В данной статье рассматривается проблема интроекции противоречий социума в структуру личности. Охарактеризована способность субъекта духовной свободы самостоятельно определиться в отношении экзистенциальных смысловых установок в указанных условиях.

Поняття свободи як цінності в житті людини. Аналіз життєвого шляху сучасної людини, наявності в ньому потреб морального життя. Етичний індивідуалізм та "кармічний інстинкт". Важливість здорового розвитку суджень у дитини для її подальшої моральності.

Виявлення проявів екзистенціалізму як філософсько-естетичної основи творчості художників закарпатської образотворчої школи на прикладі творчості В. Микити. Філософські й естетичні засади екзистенціалізму в художній творчості українських живописців.

Виокремлення проявів імперативу моралі в інтуїтивній культурі юриста. Співвідношення моралі і права як один із важливих аспектів вивчення різних соціальних явищ, що представляє особливий інтерес для юристів. Основний недолік раціоналізму в етиці.

Феномен ресентименту, який колись використав Ніцше для викриття потенційно руйнівних (саморуйнівних) сил всередині людини та культури. Ресентимент народжується внаслідок неспівпадіння між внутрішніми претензіями людини та її реальним становищем в житті.

Закон единства и борьбы противоположностей и проявление его в медицине, содержание и форма. Закон перехода количественных изменений в качественные, закон отрицания отрицания, основные категории материалистической диалектики и проявление их в медицине.

Иллюзия как основная способность человека, описываемого апофатически: как существа неопределимого, несводимого, невыразимого, неповторимого, непредопределимого. Первичность существования. Диалектический синтез катафатических и апофатических дефиниций.

Трансформация мифологических матриц, проявляющихся во внешнем облике, речи и действиях человека. Конструирование за счет них повседневности, в рамках которой рефлексирующее внимание выделяет сферу профанного и сакрального, выявляет деформации реальности.

Характеристика та особливості головних засад Преображення "розколеної онтології", що єднають філософські шляхи св. Гоигорія Палами та П. Флоренського. Дослідження та значення істинного іконопису як свідчення вільного протікання божественних енергій.

Псевдонаука как объект философского исследования. Авторская классификация проявлений псевдонауки и характеристика ключевых для этих проявлений свойств. Определение инструментария и методологии паранауки, квазинауки, лженаучных дисциплин и антинауки.

Биологические формы отражения живой материи. Истоки психики у живых существ (сенсорная психика). Сравнение психи животных и человека: познавательные процессы (ощущения, восприятие, память, речь), научение, мышление, интеллект, мотивация и эмоции.

Изучение понятия психической причинности. Анализ оснований для выделения информационной причинности как особого класса причинности по сравнению с физической причинностью. Отличие информационной от физической причины. Каузальная эффективность ментального.

Исследование опыта осмысления феномена психических болезней христианскими мыслителями. Психическая болезнь в богословской мысли как временное испытание человека, призванного преодолеть все препятствия и взойти на высшую ступень религиозного опыта.

Изучение места категории отражения в системе основных понятий диалектического материализма. Ощущения как средства отображения явлений и закономерностей материального мира. Понятие двойной детерминации психики. Формы отражательной деятельности человека.

Трактовка идеального как сугубо логического. Взаимопротивопоставление категорий идеального и психического, отрицание правомерности интерпретации идеального как психического. Перипетии психологизма и антипсихологизма в истории философии и логики.

Осмысление бытия человека в мире. Фрейдовское психоаналитическое видение человека в философском осмыслении бытия человека в мире. Деление психики человека на сознательное и бессознательное. Анализ периодов развития учения Фрейда о бессознательном.

Взаимосвязь психоанализа и искусства. Творческий процесс и мотивация искусства. Мотивы поэтического творчества. Бессознательное в живописи на примере сюрреализма. "Чёрный квадрат" Малевича, особенности изображения сути человека в чёрном квадрате.

Отличительная особенность философии психоанализа как одной из наиболее известных направлений в европейской философии XX века. Создание эффективных методов лечения неврозов. Возникновение неофрейдизма как новой психологической школы. Фрейдизм К. Юнга.

Антропологическое, экзистенциалистское, феноменологическое, структуралистское, герменевтическое видение бытия человека в мире. Психоаналитический метод исследования человека и культуры. Влияние психоанализа на разработку современных философских теорий.

Застосування психоаналітичної концепції суб'єкта в теорії кіно. Критична стратегія "повернення до психоаналізу". Психоаналітичні імплікації кінематографа Ж.Л. Бодрі. Поняття "психоз" і "перверсія" в систематизації клінічних структур психіки Ж. Лакана.

Класичний психоаналіз З. Фрейда як підґрунтя модифікаційних процесів. "Глибинна" психологія – неофрейдизм: проблема художньої творчості в динаміці модифікаційних процесів. Модель художньої творчості: інтерпретаційні традиції в українській гуманістиці.

Аналіз особливостей психоаналітичного вчення австрійського психоаналітика Зигмунда Фройда про структуру особистості з позиції "архаїзації суб’єкта", виходячи з різнобічного прояву прихованих бажань. Формування та осмислення герменевтичного вчення.

Порівняння концепту "споживчого суспільного устрою" у роботах представника Франкфурської школи Маркузе та постмодерніста Бодрійяра. Спосіб посилення захисту соціального від виникнення "двовимірної свідомості", яке спрямовано на зміну соціальної ієрархії.

Проблема психологизма естественной установки сознания. Причины ее возникновения, мешающие осмыслению коррелирующих элементов этико-феноменологической беспредпосылочности Э. Гуссерля, в особенности потенций интерсубъективно-этической коммуникативности.

Платон и Аристотель как великие древнегреческие философы. Биографические сведения и основные философские идеи, их сравнительная характеристика. Причины расхождения мировоззрений данных ученых, в области метафизики и души. Сущность теории познания.

Исторический аспект и проблемы понимания межкультурных коммуникаций. Толерантность как результат межкультурной коммуникации. Анализ психологических проблем межкультурных коммуникаций. Особенности социально-философских проблемы межкультурных коммуникаций.

Исследование проблемы социального неравенства в контексте воззрений Ф. Ницше. Осмысление общественного бытия сквозь призму ницшеанской философии. Роль психологических элементов в бытии социума как предпосылок формирования в нем вертикальных отношений.

Философия, по определению Ибн Сины, возможности человека в постижении истины неограниченны. Особенности представлений о душе и разуме, Рассмотрение определенных условий, в частности познавательной мотивации, внешние впечатления, хорошие учителя.

Інтелектуальний контекст формалістичної теорії. Механізми формування формалізму. Психологізм як філософський напрям у англійської філософії. Прагнення пояснити відчуття читачів особливостями поетичної форми. Формалістська боротьба з біографічним методом.

Розвиток психологічної думки в епоху Середньовіччя. Погляди філософів та науковців на проблему буття та пізнання людської душі. Схоластика, як один з провідних філософських напрямків у середні віки. Протистояння світогляду реалістів та номіналістів.