Рассмотрение финитных методов в метаматематических рассуждениях о свойствах противоречивости формальных систем. Особенности адаптации методологии, выработанной в ходе интенсивного развития логики в контексте математики, к предметной области логики.

Роль діалогу для виходу з соціальних, міжнародних та геополітичних кризових ситуацій. Намір неопозитивістів вдосконалити природні мови за взірцем штучних мов. Оцінка твердження про нетривіальність діалогу та необхідність дослідження умов його можливості.

Нравственность как некая ступень усвоения личностью моральных ценностей общества. А.С. Пушкин как универсальный поэт, общая характеристика философских стихотворений. Знакомство с цитатой "Неуважение к предкам есть первый признак безнравственности".

Исследование процессов, связанных с переформатированием мировоззренческой и духовной обстановки, формированием новых философских групп в постсоветской мысли, шедших в 90 гг. XX и первом десятилетии XXI вв. Институты неформальных философских групп.

Типы участия в процессах социальной динамики, представленные акторами, не являющимися типично биологическими человеческими существами. актуальное понимание ожидаемого поведения различных участников постгуманистического общества, не являющихся людьми.

Сущность нечетких знаний как такого рода знаний, которые допускают суждения об относительной степени истинности или ложности, основные причины их появления. Роль и место нечетких знания в структуре логики, особенности их отражения в множествах, выводах.

Введение в нечёткую гносеологию в контексте феномена нечёткого мироздания, развития и конкретизации гносеологического аспекта фазиверса, в котором истина может быть только нечёткой. Постижение нечёткого сущего, развитие и обоснование концепции нечёткости.

Биография Н. Макиавелли, описание событий повлиявших на формирование его мировоззрения. Анализ его политических взглядов и их отличие от средневековых норм. Отношение к Римской католической церкви. Оценка роли религии в истории Италии. Политика и мораль.

Рассмотрение основных философских идей Николая Александровича Бердяева - одного из самых ярких и влиятельных русских мыслителей первой половины ХХ века. Оценка противоречий коммунизма и революций в России. Описание национальных особенностей русской души.

Основные штрихи биографии Н.А. Козырева. Определение времени как источника энергии. Асимметрия мира и ее проявление. Время, пространство и причинно-следственная связь. Ход времени, другие свойства времени. Оценка и характеристика работ Н.А. Козырева.

Николай Бердяев (1874-1948) – человек уникальной судьбы: начинавший творческий путь философа в ряду марксистов – состоится как русский религиозный философ, представитель экзистенциализма и персонализма. Проанализирована его работа "Русская идея".

Попытки осмысления и переосмысления теории наций и национализма в русской философии, противоположные подходы, обусловленные традицией различения гражданской и этнической модели нации. Мировоззренческое значение учения Н.А. Бердяева в современной России.

Краткие биографические данные о жизни Николая Кузанского - родоначальника ренессансного платонизма. Влияние немецкой пантеистической мистики Мейстера Эккарта. Определение центральной проблемы философии Н. Кузанского - проблема соотношения бога и мира.

Макиавелли как один из самых трудных для понимания и истолкования мыслителей. Николло и его учение о природе политической власти. Роль религии в политике. Проблема человека в философии. Природа индивидуума: взаимосвязь биологического и социального.

Анализ личности и творчества Ф. Ницше в контексте культуры XIX века. Введение и разработка нового понятия "культурный фетишизм". Характеристика основных идей культурного фетишизма, выявление причин высокого взлета эллинской культуры и причины ее гибели.

Анализ творчества Ф. Ницше на фоне культурных и социальных процессов XX века. Связь ницшеанства и фашизма в контексте их общих романтических истоков. Влияние ницшеанства на философию XX века и его вклад в дело разрушения культурных и философских схем.

Анализ взглядов Ф. Ницше и общественности на его идеи. Исследование философской концепции "сверхчеловек" и "нигилизм". Представление об определенном расхождении между его идеями и их восприятием широкими массами. Искажение трудов философа его сестрой.

Философия Ф. Ницше, ее основополагающие идеи и значение в мировой науке. Место и роль идеи о сверхчеловеке в мировоззрении мыслителя, его предназначение и трансформация в культурном контексте. Типы воли: к жизни и мощи, внутренняя и бессознательная.

Истолкования философии Фридриха Ницше в различных философских национальных школах. Смысл ницшевского тезиса "Бог мертв". Идея кругового процесса вселенной. Раскрытие сущности взаимосвязанных ницшевских понятий нигилизма, ценности и воли к власти.

Гносеологический статус апофатики. Определение ее специфики в качестве метода познания как бытия-мира, так и бытия-Бога. Связующим звеном между апофатикой и атеизмом, представлена онтологическая категория "ничто". Человеческий разум в познании "нечто".

Причини нігілістичного ставлення представників некласичного періоду філософії до світу, суспільства, духовного стану людини зокрема. Певні шляхи подолання декадансу, нівелювання особистості в умовах суспільної кризи. Значення переоцінки цінностей.

Дослідження пошуку більш самоочевидного та прозорого для Буття поняття, аніж саме буття, що обіймала наукові пошуки пізнього Гайдеггера. Розгляд проблематики кайрологічного та еонтологічного часів. Закономірність обраного Гайдеггером феномену часу.

Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля, діалектика та принципи історизму. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха. "Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга.

Німецьке просвітництво та класична німецька філософія, їх роль в історії філософії. Загальні риси німецької класичної філософії. Родоначальник класичної німецької філософії І. Кант. Основні положення філософії Фіхте. Погляди Шеллінга на філософію.

Основні філософські ідеї Імануїла Канта. Періоди в творчій діяльності Канта. Філософська система і діалектика Гегеля. Матеріалізм і гуманізм філософії Л. Фейєрбаха. Космогонічна концепція Канта. Розрив діалектичного зв’язку між сутністю і явищем.

Специфічна кантівська філософія. Природжені (допитні, апріорні) форми підходу до дійсності. Трансцендентальна єдність апперцепції. Обмеженість можливостей в пізнанні формами чуттєвості і розуму. Воля як рушійна сила розуму. Граничні підстави метафізики.

Представники німецької класичної філософії, її основні риси та вплив на розвиток світової філософії. Система філософії Гегеля - вершина німецького класичного ідеалізму кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. Сутність гегелівської філософської системи.

Історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г. Сковороди в контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Феномен містики - основа духовної культури. Наукова роль вчень німецьких мислителів та Сковороди.

Особливості містичного світосприйняття як складової духовної культури. Витоки європейської ірраціоналістичної традиції, основні ідеї вчення представників (М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо). Сутність та принципи натурфілософської містики Якоба Беме.

Розгляд причин виникнення і особливостей німецької класичної філософії. Характеристика Нового часу у європейській культурі як періоду буржуазних революцій - нідерландської, англійської, французької та німецької. Філософія Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля.