Здійснено компаративний і аксіологічний аналіз "внутрішньо" орієнтованої науки, яка спрямовується, передусім, когнітивними чинниками, та "зовнішньо" орієнтованої науки, яка стимулюється чинниками соціального, економічного, виробничого та іншого характеру.

"Внутрішньо орієнтована наука як класична наука, що спрямовується пізнавальними інтересами дослідника, емпіричними та теоретичними засобами відкриває закони об’єктивного світу. Характерні особливі "зовнішньо" орієнтованої форми організації досліджень.

Исследование взаимоотношений науки и религии, технического прогресса и философии. Теория справедливости У. Росса. Характеристика метаэтических и метанаучных взглядов Дж. Роулза. Две догмы эмпиризма Витгенштейна. Сравнение мировоззрения Спинозы и Юма.

Проблема впливу культурних форм на продуктивність мислительної діяльності. Зіставлення психологічного і епістемологічного підходів до вивчення феномена креативності. Комплекс проблем, пов'язаних з феноменом продуктивності мислительної діяльності.

Розгляд масової культури, як простору реалізації різних форм ескапізму. Визначення тих форм масової культури, в яких прагнення людини втекти від повсякденної реальності з її рутиною і нормативної регулюванням поведінки реалізується найбільш повно.

Краткий анализ идейных оснований философии общего дела Н.Ф. Фёдорова. Естественная общность потомков и их предков. Уровни организации российской цивилизации: софийное, жизненное, миротворческое, экологическое, космическое, технологическое и "знаниевое".

Западный либерально-демократический, свободно-рыночный проект. Падение духовности в западном мире. Кризис рационалистического мировоззрения. Принятие проекта, прокладывающего всему человечеству путь выхода из его современного кризисного состояния.

Генеалогічний метод М. Фуко, його особливості. Відмінності між генеалогічним проектом М. Фуко і генеалогією моралі Ф. Ніцше. Предметний зсув дослідження філософа — від історії сексуальності до генеалогії "етики" як форм конституювання морального суб’єкта.

Філософсько-культурологічний аналіз модерну як проекту культури. Розгляд принципу раціональної суб’єктивності. Аналіз лінійно інтерпретованих універсальності, тотальності та масовості. Шляхи реставрації через концепти "неоуніверсалізм" і "номадична гра".

Дослідження головних ідей моральної онтології Ч. Тейлора в контексті сучасних практично-філософських дискусій. Історія модерної ідентичності, виявлення різноманітних джерел, що сприяли створенню модерного образу самості і визначають сучасні тлумачення.

Генеалогічний підхід Тейлора. Приклади найбільш впливових систем координат, в рамках яких можливі якісні розрізнення, є етика честі і слави античного полісу, етика раціональної досконалості й контролю. Ідеї та образи, що визначають певні форми життя.

Феноменология как философское течение. Проблемы, которые не позволяют проекту натурализации феноменологии ответить на вопрос о взаимосвязи мозга и сознания. Основные свойства феноменальных качеств: невыразимость, непосредственное восприятие, целостность.

Ф. Аст - мислитель, що здійснив перехід від розуміння герменевтики як підручного засобу для біблейської критики до перетворення теорії розуміння в нову гуманітарну методологію. Релігійно-філософське підґрунтя ідеї про тотальну єдність людського духу.

Принципы построения (четырехтомного) учебника, учитывающие отечественные традиции высшей школы и академической науки, современные мировые тенденции, приводится примерная структура издания. Соотношение понятий "этнология" и "антропология", их особенности.

Проаналізовано зміст основних ідей філософських концепцій М.Ф. Федорова та К.Е. Ціопковського, які належали до різних напрямів космізму кін. ХІХ - поч. XX століть, згідно з якою людство з часом залишить Землю і почне активне освоєння космічного простору.

Экспликация проективной природы художественного восприятия. Раскрытие основных аспектов проекции как важного структурного компонента процесса художественного восприятия. Определение сущностной природы образа как объективированной перспективы реальности.

Проблема онтологического разрыва между трансформацией современного человека и возможностями его самопознания соотносить мощь технологического гнозиса с условиями своего существования и проекциями сознания. Создание основы человеческой субъективности.

Феномен проектного мышления в дискурсе философской антропологии. Проектирование проектного мышления в современном образовательном процессе. Homo projectus: человек проектирующий и проектируемый. Особенности мировосприятия и экзистенциальных состояний.

Культурно-исторический феномен проектного мышления и "человек проектирующий" в качественных характеристиках. Феномен проектного мышления сквозь призму качественных характеристик "человека проектирующего", его роль в современном культурном проекте.

Диахроническое исследование феномена мировоззрения средствами лингво-концептуального анализа, а также генеалогического метода анализа. Обнаружение дисциплинарных пересечений тех отраслей знания, в которых учения о мировоззрении оказываются востребованы.

Анализ феномена целостности и проектов его реализации, представленных в классической и современной социально-философской традициях. Исследование феномена идеологии тотальности. Выявление условий его инвестирования в социальность эпохи современности.

Образ Сократа в диалоге Платона как истинная сила духа и характер настоящего философа, аскета по воспитанию и образу жизни. Беседы с учениками о жизни и смерти, душе. Проблема смерти в произведении "Федон" с точки зрения философской концепции Платона.

Познание как проблема современной философии. Когнитивно-антропологическая модель производства и реализация знаний. Рассмотрение взаимосвязи между познанием и языком. Исследование человеческих врождённых и приобретаемых в процессе социализации качеств.

Познание как проблема современной философии. Когнитивно-антропологические основания и роль языка в его процессе. Философский аспект производства и воспроизводства знания. Характеристика образования с позиций когнитивно-антропологического подхода.

Развитие античной философии. Генезис философии: переход от мифа к логосу. Бытие и его формы. Философские представления о материи. Современная наука о строении материального мира. Проблема первоначала у представителей материализма в античной философии.

Понятие жизни и концепции ее происхождения (креационизм, самопроизвольное зарождение, теория стационарного состояния, панспермия, биохимическая эволюция). Аргументы креационистской и эволюционистской концепций происхождения жизни и теории саморождения.

Рассмотрение возможных вариантов возникновения и развития жизни на планете Земля. Исследование гипотез и закономерностей ее происхождения. Формирование теорий на основе работ В.И. Вернадского. Анализ условий, при которых происходило зарождение жизни.

Предпосылки возникновения и развития знания: типы знания, методы и задачи теории знания. История философии как действительность философского знания. Анализ философского аспекта происхождения и сущности знания. Взаимоотношение категорий знания и незнания.

Философское понятие сознания, его сущность, структура и уровни. Понятие абсолютной идеи, проявление бессознательного, проблема идеального и субъективной реальности. Процессы формирования сознания человека, логических обобщений, абстрактных понятий.

Особенность возникновения понятия "сознание". Совершенствование организмами способности к накоплению информации и саморегуляции посредством развития такого качества как отражение. Изучение духовного мира индивида. Исследование волевой сферы сознания.