Огляд розвитку пуристичних тенденцій у мові німецької філософії впродовж XVII-ХХ ст. Аналіз розбудови філософської термінології на питомих засадах і ставлення видатних німецьких філософів до мовного пуризму, вираження складної філософської думки.

Аналіз праці Ж. Дельоза, яка висвітлює проблематику постмодерного світосприйняття та відповідного типу філософування. Концепти, які було започатковано та спроковоковано Ф. Ніцше. Спроба Ж. Дельоза полишити філософію і повністю зануритися в сферу живопису.

Аналіз філософії китайського законодавства у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. Створення підґрунтя для цивілізаційного визначення Китаю як геоекономічного опонента західного світу. Китайський менталітет, його принципи.

Концепция новой парадигмы мировоззрения. Алгоритм применения критерия истины. Тезисы о сущности материи и информации. Бифуркация, технологическая сингулярность. Философия бутстрапа целостной вселенной. Особенности математической метатеории мировоззрений.

Анализ философских концепций бытия техники. Генезис философской методологии техники на базе изменяющихся научных парадигм техники. Обзор онтологических, методологических, эпистемологических представлений о технике в контексте смены научных парадигм.

Зміна Арістотелем в своїх працях поглядів на душу, її такі властивості як воля і свобода, що існували в давньогрецькій філософській думці. Окреслення Арістотелем волі як невід’ємної складової частини душі. Синкретичні уявлення філософа про волю і свободу.

Поиск разрешения возникающих в науке проблем. Развитие физики элементарных частиц и космологии в исследовании самоорганизации Вселенной демонстрирует постнеклассическую направленность с выходом к ценностноцелевым установкам. Человекомерность Вселенной.

В статье поставлены две цели: выявить существенные черты прошлого империализма и настоящего; рассмотреть отношение населения России к усилению т.н. имперских черт в направлениях внутренней и внешней политики государства, которое имеет имперское прошлое.

Феномен новизни як головний індикатор інноваційного процесу в освіті. Роль педагогів у створенні новизни в соціокультурному просторі навчального закладу. Технологічний механізм реалізації нових ідей у професійній діяльності фахівців освітньої галузі.

Проблеми виникнення та поширення зла у соціумі, основні види його джерел, провідників, носіїв. Парадоксальний характер зла і його зв'язок з концептом непередбачуваних наслідків. Існування зла в сучасному соціумі як частини природно-космічної реальності.

Дослідження суті відповідальності як такої гранні суспільства, що пов'язує людей між собою, породжуючи взаємозалежності як сенси нашого буття. Розгляд філософських засад проблеми відповідальності. Аналіз нових чинників трансформацій ціннісних орієнтацій.

Ознайомлення з результатами історико-культурного огляду поділу неокантіанцями науки на гуманітарні та природні. Визначення причин популярності навчальної спеціалізації "Engineering and Arts". Дослідження нового типу організації оперного матеріалу.

Досліджено дискурс соціальних медіа та їх основні характеристики. Визначено потенціал нових соціальних медіа як засобу формування громадської думки суспільства. Розкрито проблему низької якості контенту нових медіа у суспільствах перехідного типу.

Невідрефлексованість феномену українського неотомізму як одна з проблем історико-філософської думки України. Сучасний український неотомізм: діалектика боротьби різних тенденцій. Переклад книги класика польського неотомізму Мєчислава Кромпєца "Чому зло?".

Характеристики культурного простору та інформаційні технології його конструювання. Парадокси ідентифікації в умовах суперечливих гуманітарних процесів. Механізми впливу на людину та формування культури різноманітності й антропологічної невизначеності.

Формулювання концепції новітніх біотехнологічних практик на основі дослідження соціопрактичних, методологічних та світоглядно-етичних проблем їх впливу на буття людини. Вивчення особливостей традиційних практик як взаємотворення природного та штучного.

Характеристика основних ідей, що обґрунтовують перехід до нового розуміння мислення і розуму, яке виникає у процесі критики онтологічного подвоєння світу в сучасному матеріалізмі. Ключові визначення матерії у спекулятивному реалізмі Квентіна Мейясу.

Розгляд історіографічної літератури новітньої західної філософії в 1920-1930 роках. Особливості зарубіжної філософії, творчість основних її представників та характеристика в контексті історико-філософських поглядів мислителів України зазначеного періоду.

Новые тенденции в жизни российских женщин. Причины трансформации жизненного пути женщины. Возросшая степень свободы, ее проявление в социальном, духовном и природном аспектах. Идея осмысления сущности женщины как реализации ее личностного начала.

Понятие "переход", его особенности и обоснование необходимости использования для описания процесса изменения человека. Различение понятий "развитие" и "становление", "граница" и "переход" на основе историко-антропологической и философской литературы.

Terminus ad quem социальной коммуникации как подтверждение нормативных статусов индивидов, являющихся равноправными участниками коллективной "игры в обмен доводами". Пути преодоления субъективистского отчуждения и волюнтаризма, характерных для модерна.

Анализ разделения сфер публичности и интимности в личной жизни человека в исторической ретроспективе. Влияние жизненного уклада, традиций на культуру и литературу. Новые способы репрезентаций субъективного мира людей и их отражение в языковых процессах.

Введение законов метафилософии. Выявление обусловленности понятий "содержание" и "связь", которые устанавливаются между объектами либо частями целого объекта. Предмет изучения философии. Закон соответствия и несоответствия "целого" и его "частей".

Анализ концепта "аффективности" относительно новых медиа, в частности активности пользователей социальных сетей. Оценка трех случаев воплощения аффективности в пространстве современного белорусского интернета, их сравнительное описание и последствия.

Современные исследования из области истории русской философии и места в ней С.Л. Франка. Анализ эволюции творчества мыслителя, рассмотрение малоисследованных источников, связанных с развитием его идей в период эмиграции. Философская биография С.Л. Франка.

Связь изменения формы фундаментальности современной науки с трансформацией знания в информацию. Содержание когнитивной компетентности. Необходимость сохранения классического критерия университета – фундаментальности образования – в его новой форме.

Постановка проблемы взаимоотношения "человека и природы". Современный взгляд на проблему. Роль философии в решении экологических проблем. Аквапарк как реакция на ухудшение экологической обстановки. Экологический подход к архитектурному пространству.

Переосмысление понятия "субъект" в контексте современной "онтологии события". Существенная особенность реализации "номадологического проекта" Ж. Делеза. Характеристика нового концепта субъекта, построенного на определенном понимании смысла и бытия.

Рассмотрение проблемы демократизации российского общества с позиции либеральных идей. Распространение идеи государственно-частного партнерства. Роль государства как собственника средств производства. Различия между классическим и новым либерализмом.

Исследование физической реальности и окружающего нас мира с точки зрения современной физики и с точки зрения философии. Анализ основных законов, управляющих нашей Вселенной. Философское осмысление и развитие новых направлений развития физической науки.