Дослідження західних філософсько-педагогічних концепцій щодо розвитку шкільної освіти. Критичне відношення соціальних філософів Рансьєра та Фрейре до сучасного стану справ в сфері освіти. Небажання дітей вчитися та безглуздість шкільної освіти в Україні.

Найважливіші етапи становлення й розвитку західноєвропейської духовно-культурної парадигми. Роль християнських цінностей у формуванні європейської цивілізації. Аналіз значення релігійних норм у процесі створення духовних алгоритмів світського типу.

Ознайомлення з сутністю та змістом історико-філософських ідей одного із перших прихильників персоналізму у вітчизняній філософії - О.О. Козлова. Огляд умов формування поглядів ученого. Головні принципи розуміння вченим та філософом поняття істини.

Аналіз думок, ідей та концепцій філософів всіх часів, які розглядали проблеми людини у філософській антропології. Німецькі філософи М. Шеллер, А. Гелен, Г. Плесснер як основні представники філософської антропології, виявлення проблем даної сфери науки.

Дослідження філософською антропологією поглядів на буття та протиріччя сучасної людини. Зменшення ролі суспільних цінностей, принципи світосприйняття та культурного гуманізму. Поняття долі людини в її бутті, його пошук та вдосконалення протягом життя.

Розгляд задач екологічної футурології в світлі філософського осягнення задач медицини з метою збереження здорового людства та його природного середовища. Причини, які заважають науковості передбачення у світлі медичної проблематики екології людини.

Методологічна інтеграція як визначальна в сучасній науковій парадигмі, що продукується докорінними змінами у сфері соціальної практики та епістемології, основним серед яких виступає усвідомлення самоцінності людини як найвищої мети суспільного розвитку.

Характеристика меритократичного дискурсу у міждисциплінарному ракурсі та її наукова проблематика з пізнанням світу. Діалектика розвитку гуманітарної думки та інтеграція соціальних наук. Вивчення ролі інформації в пізнавальній діяльності індивіда.

Історико-філософські основи і зміст поняття "національна психологія" у роботах В.С. Соловйова. Вплив ідей слов'янофілів і основні принципи формування національної психології, співвідношення національного і вселенського у теорії всеєдності В.С. Соловйова.

Критичний аналіз концептуально-методологічних основ сучасної соціальної філософії та оцінка її антропологічного спрямування і методологічних можливостей. Актуальність проблематики сучасної філософії права для вирішення нагальних педагогічних завдань.

Сутність системи освіти як соціального інституту, її соціальні функції. Історичні та теоретичні передумови виникнення "філософії освіти", її поняття, предмет, завдання. Структура філософії освіти, розгляд сутності і природи всіх явищ у процесі освіти.

Розглядається проблема особистості з урахуванням цілісності людини на засадах холізму, синергетики. Обґрунтовано провідне значення у філософії персоналістичних підходів до особистості в контексті духовних, трансцендентних вимірів власне людського буття.

Основні орієнтації сучасної релігійної філософії. Складові частини містицизму. Поширеність неотомізму у католицьких країнах. Сакральне мистецтво християнської церкви. Головні постулати персоналізму. Погляди Бердяєва на зв'язок особистості з суспільством.

Дослідження проблем соціальної філософії у творчості Ж. Марітена. Аналіз особливостей ідей католицького мислителя, розуміння ним суспільного прогресу як росту релігійності, а самого суспільства – як надособистості, розділеної на християн і нехристиян.

Процес становлення світоглядної та методологічної аксіоматики соціальної філософії Ж. Марітена. Філософсько-історичні та соціально-філософські ідеї французького томіста. Особливості антропоцентричної і теоцентричної концепцій гуманізму Ж. Марітена.

Аналіз понять "дух" та "духовність", а також наслідків негативного ставлення в сучасному дискурсі до духовного виміру людини і суспільства, для розуміння, чи є подібне ставлення нешкідливим для перспектив людства, чи загрожує негативними наслідками.

Визначення духовності, як спрямованості людини до вищих цінностей, до яких прийнято відносити добро, істину, красу, свободу і справедливість. Дослідження наслідків зарозумілого ставлення в сучасному дискурсі до духовного виміру людини і суспільства.

Теоретичні засади аналізу скептицизму. Заперечення правильності існуючого розподілу скептицизму на "повний" на "неповний" за допомогою розгляду філософських концепцій Секста Емпірика та Д. Г'юма. Перегляд існуючих упереджених поглядів на проблему.

Теоретичні засади аналізу скептицизму. Розгляд філософських концепцій Секста Емпірика та Д. Гюма та на основі них заперечення правильності існуючого розподілу скептицизму на "повний" на "неповний". Перегляд існуючих упереджених поглядів на дану проблему.

Короткий аналіз впливу інформатизації суспільства на культурно-історичний досвід країни. Головні особливості духовного розвитку в сучасній Україні. Специфічні риси української філософії в контексті вирішення проблеми ідентифікації сучасної України.

Розглянуто етику освіти як новий різновид прикладної етики, орієнтований на виявлення конкретних суперечливих ситуацій, що виникають в освітньому процесі, аналіз і розгляд їх як дилем морального вибору. Морально-ціннісна парадигма освітньої діяльності.

Філософське осмислення соціального буття територіальної громади, виявлення перешкод в здійсненні процесу їх об’єднання в сучасній Україні. Основне призначення територіальної громади: створення соціального простору, принадного для повноцінного життя.

Предмет та проблемне поле фізичної антропології як самостійної науки. Основні завдання та напрямки фізичної антропології. Погляд на людину як на істоту історичну, аналіз проблем визначення її походження і призначення. Сенс та цінності життя людини.

Розгляд деяких аспектів фундаментальної філософської проблеми свідомості. Дослідження сучасних концепцій, котрі пояснюють свідомість як біокомп’ютер. Розкриття варіативності інтерпретації природи свідомості. Аналіз можливості створення штучного інтелекту.

Выявление проблемы исторической обусловленности процесса формирования личности. Анализ подходов русских мыслителей Н. Кареева и П. Лаврова к решению проблемы определения роли личности в истории. Своеобразие русской традиции в решении философских проблем.

Рассматриваются философские основания и проблемы современных технологий коучинга. Сформулированы ключевые проблемы коучинга. Проблема обоснования научного статуса коучинга и критерии сертификации коучинговой деятельности на государственном уровне.

Обзор достижений философской науки в Норвегии послевоенного периода. Этическая, религиозная, экономическая сферы жизни общества. Кризис идеологических основ философских исследований. Роль гендерного фактора, женского движения в развитии философских идей.

Системные характеристики и составляющие "несимфонийности" стратегий конфликторазрешения в обществе. Специфика политической конфигурации, своеобразная логика взаимоотношений между обществом и страной, характерных для трансформационных процессов в России.

Рассмотрение трудностей использования принципа актуализма как базовой аксиомы геологии, доказания их неустранимости. Предположение о принципиальной обязательности существования хотя бы одного неопределённого постулата в научных геологических теориях.

Бытие как философская категория, обозначающая реальность, существующую объективно. Вопрос об отношении сознания к бытию, духовного к материальному. Особенности учения о субстанциях, их неопределенный статус. Сущность учения о материи и формах ее движения.