічній дії. Творчо-ментальний і праксеологічно-діяльнісний механізм розгортання і предметної дії ноосферних сил, динаміка зростання їх синергопотенціалу і здатності до синтезу.

Рассматриваются современные проблемы устойчивого развития в их связи с трансформацией фундаментальных моральных принципов. Изучение наследия академика Вернадского, рассматривая его как методологический ресурс исследования глобальных проблем современности.

Анализ условий и возможностей ноосферизации современного города в контексте роли и значимости государственного управления и самоуправления как органично связанных элементов жизнеобеспечения социальной системы. Динамика урбанизации российских городов.

Онтологические аспекты ноосферного энергетизма. Специфика понимания энергии в дискурсе постнеклассической науки. Учения В. Вернадского о биогеохимической и культурной биохимической энергиях, преобразовании биосферы в ноосферу под действием труда и науки.

Нормативная стратегия интерпретации "Бытия и времени" Мартина Хайдеггера в современной аналитической философии. Раскрытие оснований сравнительной "прогрессивности" разных нормативных подходов в обновлениях базовой нормативной концептуальной схемы.

Дослідження нормативності та взаємозв’язку з категорією свободи в структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. Взаємодія свободи і нормативності при становленні нової раціональності. Аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму.

З'ясування та розкриття потенціалу взаємодії свободи і нормативності в аксіосфері науки як системи, що саморозвивається та самоорганізується. Дослідження сумірності нормативності та свободи в процесі формування нового образу наукової раціональності.

Визначення загальної логіки втілення раціональності у нормативності моралі і права в філософській системі Г. Гегеля. Критерії раціональної нормативності як соціальної сфери реалізації свободи і розумності, внутрішньої єдності особистої і загальної волі.

Сутність та зміст системи нормативності в суспільстві. Світова філософська думка щодо існуючих концепцій правової нормативності. Відмінності різних нормативних соціальних регуляторів. Роль процедури легітимації у функціонуванні нормативності права.

Исследование проблемы социального бытия и проблемы нормативности как его атрибутивного свойства. Раскрытие роли нормативности в социальных отношениях, выявление ее принципиальных отличий от нормы. Сущность онтологического основания нормативности.

Рассмотрение социально-философского анализа нормативности как свойства человеческого сознания. Определение антинормативности как его противоположного проявления. Оценка условий возникновения в сознании человека нормы, имеющей социальные последствия.

С позиций гуманитарной экспертизы, предполагающей обсуждение рисков технологии еще на ранних этапах ее разработки, обозначены три ключевые черты проектов технонауки. Рассмотрение способов реализации проекта, формулировка критериев успеха проекта.

Ноэма – указание, осуществляемое рефлективным актом сознания, обращенного на минимальный компонент онтологической конструкции. Философский дискурс - вид деятельности, направленный на работу со смыслами и репрезентацию специфического типа мышления.

Философская этика Аристотеля. Становление, развитие понятия "нравственная философия" в контексте русской философской культуры. Этика как самостоятельная философская дисциплина, ее место в системе философского знания. Цели этики как практической философии.

Исследование нравственных оснований правового учения Б.Н. Чичерина. Систематизация выделенных ученым фундаментальных этических принципов права: признание главной ценностью общества человеческой личности, ее свободы, естественных и позитивных прав.

Основные принципы нравственно-религиозных концепций русских философов XX века П. Флоренского, С. Булгакова, Н. Бердяева и Е. Трубецкого, общие черты и принципиальные различия в их позициях. Нравственно-религиозная проблематика в современной философии.

Взаимосвязь нравственно-эстетических ценностей в философии и образовании средневековой культуры, их отражение в воспитательно-образовательных программах школ. Безусловный приоритет коллективных ценностей над личностными, духовных – над материальными.