Дослідження методологічного потенціалу філософії постструктуралізму в дослідженні соціальної сингулярності. Роль постмодерної філософії як інструментарію, що допомагає визначити критичні, сингулярні точки реальності у зв’язку з екзистенційними викликами.

Вплив процесів стереотипізації на дискурсивну взаємодію. Роль еволюційних особливостей пізнання у структуруванні соціокультурної реальності. Зв’язок стереотипізації з автоматичними несвідомими реакціями на сприйняття і переробку вхідної інформації.

Ідейні закономірності розвитку соціально орієнтованих концепцій філософії освіти. Інституалізація знань про розвиток людини і суспільства. Системно-інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії з моделлю "нового гуманізму".

Виявлення теоретичних засад соціально-філософських поглядів Б.О. Кістяківскього та опис системи положень його соціальної філософії і елементів теоретичної моделі суспільства. Встановлення співвідношення між виявленими сторонами суспільного життя.

Викладення основних понять та ідей соціальної філософії Т. Гоббса. Дослідження вчення про мову як засобу соціалізації людини. Розгляд соціально-політичних і моральних аспектів людського буття. Характеристика місця держави та влади у роботі "Левіафан".

Модус здоров’я як характеристика життєдіяльності людини, її особистісна цінність. Соціальні фактори, критерії модусу здоров’я та механізм його втілення в здоровий спосіб життя. Аксіологічні виміри здорового способу життя та його соціальна цінність.

Виявлення соціальних факторів та критеріїв модусу здоров'я та механізму його втілення в здоровий спосіб життя. Аксіологічні виміри здорового способу життя. Необхідність впровадження міжнародно-правових стандартів здоров'я в українському суспільстві.

Дослідження особливостей філософії науки, трансформацій її проблемного поля під впливом соціально-культурних та історичних факторів. Аналіз феномену науки, як такої, що розвиваються заради досягнення об’єктивної істини та під впливом потреб суспільства.

Аналіз соціальної доктрини св. Августина, її ключових елементів та консолідуючих принципів. Трактування мислителем соціальної реальності як завершеної теологічної системи, яка спрямовує індивіда і людські спільності до активної реалізації трансцендентної

Виявлення соціальної доктрини святого Августина та її консолідуючих принципів. Трактування мислителем соціальної реальності як завершена теологічна система, яка спрямовує індивіда і людські спільності до активної реалізації трансцендентної мети.

Дослідження релігієзнавчої концепції Е. Фромма в єдності екзистенційних та персоналістичних характеристик. Проблеми концепції релігієзнавства, культури та соціуму, цілі пізнання людської особистості, як в філософських, так і в психологічних вимірах.

Основні способи концептуалізації поняття "соціальне піклування": від морального обов'язку до правового визнання. Соціокультурні чинники конституювання ідеї соціального піклування. Особливості функціонування соціального піклування в умовах глобалізації.

Культур-філософський аналіз соціального проектування у контексті культурно-цивілізаційного процесу розгортання інформаційної доби. Раціональне цілепокладання та нормальне функціонування й розвиток людства як складової культурно-цивілізаційного процесу.

Дуалістичний характер сутності соціального захисту у суспільстві високих технологій та ринкового господарства. Вирішення дилеми ефективного співіснування діаметрально протилежних соціальних полюсів суспільства щодо встановлення соціального порозуміння.

Аналіз поняття та сутності явища "соціальний інститут". Напрями його інтерпретації: класичний структуралізм, акціонізм, дискурсивний інституціоналізм. Конструкція соціальної реальності за Дж. Сьорлем. Визначення інтенціональності через представлення.

Дослідження соціального інтелекту як наукового об’єкта, що об’єднує предметність філософії та психології у межах так званого "комунікативного повороту". Підходи до розуміння соціального інтелекту, як інтегрального конструкту. Його структурні компоненти.

Дослідження інтелекту як об’єкта філософських досліджень, що об’єднує на категоріальному рівні філософські теорії мислителів від античності до нашого часу. Здійснено узагальнюючий аналіз стосовно понятійних репрезентацій інтелекту у філософській думці.

Визначення складових, форм й функцій соціального капіталу як суспільної цінності. Виявлення тенденцій його розвитку в умовах трансформаційних зрушень в сучасному українському суспільстві. Окреслення факторів оптимізації розвитку соціального капіталу.

Визначення сутності й ґенезу соціального контролю як чинника розвитку суспільства. Дослідження форм та специфіки його здійснення в сучасних умовах. Характеристика ціннісних орієнтирів соціального контролю в стратегії державного будівництва в Україні.

Аналіз поняття "соціально-побутового конфлікту" та дослідження його природи як суспільного явища. Систематизування розвитку конфліктологічних теорій в історії розвитку філософської думки та означення специфіки сучасних філософських поглядів на конфлікт.

Розгляд теорії соціального міфу. Вивчення методів соціокультурного аналізу в рамках концепції театральності комунікативних проявів культури. Осмислення в соціально-філософському аспекті функцій соціальних міфів як драматургічної складової "театру" буття.

Зародження концепцій соціального прогресу у стародавньокитайській філософії. Розвиток концепцій соціального прогресу в китайській філософії від періоду Хань до династії Цин. Людський вимір прогресу: особливості китайської системи мислення і психології.

Соціально-епістемологічні принципи дискурсивної практики існування сучасної конфігурації філософських знань як способу співвідношення смислу та виявлення людського буття. Фактори, що сприяють піднесенню інтелектуального рівня особистості в світі.

Дослідження моделей суб’єктивного сприйняття часу на матеріалі німецьких і російських соціально-філософських ідей кінця ХIХ – початку ХХ століть. Загальнокультурні детермінанти розвитку уявлень: стародавній міфологічний час, аграрна циклічна концепція.

Аналіз теорій соціальних відхилень. Вплив національної ментальності на теорію соціальних відхилень і розвиток Homo sapiens. Представлення моделі соціогенезу індивіда, що розкриває феноменологію соціальних відхилень на основі національного менталітету.

Знання - один з головних ресурсів, актуалізація соціального потенціалу якого забезпечує розвиток суспільства. Вивчення латинської мови, літератури - досягнення Каролінгського ренесансу. Поступова демократизація освіти - ознака першої доби Відродження.

Огляд об’єктивних та суб’єктивних засад формування ціннісних орієнтацій молоді. Дослідження трансформації суспільства з точки зору зарубіжної та вітчизняної філософії. Поняття сутності та змісту духовності особистості як суб’єкта соціального буття.

Філософський аналіз концепції динаміки соціальних процесів у перехідний період розвитку посттоталітарного суспільства. Нарис головних теоретичних і практичних моделей трансформації суспільної системи. Обґрунтування особливості соціальних протиріч.

Аналіз соціальних функцій культури, введення категорії "компенсаційно-креативна функція". Концепції полі- й монофункціоналізму культури. Виділення компенсаційно-креативної функції культури серед різноманітності її соціальних функцій, її місце та роль.

Характеристика термінології філософської мови Гайдеґґера, зважаючи на її соціальні рудименти, зокрема, коли має місце спосіб "безпередумовного" підходу до герменевтики німецького ученого. Ситуація, яка утворилася навколо української філософської мови.